На навколоземній орбіті — перший український університетський наносупутник

04 липня, 2014, 18:55 Роздрукувати Bипуск № 24, 4 липня-11 липня 2014р.
Відправити
Відправити

Мета запуску супутника - наукова: дослідження сонячних датчиків для малих космічних апаратів, перевірка енергетики сонячних джерел живлення, розроблених в університеті, адаптація до умов космосу і вдосконалення цифрових радіоканалів передачі інформації та команд управління, дослідження впливу космосу на роботу електронних підсистем, дослідження функціонування систем GPS оригінальної конструкції.

На навколоземній орбіті — перший український  університетський наносупутник

Провідні університети світу нині активно заохочують створення студентською молоддю наносупутників - малих космічних апаратів так званого міжнародного формату CubeSat (масою близько 1 кг і розмірами 10×10×10 см), що виконують певні функції під час польоту. Окрім вирішення суто освітніх завдань, такі космічні апарати у перспективі можуть бути використані при здійсненні низки науково-технічних та соціальних проектів різного призначення. Наприклад, зараз у деяких країнах опрацьовуються питання практичного створення на базі наносупутників всесвітньої інформаційно-телекомунікаційної мережі Інтернет із доступом до неї користувачів, розташованих у будь-якому місці нашої планети.

- Розробка київськими політехніками космічного апарата "Політан-1" (PolyITAN-1) базується на використанні власних оригінальних результатів науково-технічних досягнень із різних напрямів науки, - каже ректор Національного технічного університету "КПІ", академік НАН України Михайло Згуровський. - Зокрема, науковці теплоенергетичного факультету використали власні сотопанельні вуглепластикові конструкції, з якими науковці факультету електроніки зінтегрували свої фотокремневі перетворювачі з коефіцієнтом корисної дії до 20 %. Експериментальна сонячна батарея забезпечує електричне живлення всіх електронних систем наносупутника. Канали радіозв'язку та радіокерування створили фахівці радіотехнічного факультету. В основі їхньої розробки - оригінальні рішення антен і цифрової програмованої схемотехніки. Разом із радистами наземну станцію створювали фахівці Інституту телекомунікаційних систем.

Елементи космічного апарата і наносупутник працюють у жорстких умовах відкритого космосу. На Землі ці умови імітує спеціальна термовакуумна лабораторна установка, створена в КПІ з участю фахівців факультету електроенерготехніки та автоматики. Встановлені на наносупутнику сенсори координат Сонця, їх алгоритмічне та програмне забезпечення, а також електронна плата з центральним процесором, із допомогою якої здійснюється керування всіма підсистемами космічного апарата, створені молодими науковцями теплоенергетичного факультету та факультету електроніки.

Створений космічний апарат - інтелектуально наповнена технічна система. В нього закладено результати діяльності молоді, яка відбила свою участь у зазначеній комплексній розробці успішним захистом двох кандидатських та понад 20 магістерських дисертацій.

Мета запуску супутника - наукова: дослідження сонячних датчиків для малих космічних апаратів, перевірка енергетики сонячних джерел живлення, розроблених в університеті, адаптація до умов космосу і вдосконалення цифрових радіоканалів передачі інформації та команд управління, дослідження впливу космосу на роботу електронних підсистем, дослідження функціонування систем GPS оригінальної конструкції.

Наносупутник запущено на навколоземну орбіту 19 червня ц.р. У складі міжнародного проекту запуску - 33 космічних апарати, з яких 21 - наносупутники, створені в різних країнах світу. Запуск здійснено українською ракетою-носієм "Дніпро", українського походження, оскільки її базисом є конверсійна балістична ракета РС-20, створена на Дніпропетровському заводі "Південмаш".

Відразу після запуску радіомаяк супутника PolyITAN-1 EM0UKRI почули не лише в університетському центрі. Також його зафіксували радіоаматори міст Славутича і Харкова.

Сьогодні наносупутник успішно діє на навколоземній сонячно-синхронній орбіті на відстані близько
700 км від Землі, маючи період обертання 97,8 хвилини. На п'яти із
16 щодобових обертів навколо Землі впродовж короткого часу (від 2 до 9 хвилин) існує можливість зв'язку апарата з наземною станцією, встановленою в КПІ. За ці хвилини розробники отримують інформацію про функціонування окремих підсистем наносупутника, необхідну для подальшої роботи.

Проект створення університетського наносупутника та його розробники мали всебічну підтримку. Після ознайомлення в листопаді 2013 р. зі станом робіт над наносупутником "Політан-1" перший президент України Л. Кравчук високо оцінив отримані результати і разом із другим президентом Л. Кучмою звернувся з відповідним листом до керівництва держави з пропозицією підтримати політехніків на завершальному етапі розробки. Практично ж вивела наносупутник на орбіту співпраця науковців КПІ з приватним бізнесом. Меценатом проекту став фонд імені Володимира Міхалевича, заснований членами родини видатного українського вченого-кібернетика.

Ми повідомляємо тільки дійсно важливі новини. Долучайся до Telegram-каналу
Помітили помилку?
Будь ласка, виділіть її мишкою і натисніть Ctrl+Enter або Відправити помилку
ДОБАВИТЬ КОММЕНТАРИЙ
Текст содержит недопустимые символы
ДОБАВИТЬ КОММЕНТАРИЙ
Осталось символов: 2000
Отправить комментарий
Последний Первый Популярный Всего комментариев: 0
Показать больше комментариев
Пожалуйста выберите один или несколько пунктов (до 3 шт.) которые по Вашему мнению определяет этот коментарий.
Пожалуйста выберите один или больше пунктов
Нецензурна лексика, лайка Флуд Порушення дійсного законодвства України Образа учасників дискусії Реклама Розпалювання ворожнечі Ознаки троллінгу й провокації Інша причина Отмена Отправить жалобу ОК