Технорама

Усе про блогер

Каліфорнійський університет (University of California, Irvine) опублікував результати першого дослідження звичок читачів блогів (інтернет-щоденників). Усі попередні дослідження «блогосфери» концентрувалися на вивченні авторів щоденників.

Висновки дослідження виявилися дуже різноманітними. По-перше, читачі кардинально розходяться у відповідях на просте запитання: «Що робить блог — блогом?». Традиційно вважається, що це особиста сторінка, на якій публікуються нотатки й зображення у певному хронологічному порядку. Одні читачі стверджували, наприклад, що блогом може вважатися тільки щоденник, у якому автор постійно листується з читачами, а ті залишають там свої коментарі. Інші пов’язували блоги з певними технічними параметрами тощо.

По-друге, для більшості читачів читання блогів — це не спосіб отримати цінну інформацію, а скоріше звичка й складник рутини. По-третє, читачі рідко звертають увагу на дату останнього поновлення блога: для них важливий сам пост, а не час його написання. Крім того, читачі не переживають, якщо пропускають якісь пости на блогах. По-четверте, хороші блоги викликають реакцію у відповідь.

З ними краще не знайомитися

Британський уряд уперше вживає реальні заходи щодо цензури Інтернету — щоправда, тільки стосовно педофілів. Мініс­терство внутрішніх справ опублікувало пропозиції, що передбачають примусову реєстрацію електронних адрес осіб, внесених до списку сексуальних правопорушників. Їхні дані надходитимуть операторам таких відомих служб інтернет-знайомств, як MySpace та Facebook.

Останнім часом почастішали випадки, коли діти восьми-десяти років розміщували на службах знайомств в Інтернеті свої фотографії й відверті описи самих себе, а крім того, вступали в розмови з невідомими людьми.

Соціальні сайти, як їх називають у Британії, тут дуже популярні. Не дивно, що батьки й поліція захвилювалися. Адже будь-хто може вільно гортати такий сайт у пошуках жертв.

І от тепер урядовці вирішили вжити заходи й заборонити педофілам користуватися цими сайтами. Це перша спроба британської влади втрутитися в такий стихійний океан інформації, як Усесвітня мережа. Міністр внутрішніх справ Джек Сміт не сумнівається, що ці заходи зустрінуть розуміння в суспільстві.

Як зазначє Том Алубі, глава однієї з таких служб знайомств, обраний міністерством метод контролю може виявитися просто неефективним. «Інтернет дуже швидко змінюється, і ми відходимо від початкової моделі таких сайтів, де треба було реєструватися, надаючи свою електронну адресу», — каже він.

Спроби держави втрутитися в життя Інтернету, який противиться будь-якому регулюванню, досі майже завжди закінчувалися невдачею. Незрозуміло також, чому в цьому випадку явно порушується принцип презумпції невинності — покаранню піддають того, хто поки що не скоїв жодного злочину.

Запобігти кібератаці

Глава міністерства внутрішньої безпеки США Майкл Чертофф, виступаючи на конференції RSA 2008 у Сан-Франциско (Каліфорнія), поділився деякою інформацією про нові ініціативи, спрямовані на захист урядових комп’ютерних систем. Як повідомляє Associated Press із посиланням на заяви Чертоффа, Сполучені Штати розглядають можливість розробити систему раннього запобігання кібератакам. Теоретично такий комплекс має видавати попередження про хакерський напад, що готується, ще до того, як цей напад здійснено.

Уточнювати подробиці, як саме працюватиме система раннього запобігання, Чертофф не став. Тим часом деякі експерти висловлюють сумнів щодо можливості практично реалізувати такий комплекс безпеки. Так, за словами Роберта Грехема, виконавчого директора Errata Security, сучасні технології дають змогу детектувати лише факт незаконного проникнення в комп’ютерну мережу, а не планований злам.

