Марс: течуть струмки

Витративши тривалі роки на суперечки про марсіанські канали, учені вирішили переключитися на... струмки. Не задовольнившись заявами про існування на Червоній планеті парів води в атмосфері та льоду на полюсах, співробітники НАСА опублікували марсіанські фотографії, які дозволили їм припустити наявність води й у рідкому стані.

Орбітальний зонд Mars Global Surveyor було запущено 1996 року. Деякі фотографії поверхні планети, зроблені ним у 1999 і в 2001 роках, дозволили запідозрити існування водних потоків. Для того, щоб підтвердити чи спростувати це припущення, фахівці НАСА зробили тисячі знімків «підозрілих» місць. І, на їх думку, порівняння фотографій того самого схилу, зроблених у 1999 і 2005 роках, дозволяє твердити, що ним все-таки протікала вода чи, точніше, грязьові потоки, які залишили після себе характерні відклади. Понад те, дуже важливим вважається той факт, що ці відклади виділяються світлою плямою на загальному темному тлі, що має свідчити про розчинний характер цих утворень. І, нарешті, розташування цих відкладів не залишається незмінним, а немов «стікає» униз, принаймні порівняно з 2004 роком.

З огляду на те, що температура на поверхні Марса опускається до мінус 107 градусів Цельсія, твердити, що вода там може текти постійно, учені не ризикують. На їхню думку, потоки води час від часу вириваються з-під марсіанської поверхні, із глибини в кілька кілометрів, і дуже швидко випаровуються. Щоправда, за цей час вони встигають перемістити грязьові або сольові відклади на кілька сотень метрів. Принаймні до таких висновків підштовхує порівняння знімків, зроблених у 2004 і 2005 роках. Вірогідно, що останній викид води відбувся саме торік. Зв’язок із супутником, який зробив усі ці фотографії, несподівано перервався в листопаді нинішнього року.

Утім, далеко не всі фахівці згодні з таким трактуванням розбіжностей, виявлених під час порівняння фотографій. Одні стверджують, що ці відклади могли бути залишені потоками рідкої вуглекислоти, другі — що пилюка та бруд самі по собі можуть мати певну «текучість». Проте дискусіям на тему «А чи є життя на Марсі?» і планам освоєння Червоної планети надано нового потужного імпульсу.