Технопарки біля «точки неповернення»

Виконання інноваційних проектів дозволило технопаркам за період 2000—2007 рр. створити стабільні виробництва інноваційної продукції, що й по завершенні терміну дії спеціального режиму продовжують нарощувати обсяги та перерахування до бюджету.

Річний випуск інноваційної продукції за проектами технопарку зріс у 16,7 разу (з 0,18 млрд. грн. у 2001 р. до 3 млрд. грн. у 2007 р.). Загалом за цей період було реалізовано 11,4 млрд. грн. інноваційної продукції (понад 14% за кордоном).

Технопарки стали реальним джерелом наповнення бюджету. За час їх існування перерахування до бюджетів та цільових фондів сягнули 839 млн. грн., що значно перевищує всі види державної підтримки за цей період (477 млн. грн.). Бюджетний баланс діяльності технопарків (різниця відрахувань до бюджету і всіх видів держпідтримки) становив +362 млн. грн. Забезпечено також позитивний зовнішньоторговельний баланс (+396 млн. грн.).

Сьогодні пафосні розмови на ще одному форумі, семінарі чи конференції про створення національної інноваційної системи зазвичай закінчуються ще однією стопкою на фуршеті. Далі справа не йде. Звісно, мені (вкотре!) заперечать, мовляв, насправді в цій галузі події розвиваються досить оптимістично.

Але звернімося до висновків експертів, які спробували неупереджено проаналізувати жалюгідний стан української інноваційної політики. На черговому засіданні Громадської ради керівників технопарків України його учасники дійшли невтішного висновку: «На сьогодні технопарки є єдиною, реально діючою в Україні формою інноваційної діяльності. Розмови про створення в країні національної інноваційної системи так і залишаються розмовами.

Удвічі більше доводиться жалкувати, що внаслідок змін до законодавства (повного вилучення з нього будь-яких засобів державної підтримки інноваційної діяльності), а також внаслідок широкої кампанії витіснення технопарків із економічного та громадського життя країни умови їх діяльності було різко погіршено. Протягом 2005, 2006 і практично всього 2007 року не було прийнято жодного нового проекту технопарків.

У березні 2006 року економічні статті в Законі про технопарки було частково відновлено, але їх практичного виконання — не забезпечено. Більше того, блокування діяльності технопарків стало нормою.

Фінансування інноваційної діяльності держінвестиціями України, передбачене бюджетом 2007 року, було використане переважно на фінансування звичайних інвестиційних проектів. До технопарків дійшло тільки 3% виділених сум. Не вирішені ці питання і в бюджеті 2008 року.

Керівники промислових підприємств, навчені досвідом необґрунтованих претензій фіскальних та правоохоронних органів до учасників технопарків, маючи багатий інноваційний потенціал, побоюються подавати проекти на реєстрацію, вичікують, коли розумні і правильні положення програми «Український прорив» перетворяться на такі ж розумні і правильні дії уряду, його міністерств та відомств».

Громадська рада у складній ситуації поводиться дуже чемно й ретельно добирає слова, щоб не дай Боже не образити відповідальних за такі «інновації» в нашій країні. Бо інакше їй довелося б викрити жахливі кримінальні речі. Втім, проаналізувавши ситуацію, Громадська рада схильна повністю підтримати думку комітету з питань національної безпеки та оборони, комітету з питань науки й освіти Верховної Ради про те, що «негативні явища в інноваційній сфері набувають незворотного характеру і становлять загрозу технологічній та економічній безпеці України, що потребує вжиття термінових заходів із боку як вищого політичного керівництва країни, так і органів виконавчої влади на всіх рівнях»…