Товариш Шредер, ви великий учений

Росія оголосила своїм головним завданням побудову інноваційної економіки. Звісно, українців цим не здивуєш — в нас усі президенти країни про це говорять на кожнім кроці. А за кількістю конференцій і фуршетів на честь інноваційного шляху розвитку нашої країни ми «впереди планеты всей». Але тут є одна істотна відмінність — російське керівництво до того ж ще й докладає чималих зусиль і вкладає серйозні кошти, аби інновації в країні стали реальністю. Вже є перші ознаки того, що хай-тек у цій країні оживає. На підтвердження того — випуск високотехнологічних виробів торік порівняно з попереднім збільшився на 80 відсотків! Принаймні про це було заявлено з високих російських трибун.

Дуже показовими в цьому сенсі є зміни, що відбуваються в Російській академії наук. Недавно у Великому академічному залі відбулися загальні збори РАН, вищого органу управління цією організацією. Найважливішою подією стало ухвалення нового статуту академії, в якому експерти наголосили на кількох важливих нововведеннях. Насамперед — прощавай громадський статус і пов’язані з цим вільності. Тепер РАН стала державною структурою, статут якої затверджується урядом країни, а її президент — главою держави.

Ще на п’ять років президентом РАН переобраний академік Юрій Осипов. Це вже чет­вертий президентський строк 71-річ­ного математика. Як не згадати при цьому, що наступного року мають бути вибори президента Національної академії наук України...

«Головне для президента РАН — його професіоналізм, незалежно від віку чи кількості строків перебування на цій посаді, — так прокоментував цю подію безумовний науковий гуру, нобелівський лауреат, академік Жорес Алфьоров. — Вважаю, президент академії може бути і дуже літньою людиною. Щоб пробивалася молодь, зовсім не потрібно встановлювати віковий ценз».

Новий-старий президент РАН, який здобув значно більшу підтримку і довіру у влади, аніж у колег, закликав учених співробітничати з державою і заявив, що необхідні подальші зміни в структурі академії, бо «структура президії, структура апарату потребують коректив, мета яких — зробити академію сильнішою, мобільнішою і гнучкішою».

Такою її зробить, за задумом влади, реалізація пробного проекту з підвищення зарплати вченим. Уже нинішнього року працівники РАН у серед­ньому одержуватимуть 30 тисяч рублів. І, як можна було почути від знаючих людей, це лише початок.

Основою для такого зростання зарплат стало те, що з моменту попередніх виборів керівництва істотно підвищилося фінансування РАН. Воно зросло у 4,5 разу порівняно з 2001 роком. При цьому дуже (майже на третину) побільшало коштів із позабюджетних джерел.

Помітно просунулися росіяни і з забезпеченням молодих академічних співробітників житлом. «Співробітниками отримані і готові до передачі 2,5 тис. квартир. Видані 250 житлових сертифікатів для молодих учених... Ми будемо розгортати масштабну програму будівництва житла для молоді з викупом за будівельною собівартістю і на виплат», — сказав президент академії. Він також наголосив на потребі створення фонду оренди житла в РАН. На думку Осипова, найближчим часом слід розробити план спорудження житла за будівельну собівартість і для інших категорій працівників академії.

Керівництво РАН хоча й заявляє, що саме фундаментальні знання становлять основу інновацій, однак дуже прагматично вважає, що академії не слід бути сіячем-безсрібником, котрий розкидає без розбору цінні ідеї. Тому Юрій Осипов запропонував розробити проект закону, який закріплює за академією право отримання частини доходів новостворюваних інноваційних фірм.

Про перехід від старої сировинної моделі економіки до інноваційної не раз уже заявляли Дмитро Медведєв і Володимир Путін. Не дивно, що й Осипов у своїй промові звернув увагу колег на те, що «посилення нашої інноваційної діяльності, зокрема в рамках співробітництва з держкорпорацією, державними науковими центрами, провідними вузами країни, із бізнесом, участь РАН у створенні технопарків, у великих інноваційних проектах вважається найважливішим академічним завданням».

Підбиваючи підсумки роботи академії за останні сім років, глава РАН підкреслив, що «Академія наук зразка травня 2008 року якісно різниться від академії зразка 2001 року». Він нагадав: за минулі роки була створена правова база РАН, закріплена в її новому статуті. За словами Осипова, РАН є ключовим розробником низки найбільших державних програм соціально-економічного розвитку країни. Протягом останніх років розроблено й затверджено програму фундаментальних досліджень на найближчі п’ять років.

