ЮВІЛЕЙНЕ РОЗДАВАННЯ НОБЕЛІВСЬКИХ «СЛОНІВ»

Оголошення списку лауреатів найпрестижнішої у світі Нобелівської премії мало цього року особливу інтригу — рішення Королівської академії наук Швеції демонструвало, з яким потенціалом вчені нашої планети входять у третє тисячоліття. І потенціал цей, засвідчує тематика відзначених досліджень, високий як ніколи. Сучасній науці виявилося під силу розгадати найскладніші механізми функціонування живих систем, синтезу органічних сполук і навіть одержати новий стан речовини.

Зокрема, Нобелівську премію з медицини присуджено одному американському та двом британським ученим за розшифрування молекулярних механізмів, які контролюють поділ клітин. Американець Ліланд Хартвелл, 61 рік, за своє наукове життя відкрив і описав понад 100 генів, що регулюють клітинний цикл, протягом якого кожна окрема клітина проходить стадії росту, дуплікації ДНК і поділу. 52-річний Поль Нерс і 58-річний Тім Хант із Великобританії працювали над конкретними молекулярними механізмами ініціювання та блокування клітинного поділу, зокрема механізмами виходу цього процесу з-під контролю. Останній напрям робить ці фундаментальні наукові дослідження неоціненними з погляду ранньої діагностики, лікування та профілактики ракових захворювань, переводячи їх у принципово нову площину практичної медицини.

Нобелівська премія з фізики дісталася набагато молодшим вченим — двом американцям і одному німцю, котрий працює у США, — за одержання 1995 року так званого конденсату Бозе-Ейнштейна. Ще 1924 року індійський фізик Бозе надіслав Ейнштейнові результати своїх статистичних досліджень із фотонів. Ейнштейн поширив отримані Бозе закономірності на інші частки і передбачив можливість існування за наднизьких температур нового стану матерії, в якому атоми втрачають частину своїх матеріальних властивостей і перетворюються на певну подобу велетенської хвилі. Саме це й пощастило через 70 років здійснити 39-річному Еріку Корнеллу, 53-річному Карлу Вімену та 43-річному Вольфгангу Кеттерле, охолодивши газ до безпрецедентно низької температури та максимально знизивши енергетичний рівень атомів. Їхня праця відкриває широкі можливості для створення нових типів лазерів, якими можна виготовляти надмініатюрні електронні схеми, надточні системи наведення й орієнтації та інші дива електронної техніки.

У галузі хімії «попереду планети всієї» виявилися, знов-таки, два американці і один японець. Половину грошової частини премії (943 тисячі американських доларів) розділять між собою 84-річний Вільям Ноулс, який вийшов на пенсію після служби в Monsanto Co., і 63-річний японець Ріоші Нойорі. Друга половина премії дістанеться 60-річному Баррі Шарплессу. Ці вчені в 1960–1980-х роках розкрили механізми, завдяки яким складні органічні молекули здатні в процесі синтезу набувати форми одного з двох дзеркальних ізомерів, які мають принципово різні властивості. Зокрема, один з ізомерів сумно відомого талідоміду усуває у вагітних блювоту, а другий викликає серйозні дефекти в плоду, що розвивається. А розробки нинішніх нобелівських лауреатів дозволяють одержати необхідну речовину у вигляді лише одного з ізомерів. Це важливе відкриття вже використовується в отриманні препаратів для лікування хвороби Паркінсона, СНІДу, для запобігання серцевим інфекціям, зниження рівня холестерину.

У сфері економіки Нобелівську премію американці вже не стали ділити з представниками інших націй. Джордж Ейкерлоф, Майкл Спенс і Джозеф Стігліц упродовж трьох десятиліть активно вивчали функціонування ринку в умовах «асиметричної інформації», тобто на той випадок, коли покупці та продавці мають різне уявлення про цінність товару. Ще 1970 року на прикладі торгівлі неновими автомобілями Джордж Ейкерлоф показав, що покупець ніколи не має інформації про справжні переваги (а частіше про вади) товару, який планує придбати, і тому всі моделі сучасної інформаційної економіки, побудовані на принципі «ідеального інформування», нежиттєздатні. Саме з цієї позиції всі троє активно критикували політику МВФ і Світового банку, незважаючи навіть на те, що Джозеф Стігліц у 1997—1999 роках обіймав посаду головного економіста СБ. Після своєї відставки він поклав основну відповідальність за фінансову кризу 1997—1998 років у Південно-Східній Азії на МВФ і міністерство фінансів США.

У галузі літератури шведські академіки відзначили заслуги 69-річного Відіадхара Найпола, який народився в Тринідаді й Тобаго, а нині живе і працює у Великобританії. Його численні оповідання, новели й романи мають багато в чому автобіографічний характер і присвячені постколоніальній тематиці. Особливе місце в творчості письменника посідає критика ісламського фундаменталізму, про небезпечні прояви якого він почав говорити ще з кінця 70-х років минулого століття.

І, нарешті, найпрестижнішу з усіх премій — Нобелівську премію миру — отримав Генеральний секретар ООН Кофі Аннан. Другим лауреатом цієї премії стала сама ООН. Як підкреслив у своєму вітанні прем’єр-міністр Швеції Йоран Перссон, «Кофі Аннан та очолювана ним організація зробили значний внесок у збереження миру і найвищою мірою заслуговують на високу оцінку світового співтовариства».

Вручення Нобелівських премій відбудеться, за традицією, в Стокгольмі й Осло 10 грудня, у день смерті засновника премії Альфреда Нобеля. Ця церемонія стане ювілейною — вперше вона відбулася 1901 року, і відтоді лауреатами премії стали понад 700 учених, письменників і суспільно-громадських діячів. На нинішню церемонію вперше за всю історію запрошено всіх нині живих нобелівських лауреатів.