Хакатон змінює реальність

Програмісти за два дні підготували більше десятка продуктів на основі сучасних технологій

Уявіть, що ви спілкуєтеся з чат-ботом. Він вас реєструє на захід, запитує ім'я, електронну пошту й надсилає вам QR-код, за яким можна потрапити у заплановане місце призначення. Уявили? Власне, так я потрапив на останній Smart Techno 2016, що проходив на висоті 24-го поверху над Києвом. Бота звали Стімпанчик, і він повністю замінив реєстратора заходу. "В нас, взагалі, не було людей, які цим займалися!" - радо повідомили мені організатори, показуючи роздруковані бейджі (їх теж допоміг зробити Стімпанчик).

Штучний інтелект, чат-боти, віртуальна (VR) та доповнена реальність - це теми заходу, на якому молоді українські програмісти за кілька днів мали розробити прототипи своїх власних продуктів. Весь день із ними працювали ментори, і всю ніч вони гарували над своїми розробками. Їх навчали робити презентації, щоб у нові продукти хотіли вкласти свої кошти інвестори. І який же я був спантеличений, коли очікував трьох переможців, але судді-акселератори з Ізраїлю, ОАЕ та України так і не змогли їх визначити, розібравши собі проекти молодих людей, як гарячі пиріжки.

Організатор заходу Володимир Краковецький розповідає, що класичний хакатон (форум розробників, під час якого фахівці з програмного забезпечення - програмісти, дизайнери, менеджери - спільно працюють над вирішенням якої-небудь проблеми. - В. М.) уже набив оскому українцям, і аудиторія людей, яка справді "змінює реальність", не приходить. Шукаючи тематику для практикуму з сучасних технологій, він відштовхувався від найновітніших із них. "Свого часу Стів Джобс сказав, що Apple орієнтується на технології, які тільки будуть розвиватися. Сьогодні боти, штучний інтелект і віртуальна реальність тільки набувають популярності. Ми бачимо, що наразі відбувається з ботами в Китаї, Канаді, США. Навіть New York Times використала штучний інтелект для ведення фоторепортажів з Олімпіади в Ріо. І вони, на мою думку, рухаються у правильному напрямку, автоматизувавши цей процес", - каже Володимир.

В Україні боти теж розвиваються, їх інтегрують у свої сервіси банки та оператори мобільного зв'язку. Ці електронні співрозмовники значно економлять час, і це чи не основне завдання, яке вони вирішують. "Проте залишається питання імплементації. Потрібно, щоб велика корпорація випустила можливість легкого доступу до цих технологій. Це як гра Pockemon Go, яка без смартфонів з камерою не мала б сенсу", - зазначає Краковецький.

Зрештою, під час практикуму було опрацьовано 24 ідеї, серед яких: бот-рекрутер, бот-знайомий, бот-організатор, VR-шоппінг онлайн, VR-карти навігації, VR-гід цікавих місць Києва у форматі доповненої реальності, чатова система спілкування на будь-які теми та ін.

Настільна гра з доповненою реальністю

Олег Гордієнко й Анна Вітюк загорілися ідеєю модернізувати настільні ігри. "За вечір вдалося зібрати думки докупи, а впродовж дня ми розробили прототип гри. У майбутньому вона буде мультиплеєрною, командною і покроковою", - ділиться планами Анна.

Вони показують згенерований на основі слова та роздрукований QR-код. Ідея полягає в тому, що з колоди карт з кодами гравці дістають собі героїв. Під час наведення смартфона на картку на екрані з'являється лицар. Але доволі важко словами описати захват, коли на вашому столі опиняється віртуальний чоловічок, яким ви можете керувати з допомогою телефону. Попереду ще багато роботи: промалювати героїв, продумати логіку гри, взаємодію віртуальних героїв. У кожного персонажа будуть свої характеристики. "Мабуть, ми додамо можливість грати з кимсь навіть без фізичної присутності останнього. Наприклад, якщо гравці сидять в окремих кімнатах чи взагалі у різних країнах. Тоді колода карт буде віртуальною, але проектуватиметься все одно на площину перед вами", - розповідають розробники.

Недавно біля мене в кав'ярні сиділа бабуся з онучкою. "Кать, скільки нам ще йти?" - питала бабуся. "Десять кілометрів", - радісно відповідала мала, прокладаючи на смартфоні маршрут для пошуку покемонів. "Господи, скільки нам ще топати!" - бідкалась бабця. Здається, тоді як Pockemon Go повернув дітей на свіже повітря, така настільна гра зможе відірвати підлітків від моніторів і посадити їх у коло друзів.

Розпізнавання української мови

"Наш онлайн помічник буде справді розумним, а не просто довільно видаватиме тексти на основі ключових слів запиту. Його можна також використати як моніторинг громадської думки в соціальних мережах", - розповідає Анастасія Куляк, яка презентувала проект Sheva.

Алгоритм продукту будується на лінгвістичних теоріях. З речення робиться список, далі тегується за частинами мови і описується граматична характеристика, тобто те, як змінюється слово. Після цього йде синтаксичний аналіз, визначається роль слова у реченні. Крім того, користувачі зможуть не тільки знаходити текст, а й швидко давати точну відповідь з нього на запитання: де, коли, навіщо?

