Україна — ЦЕРН: приземлення

Цієї події довелося чекати три роки.

Україна нарешті стала асоційованим членом ЦЕРН - Європейської організації ядерних досліджень (CERN). Керівник постійного представництва України при відділенні ООН та інших міжнародних організаціях у Женеві Юрій Клименко 5 жовтня передав лист про нотифікацію Угоди між Україною та Європейською організацією ядерних досліджень Генеральному директору CERN Фабіолі Джанотті.

Угоду про асоційоване членство в ЦЕРН Україна підписала ще 3 жовтня 2013 року. Верховна Рада ратифікувала документ, утім, процес офіційних процедур з приєднання України до ЦЕРН затягнувся. Не лише з об'єктивних причин, а й через бюрократичну неповороткість, про що, зокрема, йшлось у минулорічній публікації "Проліт над колайдером" (DT.UA, № 34, 2015 р.). Нарешті вдалося досягти бажаної мети і здійснити посадку.

Українські вчені від початку будівництва Великого адронного колайдера (ВАК) брали участь у багатьох дослідженнях у галузі фізики високих енергій, виготовляли для ЦЕРН високотехнологічне устаткування. Тож про науковий потенціал нашої держави за її межами добре знають. З огляду на це, було запропоновано прийнятну за фінансовими можливостями форму співпраці - асоційоване членство, що дозволяє платити значно менші внески порівняно з 22 державами-членами ЦЕРН.

Які переваги отримала Україна з набуттям статусу асоційованого члена ЦЕРН?

По-перше, це можливість участі в усіх формах наукового співробітництва, які існують для членів цієї організації. Це й унікальна можливість для українських науковців брати участь у передових дослідженнях та працювати в ЦЕРН в якості співробітників, і широкий доступ до ЦЕРНівських проектів та освітніх программ.

По-друге, науково-дослідні установи та підприємства України можуть брати участь у тендерах ЦЕРН та отримувати замовлення на виготовлення високотехнологічного обладнання, що дозволить українським промисловцям на рівних боротися зі своїми закордонними коллегами за контракти з ЦЕРН. Статус асоційованого члена ЦЕРН дозволяє долучитися до створення нових матеріалів, розробки та впровадження нових обчислювальних та інформаційних технологій, розвитку грід-мереж, направляти молодих учених на стажування та продовжувати співпрацю в рамках дослідницьких робіт за проектами ЦЕРН.

По-третє, неможливо переоцінити політичний аспект цієї події. Приналежність до ЦЕРН створює сприятливі умови на шляху інтеграції України до європейського наукового та дослідницького простору на міждержавному рівні.

Розширенню співпраці українських науковців з ЦЕРН, вважають у МОН, сприяє Віртуальна лабораторія LIA IDEATE , угоду про створення якої було підписано в Києві минулого року. Ця лабораторія концентрує свої зусилля на розробці детекторних систем для експериментів на прискорювачах і технологій для фізики прискорювачів. З української сторони до діяльності цієї лабораторії долучені ННЦ ХФТІ, Інститут прикладної фізики, Інститут теоретичної фізики ім. М. Боголюбова, Інститут ядерних досліджень, Інститут сцинтиляційних матеріалів, КНУ ім. Т. Шевченка, ХНУ ім. В. Каразіна.

Який кошти має сплачувати Україна за членство в ЦЕРН? Внесок становить мільйон швейцарських франків на рік. Для нашої країни це досить-таки значна сума, тож на думку фахівців, щоб компенсувати затрати, більше того, отримати максимальну віддачу від участі в діяльності цієї міжнародної організації, слід дуже зважено визначитися з нашими інтересами в ЦЕРН. З цією метою створено спеціальну робочу групу. До її складу увійшли представники наукових організацій НАНУ і МОН, які розробили програму, так звану дорожню карту для співпраці з ЦЕРН. Обидві заінтересовані сторони затвердили її ще до нотифікації Угоди.