Крім того, під час виступу на конференції RSA 2008 Чертофф порушив проблему великої кількості урядових порталів, які потенційно становлять інтерес для кіберзлочинців. Глава міністерства внутрішньої безпеки США заявив, що кількість таких порталів треба скоротити з кількох тисяч до п’яти десятків. Утім, на деталях плану реорганізації урядової інформаційної інфраструктури Чертофф також не зупинявся.

До речі, на початку цього року президент США Джордж Буш підписав указ, який істотно розширює повноваження Агентства національної безпеки (NSA). Директива передбачає формування спеціальної групи, яка погоджуватиме операції з виявлення джерел кібератак, тим часом ФБР і ЦРУ здійснюватимуть моніторинг інтернет-трафіка. Мається на увазі, що указ дасть змогу поліпшити ситуацію з безпекою в Інтернеті й допоможе скоротити кількість хакерських атак на урядові комп’ютерні мережі.

Сильніша за Storm

Компанія Damballa Solutions, розроблювач засобів захисту від ботнетів, повідомила про виявлення нової масивної мережі заражених комп’ютерів під загальною умовною назвою Kraken. За попередніми оцінками Damballa, Kraken об’єднує понад 400 тисяч заражених систем і її можна порівняти за розмірами з сумно відомою мережею Stormbot.

У Damballa припускають, що вірус, який формує цей ботнет, поширюється через удавані графічні файли. Проблема поки що полягає в тому, що нечисленні антивірусні розробки, які здатні виявляти вірус, визначають його лише як «підозрілий файл», не більше.

За прогнозами фахівців Damballa, до середини квітня новий ботнет цілком може зрости до 600 тисяч комп’ютерів. Мережа налічує чимало «командних серверів», які розташовуються в США, Росії та Франції.

Фахівці SANS Internet Storm Center підтвердили існування самого ботнета, проте і їм поки що не вдалося перехопити файли, які належать до нього. Зате вдалося зафіксувати мережні пакети, що їх розсилають «командні сервери» Kraken. За даними SANS Institute, жертві надсилають пакети UDP і TCP на 447-й порт різної довжини (66, 115, 116 або 117 байтів).

Хто отримає Millennium?

Організатори Премії тисячоліття в галузі технологій (Millennium Technology Prize) оприлюднили список фіналістів, які мають усі шанси отримати премію поточного року.

Премію Millennium Technology Prize заснував фінський Фонд технологічних нагород, її присуджують раз на два роки вченим і винахідникам, які зробили найвагоміший внесок у розвиток охорони здоров’я, комунікацій, створення нових матеріалів тощо. 2004 року Премію тисячоліття отримав Тім Бернерс-Лі як винахідник Усесвітньої павутини, а 2006-го — професор Каліфорнійського університету Сюдзі Накамура. До речі, нагороду Millennium Technology Prize час­то прирівнюють до Нобелів­ської премії у сфері науки.

У поточному році лауреатом премії може стати британський професор Алек Джеффріс, який розробив у 80-х роках минулого століття методику геномної ідентифікації особистості. Суть принципу викладено в його статті «Індивідуально-специфічні «відбитки пальців» ДНК людини» в журналі Nature (номер за липень 1985 року).

На премію також претендує професор знаменитого Маса­чуссетського технологічного інституту (MIT) Роберт Лангер, якого було відзначено за розробку інноваційних біоматеріалів для регенерації тканин. Інженер Ендрю Вітербі претендує на премію за створення алгоритмів, покладених в основу сучасного телекомунікаційного устаткування для обслуговування мереж мобільного зв’язку. Нарешті професор Дейвід Пейн, д-р Емма­нуель Десурвір і д-р Ренді Жиль мають шанс отримати нагороду за створення оптичного підсилювача, без якого були б неможливі сучасні оптоволоконні лінії зв’язку.

Головний лауреат премії отримає 800 тис. євро, а інші фіналісти — по 115 тис. євро кожен. Фінальний список лауреатів організатори планують оголосити 11 червня.

За матеріалами www.bbc.co.uk