Для української мови це перша така система. Проте, якщо порівнювати з англомовними аналогами, вітчизняна програма досконаліша. Для англійської мови такі аналізатори використовують дуже великий словник, що займає дуже багато пам'яті та ресурсів. У проекті Sheva значно гнучкіший алгоритм. Уже через рік, продовжуючи розробки, команда планує представити готовий продукт.

Навколишнє середовище як носій іноземних мов

Творці програми запитали себе: чому не дозволити людям персоналізувати систему навчання? Адже нас постійно оточують якісь предмети, і ми повсякчас із ними взаємодіємо.

"Якщо людина вивчає іноземну мову, то зможе просто сфотографувати об'єкти навколо себе, а програма покаже користувачу переклад їх назв. Далі слова можна буде "тренувати". Це свого роду гра. Буде і можливість ділитися своїми досягненнями з друзями. Тим часом, коли предмет знову з'явиться у вас перед очима, ви, з високою ймовірністю, згадаєте його назву іншою мовою, відповідно - в мозку будуватимуться нейронні зв'язки", - наголошує один із творців проекту SnapLanguage Дмитро Ткаліч.

Для розпізнавання об'єктів використовується нейронна мережа. Вона отримує великий обсяг даних, приміром завантажуються тисячі світлин різних ламп. Нейронна мережа навчається і згодом розуміє, що на фотографіях саме лампа.

З сучасними технологіями для реалізації такого продукту достатньо лише кілька місяців. Але систему потрібно постійно навчати, тому що виходять нові й нові види об'єктів, інших форм і кольорів. "Але чим швидше у нас ростимуть ресурси, чим кращими ставатимуть канали зв'язку, тим швидше ми зможемо отримувати результати. Ми прагнемо вийти на режим реального часу", - каже Дмитро.

Швидке опрацювання великого тексту

Для роботи вчених сьогодні вкрай важливі анотації, оскільки часто з тридцяти сторінок тексту потрібними виявляються кілька абзаців.

Програма Sem an обробляє текст і знаходить семантичні зв'язки між словами, дозволяючи швидко орієнтуватися в ньому.

"Це буде цікаво не тільки вченим, а всім, хто обробляє великі масиви текстів, - пояснює один із розробників проекту семантичних анотацій Sem an Антон Кулага. - Наприклад, ми маємо великого обсягу матеріал про те, що викликало підвищення акцій. Програма знайде суб'єкт, об'єкт, предикат і швидко виведе відповідь. Тобто не варто вчитуватись у сам текст, система покаже короткі зв'язки".

Розфарбувати фотографію чи відео за секунди

Команда проекту Image Design Сергій Шатов та Катерина Стецюк розробили програму, яка дозволяє швидко змінювати кольори на готових фотографіях чи відео. Для цього вони пропонують використати технології штучного інтелекту, нейронних мереж, машинного навчання.

"Ми прагнемо, щоб будь-яка людина могла змінити колір на зображенні без попереднього копіткого вивчення складних програм. Головна перевага нашої системи в тому, що вона не "заливає" об'єкт кольором, а зберігає текстуру. Програму можна використовувати для реставрації пошкоджених фотографій чи навіть для розфарбовування чорно-білих фільмів", - каже Сергій Шатов.

…На зображення накладається новий шар. Далі користувач проводить кілька ліній потрібних кольорів. Система сама визначає, до якого вектора належить кожен з цих кольорів, і розмальовує зображення. Оскільки програма використовує нейронні мережі для того, щоб визначати кордони предметів, кольори не виходитимуть за межі об'єктів.

Віртуальна карта Києва

Команда проекту VR-card дала можливість усім присутнім трохи "політати". Використовуючи смартфон чи вставивши його у спеціальний шолом, ви відштовхуєтеся від точки на карті - і переміщуєтесь у віртуальний київський простір. Тобто роздивляєтесь об'ємну карту Києва.

"Це інтуїтивна навігація для жителів міста та базова ЗD-модель реального простору для архітекторів. Її можна використовувати для візуалізації проектів майбутніх будівель у місті. Карту зможуть застосовувати і любителі квестів. Для розробників ігор - це готовий ігровий світ", - розповідає представник команди Артем Батоговський. Дані для побудови карти було взято з відкритих джерел, а команда прописала рішення, яке ці дані візуалізує.

Архітектор Ігор Степанов, протестувавши прототип, не стримував вражень: "Я побачив тут ще кілька шарів можливостей. Це можна розвинути в систему, яка допомагатиме керувати міським господарством. Для інженерних мереж, транспортної системи - це серйозні можливості відстежувати процеси в реальному часі. Крім того, для містобудівника є багато перспектив, виходячи з необхідності оптимізації міського простору, віртуалізації проектів та реконструкцій у реальному часі".

Для мене цей день закінчується у шоломі віртуальної реальності. Я повністю поглинений грою, роззираюся, готуюся стріляти у злих чоловічків, щоб вони не захопили фортецю. І, поки я кладу стрілу в лук, а в навушниках шумить прописаний програмістами світ, мимохіть спало на думку: "Що буде, коли цим людям, які за два дні змогли зробити стільки неймовірних речей, дати місяць? І яким світ буде після цього?"