Ляльководи свідомості

Реалії інформаційної війни в Україні

Напевно, мало кому сьогодні не доводилося зіштовхуватися з поняттям інформаційно-психологічної війни. Вже й термін існує - "психологічний інформаційний вірус".

Вплив цих вірусів у соцмережах, за математичною моделлю міжнародної групи вчених з університету Кембриджу та Національного університету Колумбії, повністю подібний до виникнення та розповсюдження епідемій інфекційних захворювань, як, наприклад, епідемій вірусу грипу.

Дехто зауважить, що неможливо уникнути впливу інформації на психіку, і порадить, наприклад, не дивитися телевізор. Але це не вихід. Ви впевнені, що без телевізора не станете жертвою дезінформації? Згадайте реакцію обуреного натовпу людей на будь-які "інформаційні гачки": чутки, плітки. А вони передаються не телевізором, а від людини до людини, тобто від нас із вами!

Таке явище як "інформаційна війна" досить нове для нас, українців, але ми здогадувалися про її існування вже останні 5-6 років, спостерігаючи інформаційний продукт російських ЗМІ. Лавина серіалів, ток-шоу, теленовин тощо. Проти України постійно велась і ведеться інформаційно-психологічна війна, спрямована на руйнування цінностей та пригнічення волі українського народу. Ми відстежуємо досить жорсткий вплив інформаційного сміття на свідомість громадян країни. Дезінформація, зневажання демократичних цінностей, прославляння диктатури "сильної руки", - цією пропагандою російські ЗМІ отруюють психіку українців.

Наведемо кілька порівнянь, які наочно демонструють відставання України у протидії інформаційному тиску з боку Росії:

1. В Росії функціонує кілька науково-дослідних центрів, завдання яких - інформаційна діяльність на територіях колишніх республік Радянського Союзу, зокрема України.

В Україні теж є аналогічні аналітичні центри, однак у питаннях інформаційної війни вони переважно впроваджують інформаційні технології для забезпечення внутрішньополітичних інтересів.

Створене 2 грудня 2014 р. Міністерство інформаційної політики України на сьогодні є необхідним елементом формування стратегії національної безпеки України. Одне з ключових завдань МІП, затверджене у Програмі дій уряду, - протидія інформаційній агресії з боку Росії та підвищення обізнаності громадян у сфері медіа. Але поки що ці завдання залишаються лише на папері.

2. На 2015 р. Російська Федерація посідала перше місце у світі за державними витратами на пропаганду. Сумарна держпідтримка проурядових ЗМІ в Росії сягнула 48,65 млрд рублів на рік (1,6 млрд дол.)

Цифра підтримки українських ЗМІ у контрпропаганді конкретно не визначена.

3. У багатьох вишах Росії для студентів ведуться курси з інформаційної, психологічної безпеки, кібербезпеки тощо.

В Україні лише в Національному університеті ім. Т. Шевченка на факультеті журналістики запроваджено курс "Інформаційні війни".

4. У деяких школах Росії читають спецкурс для учнів 11 класу "Інформаційна війна" з кіберзлочинами, кіберекстремізмом і кібертероризмом".

У школах України немає навіть натяку на таку роботу.

5. В Росії працюють численні "фабрики тролів", які забезпечують підривну діяльність у соцмережах, розхитуючи наше суспільство зсередини.

Наша країна лише намагається протистояти інформаційному шуму. А пересічні громадяни, за нашими опитуваннями, взагалі слабко відрізняють правду від інформаційних провокацій.

Таким чином, окреслимо декілька акцентів. По-перше, інформаційна війна ведеться завжди, просто на це явище ніхто не звертав особливої уваги, доки не почалися воєнні дії на території України. По-друге, головна мета психологічної війни - свідомість пересічних громадян України. Донбас, Крим - плоди саме інформаційно-психологічної війни. По-третє, якщо сьогодні не вжити необхідних контрдій, спрямованих на масову просвітницьку роботу з населенням країни, "дозріють" наступні плоди цієї війни: депресивне суспільство, рабська свідомість, повне нерозуміння процесів, що відбуваються на рівні держави, апатія, агресія, недовіра до всіх і до всього. Адже нині основний удар інформаційної політики Росії спрямований на маніпуляцію свідомістю українців та дестабілізацію зсередини країни.

