ПРЕЗИДЕНТСЬКИЙ ВОЯЖ НА МІСЯЦЬ... ВІДКЛАДАЄТЬСЯ

Це повідомлення на зарубіжних сайтах було явно розраховане на сенсацію. І вона не забарилася. Схоже, навіть перевершила очікуваний ефект. Наведу уривок зі статті «Через 20 років зоряні війни стануть реальністю», що з’явилася на NEWSru.com. Зоряні війни облишимо, процитую тільки текст про перспективи енергетики:

«Планами заснувати постійну базу на Місяці до 2020 року Буш поділився з американцями минулого тижня. Деякі експерти вважають, що американцям треба буде неодмінно випередити в цьому Китай, і про це Буш не сказав. Причина - ізотоп гелію-3, практично досконале паливо. За оцінками вчених, на Місяці може бути близько мільйона тонн ізотопу гелію-3. Геральд Кучинські, фахівець Інституту термоядерної фізики в університеті Вісконсина, стверджує, що одна тонна цього ізотопу, якщо її оцінювати в нафтовому еквіваленті, коштуватиме чотири мільярди доларів. Один шатл, спроможний завантажити тридцять тонн, забезпечить усі потреби США в енергії на рік. Крім того, гелій-3 не вибухає, дуже стабільний і на його основі можна створити абсолютно екологічно чисті генератори. «О, якби в нас була монополія на це, нам не довелося б тривожитися за саудівців, ми б самі всім говорили, якою повинна бути ціна енергії!» - вигукує Джон Пайк, глава дослідницької групи GlobalSecurity.org, що займається питаннями оборони й космічних досліджень».

Через кілька днів після виступу президента США українське телебачення транслювало виступ Леоніда Кучми. Наш Президент приголомшив усіх перспективами, які прозирав в участі України в польотах на Місяць, а потім і на Марс. Президент нічого не сказав про видобування гелію-3, але... Американці гарячково шукають будь-яку зачіпку, яка переконала б співвітчизників у необхідності спорядити чергову експедицію в космос. Вони охоче фінансують наукові проекти, що дозволяють використовувати космічну техніку. Наші біологи, генетики, медики здійснюють чимало спільних з американцями космічних програм. У рамках цих проектів літав у космос Л.Каденюк, підготовлена українка-астронавт, яка мала полетіти на черговому космічному човнику. Тільки випадковість урятувала українського біолога від участі в останньому трагічному польоті американців. На часі запитання: а чи не слід й українським фізикам, які настільки успішно зарекомендували себе, працюючи в різних фізичних лабораторіях світу, взяти участь у дослідженнях гелію-3? Адже якщо проект буде успішним, Україна позбудеться енергетичних проблем...

Це запитання оглядач «ДТ» поставив кільком відомим українським ученим, котрі беруть участь у різних міжнародних наукових проектах.

Володимир ТОКАРЕВСЬКИЙ, професор (Міжнародний чорнобильський центр):

- Гелій-3 - це природний ізотоп гелію. На Землі трапляється дуже рідко. На один мільйон атомів звичайного гелію-4 припадає один атом гелію-3. Найчастіше гелій-3 утворюється шляхом радіоактивного розпаду тритію, який напрацьовують у ядерних реакторах.

У ядерній фізиці гелію-3 знайшли, мабуть, лише два застосування - він працює в детекторах нейтронів і як частка у прискорювачах для дослідження ядерних реакцій. Крім того, ця речовина використовується у квантових гіроскопах. Дуже засекречені дослідження в цьому напрямі проводилися в Союзі років 30 - 40 тому. З’ясувалося, що, впливаючи на гелій-3 високими частотами, можна його переорієнтувати в магнітному полі. Це відкриття дозволило створити унікальні гіроскопи. Ну ось, мабуть, і все...

Гелій-3, як і гелій-4, - інертний газ, що не вступає ні в які хімічні реакції. Тож говорити про нього як про хімічне паливо просто несерйозно. Дія будь-якого хімічного палива - водневого, вуглецевого - грунтується на окислюванні, у результаті чого виділяється енергія. Якщо говорити про екологічно чисте паливо, то це, ясна річ, водень. І коли заявляють, що воднева енергетика - абсолютно чиста, тут немає ніякого перебільшення. Це справді так - після спалювання водню утворюється ідеально чиста вода. Хоч продавай її.

