Світло з тирси

Ефективну, компактну і недорогу енергетичну установку розробили російські вчені — про це повідомляє агентство «ІнформНаука». З поганого вугілля, тирси та іншого непридатного палива вона виробляє багато енергії, а ось шкідливих газів в атмосферу викидає зовсім мало.

Ця установка існує поки що в одному-єдиному екземплярі. На ній учаться працювати студенти, які проходять практикум за фахом «нетрадиційна енергетика» в МДТУ ім.М.Баумана. Так вони дізнаються, що тепло і світло, причому в чималих кількостях, можна одержувати практично з відходів. Зовсім не обов’язково для цього кидати в печі березові гаї і високоякісні корисні копалини — найціннішу сировину для хімічної промисловості. Можна, виявляється, видобути енергію і з усілякого «сміття».

Розробили мобільну автономну енергетичну установку їхні викладачі, кандидат технічних наук доцент Юрій Маслов та його колеги з «бауманки», славної блискучими інженерними традиціями. Призначена вона для забезпечення теплом і світлом невеличких підприємств, фермерських господарств та інших малих об’єктів. На те, щоб забезпечити енергією, скажімо, місто чи навіть район, вона й не претендує. Зате там, де енергії потрібно порівняно небагато, а мережі ЛЕП, пристойних доріг та великих грошей поки що немає, вона може вирішувати проблему в будь-яку пору року.

Складається установка з двох основних блоків: газогенератора та двигуна внутрішнього згорання, схожого на дизельний і справді створеного на його основі, тобто типового, але з деякими модифікаціями. Найважливіше — це власне газогенератор, тобто пристрій, який дозволяє перетворити в корисний, або правильніше сказати — енергетичний, газ малопридатне паливо. Причому з найменшими втратами і для себе, і для довкілля.

Отже, спочатку відбувається термохімічна переробка палива. У принципі, газифікація палива, тобто перетворення твердого палива на здатні окислятися з виділенням енергії гази, відома майже сто років. Річ у ефективності цього процесу, тобто у співвідношенні витрат і кількості одержуваної енергії, та в екологічній безпеці.

У газогенераторі «бауманської» установки тирса й інші відходи, деревинні, взагалі рослинні й навіть тваринні, торф і буре вугілля спочатку підсушують, а потім нагрівають при певній температурі в потоці повітря. Відбувається це в кілька етапів у різних ділянках генератора — зонах сушіння, відновлення та горіння. У цьому процесі важливо все — і температурний режим, і якість матеріалів, із яких зроблено генератор, і кількість окислювача, тобто кисню повітря. Усі ці параметри автори старанно визначили на основі великого обсягу експериментальних досліджень і розрахунків — фізико-хімічних та інженерних.

У результаті енергетичний газ, який виходить із газогенератора такої установки, складається майже наполовину із суміші пальних газів, тобто окису вуглецю, водню, метану і кисню, а ще — з двоокису вуглецю та азоту, які не горять, але й не шкодять довкіллю. Установка, що встановлена в лабораторії технічного університету, може виробляти 10 кВт електроенергії. У принципі ж, такі установки розраховані на вироблення 30 кВт електроенергії, тобто цілком здатні забезпечити енергією одне, наприклад, фермерське господарство. Звичайно, для фермерів екологічна безпека установки — не вирішальний аргумент. Зате економічність і ефективність вони оцінять. А екологічна безпека в цій установці — невід’ємна складова.