З огляду на вище викладене, перед Україною стоїть важливе завдання: терміново змінити концепцію інформаційної безпеки. Відставання в інформаційно-психологічній війні від сусідньої країни-агресора - один із найбільш проблематичних проломів в обороні нашої держави.

Який стан справ на сьогодні?

1. Немає чітко сформованих політико-правових механізмів державного управління інформаційно-психологічною безпекою України.

2. Не сформульовано концепцію ролі України у світовій інформаційній війні, її навіть не обговорюють на державному рівні. Документів про засади участі України в інформаційній війні Україна не розробляла. Тоді як світова спільнота консолідується у протистоянні російській агресії.

3. Немає комплексної програми захисту населення країни від деструктивних впливів інформаційної війни, масової просвіти населення, включно з дітьми шкільного віку, студентською молоддю, пенсіонерами.

Тим часом 26 травня 2015 р. президент України П.Порошенко затвердив "Стратегію національної безпеки України". Саме такі чинники, як російська загроза, що має тривалий характер, інші докорінні зміни у зовнішньому та внутрішньому безпековому середовищі України обумовили необхідність створення нової системи забезпечення національної безпеки України. Стратегією визначено основні загрози національній безпеці України, серед яких називаються агресивні дії Росії, що ведуться для виснаження української економіки та підриву суспільно-політичної стабільності з метою знищити державу Україна і захопити її територію. У тому числі: дії, спрямовані на розпалювання міжетнічної, міжконфесійної, соціальної ворожнечі й ненависті, сепаратизму і тероризму; інформаційно-психологічна війна, приниження української мови і культури, фальшування української історії, формування російськими засобами масової комунікації альтернативної реальній, викривленої інформаційної картини світу. Водночас Стратегія називає такі причини неефективності системи забезпечення національної безпеки та оборони України: несформованість сектору безпеки і оборони України як цілісного функціонального об'єднання, керованого з єдиного центру; інституційна слабкість, непрофесійність, структурна незбалансованість органів сектору безпеки і оборони; недостатність ресурсного забезпечення та неефективне використання ресурсів у секторі безпеки і оборони; слабкість, дисфункціональність, застаріла модель публічних інститутів, депрофесіоналізація та деградація державної служби; відсутність цілісної комунікативної політики держави, недостатній рівень медіа-культури суспільства і багато інших. Ось чому серед пріоритетів національної безпеки Стратегія визначає саме такі: забезпечення наступальності заходів політики інформаційної безпеки на основі асиметричних дій проти всіх форм і проявів інформаційної агресії; створення інтегрованої системи оцінки інформаційних загроз та оперативного реагування на них; протидія інформаційним операціям проти України, маніпуляціям суспільною свідомістю і поширенню спотвореної інформації, захист національних цінностей та зміцнення єдності українського суспільства; розробка і реалізація скоординованої інформаційної політики органів державної влади; виявлення суб'єктів українського інформаційного простору, що створені та/або використовуються Росією для ведення інформаційної війни проти України, й унеможливлення їхньої підривної діяльності; створення та розвиток інститутів, що відповідають за інформаційно-психологічну безпеку, з урахуванням практики держав-членів НАТО; удосконалення професійної підготовки у сфері інформаційної безпеки, впровадження загальнонаціональних освітніх програм з медіакультури із залученням громадянського суспільства та бізнесу.

Саме занепокоєння цією темою спонукало нас, психологів-практиків, глибше зазирнути у потойбіччя інформаційної безпеки людини. Психологічний аспект означеної проблеми викликає особливе занепокоєння.

Ми щодня зіштовхуємося з наслідками руйнівної дії інформації. На прийом до психологів приходять люди, котрі потрапили під вплив інформаційних атак. Найчастіші скарги - порушення сну, зникнення апетиту, прояви панічних страхів, відчуття небезпеки, страх виходити на вулицю, навіть небажання жити. Багато людей скаржаться на втрату сенсу життя. Ці симптоми зазвичай проявляються під час або після перегляду телевізійних програм, читання газет, Інтернет-видань, спілкування в соцмережах. Можна, мабуть, такі випадки зарахувати до звичайних неврозів або психопатій, але ретельний аналіз виникнення означеної симптоматики дає підстави вважати, що вплив деструктивної інформації на психіку людини відіграє не останню роль.

