Цькування чи реклама?

Ну й рекламу безплатно влаштували Світлані Григорівні Бойченко її недоброзичливці! Особ­ливо після публікації в «Дзерка­лі тижня» хвацької статті («Під­гни­ло щось у ВАКівському королів­стві...», «ДТ», № 42—43, 2007 р.).

Для захопленої і талановитої людини процес творчості важливіший за все — навіть за результат, але для нездари або ледаря, навпаки, — на першому місці результат, і не стільки науковий, скільки особистий. Але як розпізнати: хто є хто? Швидше за все — за публікаціями і виступами на конференціях, а не за інтригами...

За що ж вони напали на молодого вченого? З почуття справедливості, через заздрощі? Швидше за все, ні. Яке їм діло до якогось доцента! Ну, активна, розумна, має наукові зв’язки за кордоном! Як здається, вони бачать у С.Бойченко серйозного конкурента, особливо в тандемі з професором В.Волощуком та ще й з їхніми учнями. Адже над дуже актуальними проблемами працює ця наукова група!

Ну й чого вони домоглися? Хто знав С.Бойченко два-три роки тому? Хіба що на географічному факультеті КНУ, в інших наукових центрах у цій галузі, трохи за кордоном. А за ці роки Світлана, завдяки підготовці до захисту й особливо інтригам недругів, ознайомила зі своєю роботою практично всі академічні й відомчі інститути, які працюють у царині наук про Землю та екологію. Вона зробила десятки наукових доповідей на семінарах і вчених радах цих установ. І не випадково її підтримали члени НАН України, котрі очолюють ці інститути. Я не знаю жодного випадку, коли б «опозиція» зуміла підняти на таку висоту популярність свого опонента і зробити йому таку рекламу, так підняти його авторитет. Сама б вона та й усі її прибічники ніколи б цього не домоглися. «Красно дякую!», — має сказати їм Світлана Бойченко.

Що ж до наїзду в газетній статті на членів НАН України і на ВАК, то його, як і цькування С.Бойченко, було організовано переважно для реабілітації експертної ради ВАК з географічних наук, головою якої є декан географічного факультету КНУ доктор економічних наук Я.Олійник. Стаття О.Рожена, поза сумнівом, замовлена членами експертної ради ВАК, і це видно бодай з того, що в ній наведено детальний і дріб’язковий аналіз апеляції та атестаційного висновку, які є внутрішніми матеріалами ВАК. Але до них, зазвичай, мають доступ члени експертної ради ВАК з географічних наук. І нема чого ховатися за О.Рожена. Останній, як не мене, не дуже розбирається в кліматології. Щоправда, і за ним стоять не надто великі фахівці в цій науці. Зате О.Рожен скористався своєю можливістю вплинути на думку малоінформованої публіки. З його статті випливає, що потрібно покарати й розігнати всіх... Сучасна кліматологія базується на знаннях у галузі фізики, хімії, математики. Тепер стає зрозуміло, що ж саме «прогнило у ВАКівському королівстві...»! А прогнили горе-фахівці, котрі, боячись покарання від вищої інстанції за свої прорахунки, вирішили себе відмити, хай навіть обливши брудом увесь ВАК, де й самі працюють. Отакі-от моральні принципи!