Тоді як президія НАНУ чоломкалася з «почесним проффесором»…

Бути чи не бути науці в Україні? Це питання поставлено вже давно. «Не бути!» — твердо відповіла колишня влада своєю діяльністю. Радянська система організації науки в Україні не була реформована стосовно до нових умов. За бездіяльності влади в науково-організаційному напрямі фактично знищено унікальне експериментальне обладнання, занедбані приміщення більшості наукових лабораторій. Застаріле устаткування, обмежені комп’ютерні можливості, наукові бібліотеки без новітньої літератури, відсутність доступу до всесвітніх електронних джерел наукової літератури, безперспективність наукової діяльності для молоді — ось неповний перелік «здобутків» колишніх гарантів нашої незалежності. Ось з якими болями науковці пішли на помаранчевий Майдан в 2004 році, тоді як президія НАН України чоломкалася з «почесним проффесором».

Без високого рівня науки, а особливо її фундаментальної компоненти, нам немає повноправного місця у європейській і світовій цивілізації. Хіба що можемо, як і досі, заробляти на «хліб насущний» своєю працею у наших зарубіжних колег. Бо без фундаментальних наукових знань в державі процвітає невігластво і шарлатанство, немає своїх новітніх технологій, немає майбутнього для наших дітей, немає високих стандартів матеріального і духовного життя наших людей. Ці прописні істини засвоїли всі сучасні цивілізовані країни.

Щиро віримо, що наш народний Президент та його команда готові зробити рішучий крок у світ науки та освіти в нашій Україні, спрямовуючи нас у сучасний цивілізований світ.

Для цього, на нашу думку, потрібно:

— забезпечити належний рівень фінансування науки, який гарантує її розвиток, а не просте «проїдання» коштів;

— забезпечити надходження коштів на утримання і модернізацію наукового обладнання та встановити контроль за цільовим використанням цих коштів;

— забезпечити належний контроль за надходженням коштів до виконавців наукових проектів та цільовим їх використанням;

— при проведенні національних конкурсів проектів наукових досліджень залучати до експертизи не тільки вітчизняних, але і зарубіжних провідних вчених;

— забезпечити прийняту у світі високу оплату праці науковців та відповідного обслуговуючого персоналу;

— забезпечити можливість придбання фахової зарубіжної літератури, оплату доступу до електронних джерел міжнародних професійних видань та широку участь наших науковців у міжнародних наукових форумах;

— створити належні умови для залучення молоді в науку (навчання в аспірантурі провідних наукових центрів, забезпечення високою стипендією і житлом під час навчання та після захисту дисертацій);

— полегшити фінансові умови видання наукової літератури (особливо українською мовою для розвитку української наукової термінології, занедбаної протягом тривалого часу);

— привести статус різноманітних академій, в тому числі і НАН України, до статусу відповідних установ європейських країн, беручи до уваги, що академік і член-кореспондент — це тільки член громадської наукової організації, а не наукове звання, яке держава зараз додатково оплачує сторицею (у три—п’ять разів вище за оплату праці провідного науковця); при цьому зберегти НАН України як основний державний центр фундаментальної науки в Україні, наблизивши функціонування її установ до кращих зразків діяльності світових наукових центрів;

— сприяти поширенню здобутків вітчизняної і світової науки серед населення України через засоби масової інформації.

Для реалізації наведеного тут неповного переліку заходів (список їх, звичайно, збільшиться при детальному обговоренні проблеми) необхідно створити відповідну урядово-парламентську комісію із залученням широкого загалу науковців, що активно працюють в науці, мають високий індекс цитування і досвід праці у провідних зарубіжних наукових центрах.

Важливо було б при сучасному становищі науки в Україні створити окремо Міністерство науки і новітніх технологій, оскільки в Міністерства освіти багато своїх невирішених проблем.

Адам РУДЧИК, доктор фізико-математичних наук; Іван КАШУБА, доктор фізико-математичних наук; Владислав ОЛЬХОВСЬКИЙ, доктор фізико-математичних наук; Олександр ГАБОВИЧ, доктор фізико-математичних наук, провідний науковий співробітник Інституту фізики НАН України; Володимир КУЗНЄЦОВ, доктор філософських наук; Олександр ЛЕВОН, доктор фізико-математичних наук; Іван СИМЕНОГ, доктор фізико-математичних наук; Іван КОРЖ, доктор фізико-математичних наук; Микола ДМИТРУК, доктор фізико-математичних наук; Юрій МАЛЮТА, доктор фізико-математичних наук