УЧЕНИЙ ВІДМОВИВСЯ ВІД ЦЕНТНЕРА ЗОЛОТА

1 березня у своїй нічній програмі на телеканалі НТВ Олександр Гордон підбивав підсумки конкурсу «За краще пояснення ключових питань світобудови». Приз переможцеві — 100 кілограмів золота 999-ї проби або один мільйон євро (на вибір) — був наданий Центральним московським депозитарієм (уповноважена компанія-реєстратор державних пакетів акцій приватизованих підприємств Мінмайна Росії, що обслуговує близько 3 млн. особових рахунків акціонерів). До речі, Нобелівська премія 2003 року становила 1 млн. 300 тисяч доларів — лише на 100 тисяч більше за «гордонівську».

Протягом року гостями Гордона були авторитетні російські вчені, з якими він обговорював глобальні проблеми світобудови. Кожен із учасників (загалом 191 чоловік) ставав не лише конкурсантом, а й членом журі (лауреата голосуванням вибирали самі учасники програми).

Переможцем конкурсу став доктор фізико-математичних наук, завідуючий відділом теоретичної біофізики Фізичного інституту ім. Лебедєва Дмитро Чернавський, чий виступ називався «Виникнення біологічної інформації» і був присвячений проблемі виникнення життя.

Як приз біофізик Чернавський вибрав гроші. Але відразу ж спантеличив присутніх, заявивши, що поділить їх між усіма учасниками конкурсу. У результаті кожному, і йому самому, перепало трохи більше п’яти тисяч євро.

Своє рішення Дмитро Сергійович пояснив тим, що не має права одноосібно розпоряджатися такою велетенською сумою:

— У конкурсі брали участь багато вчених, які працюють у найрізноманітніших галузях науки. Тому сказати, що одна робота краща чи гірша за іншу, не можна. Адже вони абсолютно різні. І всі дуже важливі, тому я й поділився грошима з усіма. Я вдячний колегам-«суперникам» за таку високу оцінку моєї роботи. Наскільки мені відомо, спочатку було побоювання, що кожен проголосує за себе, — радий, що цього не сталося. Особисто я в голосуванні відзначив дослідників, котрі працюють на стику декількох наук.

— Але у своєму виступі в передачі Гордона ви скаржилися, що не вистачає грошей на проведення експериментів. Мільйон євро, напевно, згодився б? — запитали його.

— Можливо. Але, повторюю, я вважав за неможливе забрати всі ці гроші собі.

— А що ж зробите з отриманими п’ятьма тисячами?

— Віддам родині. Ніяких серйозних експериментів на ці гроші провести не можна.

— Вчинок Чернавського мене не просто здивував, а викликав захоплення, — сказав Олександр Гордон. — Звісно, він міг би витратити ці гроші на себе та свої дослідження. Але я не думаю, що навіть мільйон євро може врятувати від злиднів російську науку. Сподіваюся, конкурс із разової акції перетвориться на щорічне вшанування наших провідних учених.