Інформаційне суспільство в Україні: на порозі експерименту

Про перспективи України у разі достойного розвитку IТ-технологій у нашій країні в науковому середовищі говорять постійно. Кілька обнадійливих кроків на цьому напрямку зроблено наприкінці нинішнього року. Особливу увагу привернув Міжнародний науковий конгрес з розвитку інформаційно-комунікаційних технологій та розбудови інформаційного суспільства в Україні, що відбувся 17-18 листопада у Києві.

На конгресі, в якому взяли участь близько півтисячі осіб, обговорювався сучасний стан інформаційно-комунікаційних технологій (ІКТ) в Україні та світі, можливі напрями розширення її участі у світовому ІКТ-ринку, налагоджувалися контакти з потенційними партнерами зі створення інноваційних структур, трансферу технологій. Спеціалісти обговорили рекомендації щодо державної політики у сфері розвитку інформаційно-комунікаційних технологій і формування інформаційного суспільства в Україні. У зв’язку з цим кореспондент DT.UA звернувся з кількома запитаннями до віце-президента Асоціації «Інформаційні технології України» Ігоря ЛИСИЦЬКОГО.

- Ігорю Вікторовичу, чому в країні, де народилася перша на континенті обчислювальна машина, де працювали Лебедєв, Глушков та інші великі кібернетики, на цій ниві зараз усе так стихло?

- Свого часу, на доручення віце-прем’єр-міністра В.Семи­ноженка, було створено міжвідомчу групу з розробки програми розвитку IТ-індустрії. Розроб­лено проект закону «Про еконо­мічний експеримент щодо створення сприятливих умов для розвитку в Україні індустрії прог­рамної продукції», який готується до першого читання у Верхов­ній Раді.

Індустрія інформаційних технологій відрізняється від економіки будь-якої галузі, сформованої в епоху індустріалізації. Так, у металургії, машинобудуванні частка зарплатні у структурі собівартості становить 10-12%. А в нас - до 80%. Цього року в нас було три зустрічі з прем’єр-мі­ніст­ром. Микола Янович Азаров погодився піти на зниження відрахувань до Пенсійного фонду, щоб підтримати галузь.

- Що станеться при м’якшому режимі оподаткування?

- Більшість компаній галузі «сидить» на схемі СПД - приватні підприємці, які платять єдиний податок. Але по суті вони приховані наймані працівники, і податкова справедливо їх переслідує. Якщо тепер, за рекомендацією прем’єра, нормалізуємо податки, компанії наймуть людей. Так ми виведемо з тіні багато зарплат.

- Цього не можна було зробити раніше?

- Ми експериментуємо з ідеєю, яка давно витає в повітрі: якщо знизити фіскальне навантаження до певного рівня, то підприємцеві вигідніше платити податки і спати спокійно. У підсумку буде більше надходжень до бюджету. Експеримент унікальний у сенсі управління розвитком конкретної галузі. Якщо зможемо управляти розвитком індустрії, то зможемо тиражувати методологію такого підходу й на інші галузі.

Окрім додаткових надходжень до бюджету, це викличе зростання зайнятості в галузі. Менше кваліфікованих людей їхатимуть за кордон. Галузь почне інтенсивно розвиватися. З’явиться більше вакансій.

- Скільки людей працює у вашій галузі?

- За оцінками експертів, близько ста тисяч. Вони зайняті тільки розробкою софту і всього, що стосується інтеграції та розробки програмної продукції у всіх її виявах - адсорсінг, готові рішення, сервісні проблеми. В інтернетників своя ніша.

- Який оборот у цього напряму?

- Приблизно півтора мільярда доларів. Це те, що бачить податкова служба.

- А реальний оборот?

- Думаю, можна сміливо додати відсотків 30-40. Якщо легалізувати, то держава буде у великому виграші. Це одна з цілей експерименту.

- І коли цей прибуток відчує держава?

- Гадаю, впродовж півроку бюджет відчує доважок.

- Де візьмете освічених програмістів? Адже їх уже бракує…

- Головна проблема - нестача кваліфікованих викладачів. Програміста повинен навчати той, хто сам має досвід роботи в сучасних умовах. У нас добра математична школа. Знання фундаментальної математики важливе, але його не досить для розробки сучасного продукту. Тренувати програмістів мають особливого роду викладачі, котрі набили руку на розробці сучасних проектів. Ми вчора зустрічалися з творцем Галицької академії в Івано-Франківську Сергієм Михайлови­чем Іщеряковим. Він почав із малого - з одного класу і поступово збільшує кількість учнів, випускаючи сертифікованих програмістів. Він здійснює підготовку за міжнародними стандартами.

Зараз ідеться про створення інституту, який готував би насамперед викладачів. І тоді ми зможемо в потрібній кількості навчати спеціалістів для ІТ-галузі.

- Які, на ваш погляд, перспективи?

- У нас є зухвала думка, що ми ввійдемо у Новий рік з новими умовами. Сподіваємося на краще…