Тестове завдання для Верховної Ради

Експерименти з незалежного тестування, на думку його розробників, уже завершено, а впровадження системи зовнішнього оцінювання потребує негайного законодавчого врегулювання. Необхідно чітко прописати, хто, що, як і коли повинен робити, а чого, навпаки, робити не має права. Тільки в такому разі можна говорити про відповідальність за порушення положень закону. Однак текст, поданий групою народних депутатів у вигляді проекту закону «Про внесення змін до деяких законодавчих актів України з питань запровадження зовнішнього незалежного оцінювання якості освіти», на жаль, нічого не регламентує. Спробуємо знайти в цьому проекті відповіді на найважливіші запитання.

Хто встановлює правила проведення оцінювання та умови вступу до ВНЗ?

На етапі експерименту перелік предметів, терміни проведення зовнішнього незалежного оцінювання (ЗНО) та умови прийому до ВНЗ встановлювало МОН, а правила проведення тестування встановлював Український центр оцінювання якості освіти (УЦОЯО). Він же проводив ЗНО та контролював його.

Хто тепер виконуватиме кожну з цих функцій — із проекту закону незрозуміло. Жодної згадки про УЦОЯО в документі немає. Абзац «Міністерство освіти України є центральним органом державної виконавчої влади, який здійснює керівництво у сфері освіти», пропонують вилучити. Більше того, «Міністерство освіти України» мають намір замінити на слова «спеціально уповноважений центральний орган виконавчої влади в галузі освіти і науки». Але ж в Україні немає організації з такою назвою! Якщо автори проекту мають на увазі, що «спеціально уповноваженим центральним органом виконавчої влади в галузі освіти і науки» є МОН, то така заміна не має жодного сенсу. Якщо ж таким органом можуть бути інші установи, то одразу постає багато запитань. Чи за виконання цього закону відповідає один уповноважений орган, чи різним установам надають спеціальні повноваження виконувати окремі його положення? Хто надає ці повноваження?

Уже маємо приклад, коли терміни проведення ЗНО суперечать термінам подачі сертифікатів у приймальні комісії. Замість того, щоб негайно виправити допущену помилку й оголосити нові терміни, МОН і УЦОЯО протягом уже майже трьох місяців, у «найкращих» традиціях нинішньої влади, заспокоюють знервованих випускників: «Усе нормально, тестування відбудеться, терміни буде оголошено найближчим часом». ВНЗ, користуючись мінливістю й неузгодженістю наказів міністерства, не квапляться оприлюднювати правила прийому, тому майбутні абітурієнти досі не знають, оцінки з яких саме предметів враховуватимуться при вступі на обрану ними спеціальність. А колегія міністерства тим часом розглядає і схвалює концепцію тесту для виявлення здібностей вступників до ВНЗ України, тобто готує ґрунт для чергових реформ.

Що перевірятимуть при вступі до ВНЗ?

У законопроекті зазначено, що «прийом громадян на навчання до вищих навчальних закладів незалежно від форми власності та підпорядкування навчального закладу, рівня акредитації та джерел оплати за навчання здійснюється на конкурсній основі відповідно до рівня їхніх знань та вмінь, визначених на підставі зовнішнього незалежного оцінювання, та їхніх здібностей у випадках, передбачених Умовами прийому на навчання до вищих навчальних закладів України, з урахуванням середнього бала документа державного зразка про повну загальну середню освіту». Це теж викликає багато запитань. Спосіб оцінки рівня знань та вмінь із конкретних предметів інтуїтивно зрозумілий, але незрозуміло, як визначають перелік конкурсних предметів. Тепер це роблять ВНЗ, але «предметом» інколи називають «фізику, або хімію, або іноземну мову». Але ж порівнювати знання двох абітурієнтів, коли один складав фізику, а другий — німецьку мову, — абсурдно.

А що розуміють під терміном «здібності»? Якщо абітурієнт повинен уміти малювати, щоб навчатися за спеціальністю «архітектура», то чи можна досконале володіння комп’ютером вважати здібностями при вступі на «комп’ютерні технології»? Хто визначає здібності — навчальний заклад чи організація, яка проводить тестування? Що означає «урахування середнього бала»? Згідно з умовами прийому, зараз за атестат зараховують до 12 балів, а за сертифікати — 600. Тобто співвідношення 1 до 50. Наступного року шляхом зміни шкали оцінок уповноважений орган матиме право довільно змінити це співвідношення.

Неврегульоване також питання зарахування поза конкурсом. Уповноважений орган може на власний розсуд додавати нові категорії «обдарованих» або шляхом введення квот обмежувати кількість місць для осіб, яким пільги надані законом.

Як проводиться зовнішнє оцінювання?

Технологія проведення PYJ не визначена. Невідомо навіть, чи це тестування, чи письмовий іспит. Є лише загальні фрази про «об’єктивність зовнішнього незалежного оцінювання», «всебічну оцінку рівня знань та умінь особи», «забезпечення кваліфікованого конкурсного відбору». Ще недавно запевняли, що всі мають писати єдиний варіант, щоб бути в однакових умовах. Нинішнього року вже буде кілька варіантів. А чому не багато?

Досі вважали, що оцінити знання з математики без письмових завдань неможливо. Для їх перевірки залучали тисячі педагогів. Саме наявністю таких завдань пояснювали досить довгу перерву (до 40 днів!) між тестуванням і оголошенням результатів. У 2010 році з математики будуть лише завдання в тестовій формі, але термінів перевірки скорочувати не квапляться.

Слід звернути увагу також на співвідношення відкритості та секретності під час підготовки до тестування. У проекті читаємо обтічну фразу: «Порядок формування та використання банку завдань зовнішнього незалежного оцінювання, доступу до відомостей такого банку відповідно до закону визначає спеціально уповноважений…» Як конкретно проконтролювати секретність завдань? Який суд доведе, що, навчивши «свого» абітурієнта знаходити час, протягом якого камінь упаде на землю з висоти 12 метрів, працівник порушив закон, бо серед тестових завдань є таке: «знайти час, протягом якого впала груша, якщо учень викинув її з вікна третього поверху на висоті 12 метрів»?

Є у проекті й конкретні визначення. Наприклад, «не можуть бути громадськими спостерігачами посадові особи органів державної влади та органів місцевого самоврядування, педагогічні працівники навчальних закладів системи загальної середньої освіти». Дивує не тільки те, чому вчителів можна залучати до проведення тестування, але не можна допускати як спостерігачів. Цікаво, як планують перевіряти, що особа, котра зголосилася бути спостерігачем, не є вчителем? Вимагати довідки з усіх шкіл регіону, що ніде не проводиш уроків із погодинною оплатою?

Коли це все буде відомо?

На жаль, ні «Порядку зовнішнього незалежного оцінювання та моніторингу якості освіти», ні «Правил проведення зовнішнього незалежного оцінювання навчальних досягнень випускників навчальних закладів системи загальної середньої освіти» досі не опубліковано. Хто і коли їх має оприлюднити, також невідомо. Як часто й наскільки суттєво ці документи можна змінювати? Проект закону встановлює лише один термін: «Перелік навчальних предметів та строки проведення зовнішнього незалежного оцінювання визначаються спеціально уповноваженим центральним органом виконавчої влади у галузі освіти і науки не пізніше ніж 31 березня року, що передує рокові проведення такого оцінювання». Але в цьому немає сенсу, бо учень може готуватися до вступу, знаючи не тільки те, з яких предметів проводиться ЗНО, а й які предмети необхідні для обраної ним спеціальності.

А тепер тестове завдання для Верховної Ради: чи можна вважати законом розданий депутатам текст?