— Ось, можете помилуватися нашими монстриками, — говорить старший науковий співробітник біологічного факультету МДУ Олександр Бурлаков. — Все це ембріони однієї рибки — звичайного в’юна.
В акваріумі плавають мініатюрні змії-гориничі з двома, чотирма і шістьма головами. В інших химер голови немає, зате є кілька хвостів. Є екземпляри, у яких по шестеро сердець або хребет роздвоєний відразу в шести точках. І це не мутанти, опромінені радіацією, електромагнітними чи акустичними полями. Над ними не проводили складних операцій з пересадки генів. Такими вони виросли самі, щоправда під керівництвом учених.
Відомо, що на кожній стадії розвитку ембріона активно працює якийсь один ген, решта мовчать. Ікринки з якимсь активним у цей момент геном, приміром відповідальним за створення голови рибки, поміщають у колбу. Поруч із нею ставлять іншу, де збуджено ген, який відповідає за поділ клітин. Потім залишають ці колбочки в контейнері, що захищає від зовнішніх впливів. Відтак у першій згодом народжуються багатоголові монстри. Так само штампуються хвостаті істоти чи з багатьма серцями.
Як з’ясувалося, ікринки «розмовляють» між собою, випромінюючи світлові, ультрафіолетові й інфрачервоні хвилі. Сам механізм взаємодії поки що невідомий, але принципово важливо, що від такої розмови можуть народжуватися не лише монстрики. Вчені здатні облагородити недолугих особин. Досить потримати поруч з елітними екземплярами ікринки, котрі відстають у розвитку, як вони починають швидко рости, смертність у їхньому середовищі різко знижується. Поки що дослідження не вийшли за межі рибного сімейства, тому важко сказати, чи можна ці закономірності перенести на інші види тварин.
Однак уже тепер біологи цікавляться: може, при лікуванні захворювань не доведеться пересаджувати гени, а достатньо буде просто подіяти на них нормальним випромінюванням? Може, слід по-новому глянути на діяльність екстрасенсів? Або на досліди акаде-міка В.Казначеєва, який уже давно стверджував, що, гинучи, мікроорганізми «повідомляють» про це іншим?