Вчені стукають у двері. Чи почують їх господарі?

Засідання Кабміну 13 липня наукове співтовариство очікувало з нетерпінням. На ньому, як пообіцяв в інтерв’ю «ДТ», №26(554), міністр освіти і науки Станіслав Ніколаєнко, виконавча влада мала переглянути своє ставлення до науки, технопарків, інноваційної політики.

— Перше питання, яке обговорювалося на засіданні Кабміну, — розповів Станіслав Миколайович оглядачеві «ДТ», — інвестиційна політика. Мені було дуже приємно, що вперше за час існування нашого уряду проведено плідну, кваліфіковану розмову, і дехто з наших міністрів нарешті зрозумів відмінність між вільною економічною зоною (ВЕЗ), територією пріоритетного розвитку (ТПР) і технопарком.

Це великий прогрес, бо коли кажуть, що в цих вільних економічних зонах і технопарках відбуваються суцільні порушення, то треба розуміти, що між ними є величезна відмінність. Так, ВЕЗ — це територія, де реалізуються десятки проектів за різними напрямами, мета ж технопарку — виробництво технологій, а не заліза, м’яса чи молока. І коли мені міністр фінансів заявляє, що в технопарках було виявлено значні порушення і фінансові зловживання, то я йому відповідаю: які можуть бути втрати для бюджету, якщо в ньому не заплановані нові технології?

Міністр освіти і науки трішки покривив душею — порушення в технопарках справді були, й навіть митники неодноразово скаржилися на надмірні користування пільгами. Втрати були такі відчутні, що це й послужило приводом для нової влади закрити дірки в бюджеті.

— Стосовно двох технопарків були претензії, — повідомив С.Ніколаєнко. — Зокрема стосовно технопарку «Інститут монокристалів», куди примудрилися ввозити навіть рослини, займалися іншими, далекими від нових технологій, проблемами, наприклад розведенням тварин. Були там інші порушення. Але це лише одна точка зору.

Ще більш спірними видаються претензії до технопарку «Інститут електрозварювання імені Є.Патона». Там є чудові досягнення. Досить пригадати електрозварювання живих тканин. А чого варте постійно оновлюване виробництво нового зварювального устаткування на Каховському заводі зварювального устаткування! Воно поставляється у 30 країн світу. Причому ми випередили такі держави, як Японія, Росія, Австрія, традиційно сильні в цій галузі. Серед іншого устаткування випускається абсолютно унікальне — для зварювання труб великого діаметра. Кожен такий апарат коштує 2—3 млн. доларів. На цьому заводі зайняті три тисячі працівників. Це плюс. Із мінусів: до технопарку висувають претензію, що він занадто інтенсивно займався збагаченням руди. А справа ж технопарку — розробка технології, а не розгортання потужного виробництва.

У цій непростій розмові вчених із владою академії потрібен сильний козир. Якби він з’явився, тоді уряд зовсім інакше подивився б на перспективу преференцій технопаркам, на виділення додаткових коштів на науку. Проте представники академії ось уже котрий рік поспіль демонструють одні й ті самі досягнення. Схоже, життя зупинилося в стінах цієї установи. Замість параду нових досягнень — розслідування КРУ, які, хоч ти як до них стався, показують: навіть у технопарках обіцяної віддачі все-таки немає.

Тут доречно відзначити: нова українська влада з перших днів свого приходу до управління країною неоднозначно продемонструвала — вона незадоволена вкрай архаїчною системою управління наукою і чекає, що найближчим часом вона стане продуктивнішою, здатною оперативно реагувати на насущні потреби держави, і нарешті вдасться до рішучих кроків, аби омолодитися.

Прогноз міністра про радикальну зміну ситуації в інноваційній галузі не справдився. Правда, С.Ніколаєнко сповнений оптимізму і вважає, що це має статися найближчим часом: «Питання інноваційної політики перенесено на окреме засідання уряду. Воно розглядатиметься під головуванням Юлії Тимошенко. Уже є домовленість щодо двох моментів — буде скасовано митний збір на ввезене устаткування й матеріали для технопарків і запроваджено нульову ставку ПДВ».

Упродовж останнього півріччя вчені доклали чимало зусиль, аби переконати владу в тому, що вони є реальною силою, здатною відіграти революційну роль у нашому суспільстві. Дві події в цьому ряду — круглий стіл у комітеті Верховної Ради, який знайшов серйозні аргументи на підтримку ВЕЗ в Україні, і загальнонаціональний форум учених, що виступив на захист технопарків, — набули знакового значення.