Крім того, часто ми маємо справу з випадками, коли після контакту з різними джерелами ЗМІ у людини спалахує ненависть до рідної країни, влади, окремих політиків. Ця лють нерідко знаходить вихід у конфліктах із сусідами, перехожими, рідними. Людина стає агресивною, майже внутрішньо неконтрольованою. Як кажуть, "падає планка". Таких людей складно приводити до тями.

Особливо підпадають під вплив інформаційних атак люди, котрі переважно дивляться російське телебачення. Чому? ЗМІ - один із наймасивніших чинників впливу на психіку людини. Ніхто не скасовував використання технологій "вклеювання" 25 кадру, диспарентного телебачення, подачі напівправди на телеканалах. Триває вдосконалення генераторів спецвипромінювання, психотронних установок. Закладаються методи сугестивних впливів у віртуальних іграх. Психіка людини крихка, без спеціальних методів захисту, без розвитку власної свідомості, духовного стрижня важко запобігти її перепрограмуванню, зомбуванню.

Залишається відкритим питання: "Кому це вигідно?" І вихід не тільки у забороні трансляції російських телеканалів на території України.

Що пропонуємо? В Україні вже стало доброю традицією народжувати прогресивні ідеї допомоги своїй країні "знизу", від звичайних людей-практиків, до яких належать і волонтери нашої організації "Вихід є! Психологічна допомога". Ще з початком подій на Майдані ми почали свої контрдії масовій інформаційній навалі у своєму місті. Місто Харків та Харківська область - багатомільйонний прикордонний, прифронтовий регіон, який межує з країною-агресором. З лютого 2014 р. ми ведемо цикл інтерактивних психологічних семінарів, спрямованих на підвищення обізнаності громадян м.Харкова в питаннях інформаційної війни під загальною назвою "Інформаційно-психологічна безпека особистості людини".

Мета семінару - підвищення обізнаності громадян у питаннях інформаційної війни, а також практичне опанування методів психологічної самооборони від деструктивних впливів інформації.

За цей час ми провели понад 50 семінарів із різними цільовими групами: вимушені переселенці з Донецької та Луганської областей, поранені військові в госпіталі, лікарі, студенти вишів (зокрема студенти психологічного факультету Харківського Національного університету ім. В. Каразіна), працівники та слухачі центрів зайнятості, пересічні громадяни. Розповсюдили декілька тисяч листівок із протидії інформаційній війні. Розробили програму й розпочали підготовку тренерів зі студентів-психологів для проведення семінарів.

Семінари - це лише крапля у морі проблеми захисту населення від впливу інформаційної війни. На наше переконання, одним із напрямів вирішення цієї проблеми є системна фахова робота, спрямована на масову просвіту населення: інтерактивні семінари, буклети, листівки, Інтернет-підтримка, створення навчальних програм спецкурсів для школярів та студентів з обов'язковим залученням журналістів і підтримки міжнародних організацій тощо. Особливої допомоги потребують такі соціальні групи, як: школярі, студенти, військові (особливо учасники АТО) і курсанти, вчителі та викладачі, які максимально підпадають під інформаційно-психологічний тиск. Не менш складна група - пенсіонери, люди похилого віку.

Важко контролювати наслідки інформаційно-психологічних атак. Сьогодні ми бачимо, як легко маніпулювати свідомістю людини і як складно людину навчити критично мислити.

Розуміючи, що будь-яка інформаційно-психологічна агресія спрямована на пригнічення і руйнування волі, світогляду громадян країни, їхнє вміння мислити більш глобальними категоріями, кожна людина повинна володіти необхідними навичками психологічної самооборони, що допоможе послабити маніпулятивний тиск на психіку та свідомість, ефективно орієнтуватися в інформаційному просторі.

