Роль наукових досліджень у забезпеченні безпеки ядерної енергетики

Роки незалежності України позначені становленням і розвитком національної атомної енергетичної галузі, яка нині виробляє до 50% всієї електроенергії в країні. Велика увага приділяється питанням безпеки під час експлуатації ядерних установок, регулярному міжнародному співробітництву й обміну інформацією про виявлені порушення. Проте результати соціологічних досліджень свідчать про досить негативне ставлення до ядерної енергетики. Так, попри те, що близько 30% населення країни бачить ядерну енергетику як основне джерело виробництва електричної енергії в майбутньому, понад 40% вважають українські АЕС небезпечними.

Для досягнення статусу безпечної ядерної енергетики потрібно постійно підвищувати рівень технічної безпеки під час експлуатації ядерних установок. Більшій частині відмов у роботі АЕС можна запобігти, поліпшуючи систему керування, впроваджуючи досконаліші проектні рішення і нові стандарти з безпеки, ґрунтовані на результатах наукових досліджень.

Поєднання хороших економічних показників і високого рівня безпеки АЕС досягається завдяки впровадженню результатів науково-дослідних і технологічних розробок. Саме до цієї мети прагнув авторський колектив «Комп­лексу науково-дослідних і технологічних робіт у сфері регулювання ядерної і радіаційної безпеки та впровадження їх у практичну діяльність на АЕС України», висунутого 2008 року на конкурс Державної премії Ук­раїни у сфері науки і техніки. До складу автор­ського колективу ввійшли відомі у галузі фахівці й учені: В.Василь­ченко, А.Носовський, В.Харченко, М.Ястребенецький (Державний науково-технічний центр з ядерної й радіа­ційної безпеки), В.Бронни­ков, В.Кім, М.Фрід­ман (Націо­нальна атомна енергогенеруюча компа­нія «Енергоатом»), В.Дубков­ський (Одеський політехнічний університет),Л.Ожигов (Харківський фізико-технічний інститут).

У результаті було розроблено науково-методичне забезпечення діяльності у сфері ядерної й радіа­ційної безпеки, що істотно позначилося не тільки на підвищенні рівня безпеки, а й на поліпшенні основних експлуатаційних показників роботи АЕС. Зниження кількості порушень на АЕС України й підвищення коефіцієнта використання встановленої потужності (одні з найбільш значущих показників ефективності роботи) сприяли збільшенню виробітку електричної енергії.

У забезпеченні безпеки АЕС завдання ефективної реалізації функцій контролю основних технологічних процесів — зняття цих функцій з оперативного персоналу АЕС — вважається найважливішим. Таке завдання також вирішив авторський колектив під час виконання комплексу робіт, що засвідчило нарощення українськими виробниками свого потенціалу і вихід на сучасний світовий рівень у такому класі обладнання, як автоматичні системи управління АЕС. Істотну роль у створенні цих систем відіграли результати наукових досліджень, на підставі яких розроблено нові вимоги з ядерної й радіаційної безпеки до інформаційних і керуючих систем.

Можна як завгодно довго переконувати громадськість у безпеці технологій, але без проведення випробувань цих технологій в інших країнах, без затребуваності на світовому ринку завжди залишатиметься привід для сумніву. Технологічні розробки авторського колективу в сфері безпеки підтверджують інтеграцію результатів української науки у світовий ринок, застосовуючись на АЕС Вірменії, Болгарії, Росії й Чехії; результати наукових досліджень увійшли в міжнародні стандарти МАГАТЕ.

Україна має всі можливості для подальшого розвитку атомної енергетики: наукову й проектну базу, виробничі потужності, природні й сировинні ресурси, а головне — людей, метою діяльності яких є підвищення рівня безпеки ядерних технологій. Люд­ство, ввій­шовши у XXI століття з ядерними технологіями, сподівається, що найближчим часом у пов­ному обсязі буде продемонстровано їхню безпеку, ґрунтовану на наукових знаннях і практичному досвіді, накопиченому за час використання атомної енергії. Ре­зультати роботи, поданої на кон­курс Державної премії України, свідчать, що досягнути цієї мети цілком можливо вже найближчим часом, і сприяють виконанню стратегічного плану розвитку енергетичної галузі України до 2030 року.