Куди переміщується столиця світу

Починаючи з 2000 р., КНР майже у 20 разів збільшила обсяги свого патентування, тоді як США збільшили відповідні обсяги трохи більш ніж в 1,9 разу. Україна відстає від світових лідерів у сотні разів за показниками патентної активності.

Донедавна вважалося, що столиця світу - це столиця США. Тобто Вашингтон (округ Колумбія). Але захоплення попереднього президента США, Барака Обами, процесами глобалізації та його спроба побудувати однополярний світ, всупереч національним інтересам, з одного боку, і бурхливий розвиток КНР, з іншого, призвели до зміни акцентів і сумнівів у цьому питанні.

Занепокоєння деяких фахівців розвитком подій зрозуміле. Вони оцінили, що США стрімко втрачають свої лідерські позиції в технологічному розвитку. Так, незважаючи на істотно більші вкладення в дослідження та розробки (R&D), порівняно з іншими країнами, і КНР у тому числі, США вже, здається, розуміють, що битву за майбутнє лідерство в технологічному розвитку вони з тріском програли, а ефективність китайської науки значно вища за американську. Менше вкладаючи в дослідження та розробки, Китай забезпечує значно більшу кількість патентів на рік, - а отже, майбутнє світове лідерство в технологічному розвитку належатиме Піднебесній. Оскільки інтелектуальна власність (ІВ) є індикатором майбутнього технічного прогресу і за її показниками можна судити про майбутній розвиток країни, то порівняльний аналіз динаміки ІВ дозволить зробити висновки про майбутнє тієї чи іншої країни. У 2011 р. Китай уперше випередив США за кількістю подач заявок на патенти (майже на 4%) . Відтоді КНР стрімко й неухильно нарощує кількість щорічних поданих заявок на патент, зміцнюючи своє світове панування з цього питання, тоді як США прогресують значно повільніше. Так, у 2015 р. з поданих винахідниками всього світу близько 2,9 млн патентних заявок 1,102 млн були подані до патентного відомства Китаю. Тобто понад третину світових заявок забезпечує КНР. Майже стільки ж заявок отримали три разом узяті патентні відомства США (0,589 млн ), Японії (0,319 млн ) та Республіки Корея (0,214 млн ). Європейське патентне відомство змогло отримати тільки 160 тис. заявок. Вийшовши у 2015 р. на рубіж в 1 млн. заявок на рік, КНР і в 2016 р., за попередніми даними, зуміла видати свій мільйон. А взагалі, з 2000 р. КНР майже у 20 разів збільшила обсяги свого патентування, тоді як США збільшили відповідні обсяги трохи більш ніж в 1,9 разу
(див. табл. 1).

З корисними моделями ситуація аналогічна. Від усієї кількості світових заявок 2015 р. - 1,2 млн - на Китай припадає 1,1 млн, тобто понад 93 %. Подача заявок на корисну модель взагалі не набула поширення у США (див. табл. 2).

Того ж 2015 р. у всьому світі було подано близько 6 млн заявок на реєстрацію товарних знаків. Із них 2,69 млн., тобто майже 40% , подано в патентне відомство Китаю. До США подано 0,375 млн заявок, до Індії - 0,274 млн, до Кореї подано 0,183 млн. Все це демонструє неабиякий інтерес світу до Китаю. З 2000 р. кількість подач заявок на реєстрацію товарних знаків до патентного офісу КНР збільшилась майже у 13 разів , тоді як до патентного офісу США - менш ніж в 1,3 разу (див. табл. 3).

Така ж сама ситуація і з патентуванням світовими компаніями-лідерами. За даними Всесвітньої організації інтелектуальної власності (ВОІВ), у 2015 р. за патентами, що ввійшли у міжнародну фазу патентування за системою РСТ, у першу двадцятку світових компаній входило по чотири китайські й американські компанії. Перше місце з дуже великим відривом посідала китайська компанія Huawei Technologies - 3898 патентів. Друге місце було в американської компанії Qualcomm - 2442 патенти. Третє місце з невеликим відривом від другого посіла також китайська компанія ZTE - 2155 патентів. Сумарно чотири китайські компанії з першої двадцятки запатентували 8261 патент, а чотири американські компанії з першої двадцятки - 6123. Різниця - майже 35% (див. табл. 4).

За такої маси патентів і шаленої активності в патентуванні китайськими науковцями та винахідниками легко може з'явитися той патент, який переверне світ. Так, свого часу над винаходом Зінгера кепкували. Що ж він такого винайшов - переніс вушко голки з кінця в початок? Але потім з'явилися швейна машина Зінгера, швейна промисловість і масове виробництво різноманітних тканин для швейної промисловості. Тобто це був винахід, який перевернув світ і привів до справжньої технологічної революції в легкій промисловості.

Наведені дані свідчать, що у близькому майбутньому незаперечне світове лідерство в технологічному розвитку належатиме КНР. А отже, технологічна столиця світу переміщується в Пекін.

Для докладніших висновків потрібно аналізувати дані щодо більшості класів Міжнародної патентної класифікації, які там тенденції розвитку, які країни і де займають лідируючі позиції. Можна порівнювати й аналізувати і кількість виданих патентів. Але, оскільки процедура видачі патентів нешвидка, різкі зміни в трендах розвитку патентування не будуть такими помітними. Тому загальний висновок уже тепер однозначний: Китай іде в стрімкий відрив від решти країн світу, і за патентною активністю рівних йому в світі немає.

Україна, посідаючи відносно непогані місця у світових рейтингах країн за показниками розвитку інтелектуальної власності, на жаль, в абсолютних цифрах відстає від світових лідерів у сотні разів за показниками патентної активності. Жодна з українських компаній не входить до будь-яких рейтингів за показниками розвитку інтелектуальної власності. Це досить скоро призведе до переходу країни в розряд країн третього світу, з відповідними наслідками. Тому бажано вже тепер встановлювати тісну технологічну й економічну співпрацю з китайськими фахівцями, а головне - самим створити в країні умови, сприятливі для розвитку інтелектуальної власності. У світі поважають і рахуються тільки з сильними.