А стосовно використання гелію-3 як екологічно чистого джерела енергії, то це не зовсім так. У термоядерній енергетиці вигідний синтез усіх легких елементів - практично аж до заліза, тобто якщо водень з’єднується з воднем, водень із гелієм і так далі - із літієм, фтором, азотом, киснем... Усі такі ядра, у принципі, можна з’єднувати одне з одним, і при цьому визволятиметься енергія.

Проте давайте відразу визначимося: коли говорять про чисту, безпечну термоядерну реакцію і протиставляють її ядерній енергетиці, то в певному сенсі лукавлять. Це базується на тому, що при таких реакціях нібито зовсім не буде радіоактивних відходів, наведеної активності тощо. На жаль, насправді все це не так - гелій-3 аж ніяк не щасливий виняток. Не вдаючись у тонкощі термоядерних реакцій, можу сказати: і тут не можна стверджувати, що не буде активації конструкційних матеріалів, що не з’являться радіоактивні відходи тощо. Тобто це не екологічно чисте паливо. Крім того, у нього є чимало інших недоліків. Тож замість польоту на Місяць краще... поїхати на море й видобути там із морської води дейтерій - паливо для термоядерного синтезу. Стандартні термоядерні реакції використовують саме дейтерій, а в морській воді його так багато, що запаси енергії тут у мільярд разів перевершують усі, навіть прогнозовані в найсміливіших фантазіях, запаси органічного палива. Це фактично невичерпне джерело енергії.

- Зупинка за малим - термоядерний реактор. Попри те, що фізики обіцяють створити його мало не завтра... протягом ось уже років сорока його не тільки не створено, а навіть ще не цілком зрозуміло, яким він буде.

- Так, спочатку потрібно побудувати термоядерний реактор. А вже потім можна буде говорити про те, яке паливо в ньому краще використовувати. Але вже ясно - буде значно вигідніше працювати на дейтерії. Отже, вся ця метушня навколо гелію-3 більше скидається на сенсацію, яку використовують для чогось, що не має стосунку до науки.

Геннадій ЗИНОВ’ЄВ, професор, Інститут теоретичної фізики НАН України:

- Реально гелій-3 можна продукувати в земних умовах. Навіщо витрачати мільярди й мільярди і летіти кудись заради цього? Ну, нехай американці полетять на Місяць. Але це вже при іншому президенті. А потім доведеться роз’яснювати громадянам, що палива на Місяці не знайшли або знайшли, але це зовсім не те паливо, яке шукали, «проте ми перші, й це великий прорив людства»... Тож в основі всіх балачок про нову батьківщину на Місяці - сильне перебільшення. Дивно: всі обіцянки легких досягнень енергетики виходять не з самої науки, а з засобів масової інформації. Причому різних країн. Легковірні на це клюють. Дехто навіть виділяє фінансування.

Ми три дні тому запитували про гелій-3 у Дубні в колег із найавторитетнішої в світі лабораторії з ядерних реакцій (ЛЯР). Якщо зазвичай російські фізики, що займаються дослідженням надвисоких енергій, працюють у ЦЕРНі, США, то ЛЯР - єдина ядерна лабораторія в Росії, куди іноземці самі їдуть, аби працювати на передовому рубежі. Отож, у цьому найавторитетнішому місці нічого не знають про сенсації, обговорювані світовою пресою. Таким чином, читацькі маси хочуть епатувати. Спробуймо відповісти на запитання: кому це вигідно?

Олександр ЛЕВОН, професор, Інститут ядерних досліджень НАН України:

- Принципова можливість використовувати суміш гелій-3 плюс дейтерій як термоядерне паливо існує, але тільки з фізичного, а не практичного погляду. Навіть до використання цієї суміші в експериментальних термоядерних установках не дійшло. Є привабливіші можливості. Тож джерела цих сенсацій слід шукати не в космосі, а в штабах політиків, що йдуть на вибори. Небезпечно інше - такими нібито багатообіцяючими сенсаціями можуть скористатися різноманітні навколонаукові пройдисвіти для «розгортання» своїх програм та вибивання грошей. Тим паче що вже є прецеденти (і не тільки в нашій країні), коли під сенсаційні обіцянки вибиваються гроші на якісь надреволюційні «наукові» проекти, безперспективність яких фахівцям очевидна з самого початку. Ми не настільки багаті, щоб бути в цій малопочесній справі «попереду планети всієї» - залишмо тут першість американцям: у них грошей більше, до того ж, вони швидше відмовляються від божевільних починань.