Запам'ятайте, що інформаційні атаки спрямовані на ураження різних відділів психіки. Наведемо декілька точок впливу:

а) створення інформаційного затору під час надходження інформації (інформаційна черга). Будь ласка, не тримайте ввімкненим телевізор під час приготування їжі, вживання їжі, спілкування з близькими тощо. Не вмикайте кілька інформаційних джерел одночасно. Інформацію потрібно сприймати уважно, спокійно, без додаткових перешкод;

б) збудження негативної інформаційної домінанти, тобто створення хибної реальності. Вам намагаються підмінити життєву реальність створеною у ЗМІ картинкою: або все погано, або все феєрично добре;

в) порушення глибинної ідентифікації людини. Інакше кажучи, атака спрямована на розрив і відчуження людини від свого національного коріння, батьківщини, роду, а найстрашніше - самої себе. Сіра біомаса людей "без роду, без племені";

г) посилення прояву негативних станів: вихід на поведінку блоків, страхів, комплексів, пороків тощо. Людина, яка всього боїться, - найкраща мішень для маніпуляцій;

д) блокування спроможності людини аналізувати інформацію, робити власні критичні висновки та приймати різні думки. Нас тривалий час відучували мислити. Пригадую один випадок, коли в окупованому бойовиками Слов'янську на трибуну вийшла жінка зі словами: "Мені все набридло! Я маю прокидатися зранку й думати…";

е) параліч волі - блокування через страх прагнення людини до дії, неспроможність прийняти рішення, довести його до виконання.

Жахливо, правда? Але не треба панікувати. Нижче подано кілька з багатьох прийомів, яких ми навчаємо слухачів на наших практичних семінарах для профілактичного захисту психіки від деструктивної інформації.

Є такий простенький прийом, що допоможе вам навчитися зважено ставитись до будь-якої інформації. Три кроки "Зупинись!", "Подумай", "Дій!". Як це допоможе?

1. "Зупинись!" Спробуйте відстежити свій психоемоційний стан після контакту зі ЗМІ, соцмережами. Показником вторгнення психічного вірусу до ваших структур є: підвищена емоційність, немотивована агресія, роздратування, навала деструктивних думок або апатія, депресія, пригніченість. Головне - не "підгодовувати" вірус енергією своїх думок, емоцій. Скажіть собі: "Це не мої думки. Це - навіювання."

2. "Подумай!" Спробуйте інформацію, котра вас зацікавила, перевірити у декількох джерелах, найбільш референтних. А ще краще - знайти власне джерело надходження інформації. Поміркуйте, де в цій інформації правда, а де - маніпулятивний хід. Не робіть незважених висновків. Розвивайте в собі "гурманство" до інформації, яку ви приймаєте.

3. "Дій!" Намагайтеся не передавати негатив іншим людям. Не примножуйте деструктивну інформацію, плітки, чутки, неперевірені факти. Не отруюйте себе та інших. Згадайте, яка істерія керує людьми, котрі піддаються на такі чутки і мчать змітати з полиць супермаркетів сіль, цукор, борошно, сірники, гречку та т.п. Завжди налаштовуйтеся на позитив, навіть коли все навколо провокує вас до психічних зривів та зневіри. Людина живе у тій реальності, яку створює сама. Це - аксіома!

Крім того, ми рекомендуємо дуже корисну щоденну вправу для розвантаження психіки - "Зняття інформаційної черги". Алгоритм виконання: вправу виконують ввечері перед сном. Вам слід "прокрутити", як кіноплівку, весь день з кінця на початок. Потрібно дуже ретельно й докладно згадати все, що ви робили, про що думали впродовж дня. Яка інформація до вас надходила, які виникали суперечки з іншими людьми. Усі негативні ситуації, які ви пережили за день, намагайтеся переписати інакше, так, щоб вони не залишали негативного сліду у вашій підсвідомості. Інакше кажучи, ви маєте весь денний інформаційний шум "засвітити" й переписати. Так розвантажиться ваша психіка, а отже - покращаться сон, настрій тощо.

Насамкінець хочеться зазначити: вся історія українського народу - це історія відстоювання права бути вільною нацією. Труднощі були, є, будуть і надалі. Це складно прийняти втомленим, зневіреним, зрадженим людям. Але тільки так загартовуватиметься наше суспільство, так формуватиметься громадянська позиція населення, так Україна поступово ставатиме достеменно європейською державою, зберігаючи при цьому національну гідність, традиції, право на незалежність. Ми вже перемогли. Вихід завжди є!