«Це було б неможливо, якби не було постійного конструктивного співробітництва з владою, ведення з нею конструктивного діалогу на різних рівнях. Саме співробітництво на професійній основі в інтересах науки і держави, яке жодного стосунку не має до політичних ігор і політичного загравання», — підкреслив Осипов, додавши, що саме до таких дій він і закликав академіків у всі роки свого президентства.

«За останні шість років ми пройшли дуже нелегкий шлях — наші успіхи незаперечні. Не обійшлося і без невдач, помилок і прорахунків, але лінія, якої ми всі ці шість років дотримувалися, лінія конструктивного співробітництва з владою, державними структурами і тверда позиція академії у відстоюванні інтересів держави і самої академії заклали непогану основу для подальшого розвитку РАН», — підсумував Осипов.

Важливим і, мабуть, най­драматичнішим моментом будь-яких загальних зборів академії є оголошення про обрання нових членів. Закордонними членами РАН стали 14 учених із 7 країн. Серед них — шестеро вчених зі США, по два з Китаю й Італії, по одному з Німеччини, України, Франції та Фінляндії.

«ДТ», природно, вітає нашого співвітчизника, доктора технічних наук, професора і ректора Національного технічного університету України «КПІ» Михайла Згуровського. Доречно зазначити, що Михайло Захарович — постійний автор тижневика, в якому виступає зі статтями про проблеми науки, котрі набули незмінно великого інтересу у читачів. Як написали про нього російські ЗМІ, «Михайло Згуровський широковідомий у світі як вчений у галузі системного аналізу і його застосування щодо проблем геоінформатики та математичної геофізики. Згуровський постійно розвиває і зміцнює творчі зв’язки НАН України з РАН РФ».

Серед обраних до Російської академії є відомі американські вчені. Приміром, почесний професор Стенфордського університету США Дональд Кнут. Він — фахівець у галузі обчислювальної техніки і член Асоціації обчислювальної техніки США. Американський вчений активно підтримує наукові зв’язки з математиками Росії. До речі, його роботи чудово знають і цінують кібернетики і в Україні.

«Кожні півтора року асоціація й Інститут інженерів з електроніки й електротехніки присуджують премію Дональда Кнута за внесок в основи комп’ютерної техніки», — зазначають у РАН.

До РАН РФ обрано також професора Відділення наук про Землю університету Каліфорнії і президента Національної академії наук США Ральфа Цицерона. Американський професор тривалий час активно співробітничає з російськими ученими Відділення наук про Землю РАН із проблем озонового прошарку й атмосферної хімії.

Однак найбільшу увагу журналістів привернуло обрання в РАН екс-канцлера ФРН Герхарда Шредера, котрий нині є главою Комітету акціонерів компанії-оператора з будівництва газопроводу «Північний потік». Російські вчені продовжили східну традицію відзначати заслуги політичних діячів в науці. У повідомленні про обрання зазначається, що екс-канцлер є також почесним доктором ряду університетів, включаючи Санкт-Петербурзький. Цікаво — серед цього ряду є бодай один солідний німецький університет? У кожнім разі німецька преса дуже скептично коментує це обрання. А американський конгресмен, представник демократичної партії США Том Лантос за зв’язок екс-канцлера з Путіним назвав його «політичною повією». Офіційний Берлін уже засудив це висловлювання американського політика.

Примітним є мотивування обрання екс-канцлера до сонму російських «безсмертних»: «З робіт Шредера, — наголосили в президії РАН, — привертає увагу монографія «Рішення. Моє життя в політиці», перекладена російською мовою і видана 2007 року з передмовою Дмитра Медведєва. У книжці є спеціальний розділ, присвячений Росії як «глобальному гравцю», і дана різка відповідь тим, хто ставить перешкоди на шляху піднесення Росії».

Серед нових закордонних членів РАН — головний консультант відділу публікації документів центрального комітету комуністичної партії Китаю Цзинь Чунцзи. «Китайський учений, — як говориться в офіційному повідомленні, — найбільший фахівець у галузі вивчення нової та новітньої історії Китаю».

«Цзинь Чунцзи здобув заслужене визнанням на батьківщині і є найбільшим ученим і організатором науки в Китаї. Він багато зробив для розвитку співробітництва між російськими і китайськими істориками», — підкреслюють у РАН.

Вибори в РАН показали, що академії наук у наших країнах сьогодні — це не стільки велика наука, скільки великий науковий політес. Може, так воно й треба, бо інакше ніяк не можна?

Ось тільки мимовільні аналогії солідних академічних виборів із конкурсом «Євробачення» змушують засумніватися: а чи є реальним оголошене у передвиборній гарячці настільки стрімке зростання російського хай-тека (на 80 відсотків на рік) чи це теж авансовано заради якихось вищих цілей, яких нам не зрозуміти?..