ПІК АКТИВНОСТІ СОНЦЯ: ДУБЛЬ ДВА

— Даремно астрологи будують свої прогнози, спираючись на спостереження за далекими зірками та планетами, — вважає член-кореспондент НАН України, співробітник Радіоастрономічного інституту НАНУ Олександр Коноваленко. — Єдиний астрофізичний об’єкт, який безперервно, надзвичайно сильно й безпосередньо впливає на Землю і на життя на Землі, — Сонце. Воно стало предметом вивчення ще в давнину, і чим далі, тим активніше його вивчають в усіх діапазонах — від оптики до радіохвиль. Воно постійно дарує астрономам нові сюрпризи. Наш інститут, приміром, досліджує Сонце ось уже тридцять років, ми отримали безліч надзвичайно цікавих результатів, але в цьому сезоні наше світило здивувало нас знову.

…Радіотелескоп УТР-2 навіть віддалено не скидається на своїх оптичних «побратимів». Це ліс високих антен, що тягнеться майже на два кілометри в один бік і на кілометр — у протилежний. Кожна металева гілочка цього лісу ночами чуйно ловить довгохвильове випромінювання далеких космічних об’єктів, а вдень — радіопромені, які посилає Сонцем. Є в цього «лісу» і своєрідне «коріння» — розміщена під землею спеціальна апаратура, що бережно передає отримані з космосу сигнали в дослідницький центр обсерваторії, де відповідні пристрої реєструють та опрацьовують їх. Справа вчених — розшифрувати цю інформацію і скласти з багатьох фрагментів суцільну картину радіовипромінювання Сонця.

У цьому сезоні австрійські колеги привезли в обсерваторію Радіоастрономічного інституту нову високоефективну реєструючу апаратуру. Поєднання гігантської ефективної площі унікального українського довгохвильового радіотелескопа та європейської інформаційної технології дало інтернаціональному колективу астрономів можливість різко посилити зіркість інструмента, виявити нові типи сонячного випромінювання.

Слід зазначити: на різних хвилях, у різних діапазонах Сонце має неоднаковий вигляд. Для неозброєного ока, приміром, це круглий сяючий жовтий диск, обрамлений промінням, майже як на дитячих малюнках. В оптичний телескоп на диску помітні ще й темні плями, а навколо нього — протуберанці. Радіотелескоп відкриває нам ще один образ світила: диск не помітний зовсім, зате корона випускає таке потужне радіовипромінювання, що воно, швидше, схоже на гігантський космічний смолоскип, величезний і величний. До речі, якщо температура поверхні Сонця дорівнює приблизно шести тисячам градусів, то радіокорона нагріта до мільйона градусів!

Час від часу корона розряджається сплесками радіовипромінювання, яке у мільйони разів перевищує її випромінювання в спокої. Дослідження засвідчили: найчастіше такі сплески бувають одночасно на двох різних частотах і на різній відстані від поверхні Сонця, тривають кілька секунд і характеризуються швидким підйомом та повільним спадом. Так проявляється рух швидких електронів у потужному магнітному полі світила. Нова апаратура допомогла виявити, що на їх тлі відбуваються і цілком незвичні сплески, яких до харків’ян ніхто не спостерігав. Вони дробляться на коротенькі імпульси тривалістю лише в тисячні частки секунди, а на діаграмі постають ніби вивернутими, викрученими в інший бік, порівняно з уже відомими.

Що це за феномен? Харківські астрономи сподіваються знайти відповідь, опрацювавши всі отримані дані, а це сотні гігабайт інформації.

Звичайно, відкриття екзотичних сонячних об’єктів, важливе для фахівців, мало що каже обивателю. Та ще одне літнє відкриття харків’ян, датоване нинішнім літом, напевно змусить замислитися кожного. Багато хто чув про цикли сонячної активності. Один раз на 11 років з невідомої досі причини термоядерний реактор світила починає працювати енергійніше — на ньому збільшується кількість плям і радіовипромінювання. Роки активного Сонця несуть Землі погодні аномалії, різні зміни в біосфері нашої планети, збої в роботі радіоелектроніки тощо. Звичайно лікарі радять нам у цей період менше загоряти і взагалі уникати впливу прямих сонячних променів.

Отож, черговий максимум активності світила був два роки тому, 2000 року. За всіма правилами, після цього мав розпочатися його спад, але харків’яни виявили, що нинішнього року Сонце, що називається, вибилося з графіка. Воно виявило виключно високу активність, навіть вищу, ніж два роки тому, коли був його «законний» максимум. Вчені зафіксували такі потужні радіобурі на Сонці вперше за весь час спостережень. Максимум ніби розщепився надвоє, причому другий пік перевищував перший. Втім, фахівці припускають, що активність найближчої до нас зірки все-таки почне згасати і в наступному році буде вже набагато нижчою, ніж у нинішньому.

— Цікаво, що жодних передумов для виникнення такого подвійного максимуму довгохвильового радіовипромінювання фахівці не бачили, — каже Олександр Коноваленко. — Поки що зрозуміло одне: у роботі природного гігантського термоядерного реактора, яким є Сонце, щось змінилося. Астрономічна теорія не заперечує, що в принципі підвищена активність нашого світила може виникнути будь-коли, навіть у період 11-річного мінімуму, хоча трапляється це, очевидно, нечасто. Слід зазначити, що Сонце дарувало сюрпризи й в оптиці — у серпні на поверхні його призахідного, вже не сліпучого, червоного диска навіть неозброєним оком можна було побачити пляму чи групу плям. Це дуже рідкісне видовище.

Нині Сонце вже перебуває низько над обрієм, і харківські астрономи призупинили свої спостереження до весни. Цікаво, які сюрпризи принесе новий дослідницький сезон?