«Лексикон неперекладностей» — не просто довідник…

Трактати Мірандоли, Декарта, Спінози, Бекона, Канта, Гегеля, Ніцше… — це дороговкази доби, які стали передумовою формування нинішньої світоглядної системи. Хтось може переконувати, що наше сьогодення — це час постгуманізму. Хтось обстоюватиме думку, що ми — на шляху повернення до другої теократичної епохи. Зрештою, осмислення нинішніх реалій — справа майбутнього. Натомість з позиції нашого часу, як здається, значно важливіше розібратися з минулим, знайти центральні точки формування світогляду. Щоб зрозуміти постгуманізм, потрібно знати, чим є класичний гуманізм, позаяк усе в світі тече і змінюється. Але як змінюється людина на часових зламах?

Певною мірою це головне для філософії питання з’ясуємо для себе з нового фундаментального видання, яке на початку нинішнього року побачило світ у видавництві «Дух і Літера». Вихід у цьому видавництві книжок подібного ґатунку — які здатні здійснити інтелектуальну революцію в Україні — стало вже доброю традицією. Кілька років тому тут вийшов тритомник — «Проби» Монтеня в перекладі Анатоля Перепаді. Далі був Блез Паскаль. Наразі ж маємо продукт іще потужніший, якщо, звісно, доречно порівнювати ці видання. Якщо Паскаль чи Монтень подають філософію певної культурно-історичної доби як вона є, то «Європейський словник філософій...» (том перший) за редакцією Барбари Кассен — це повернення до класичної тези Миколи Зерова Ad fontes! (до джерел).

У вступній статті Б.Кассен порушує кілька питань, що мають суто мовознавчий, соціолінгвістичний характер: «Однією з найбільш нагальних проблем, які ставить Європа, є мовна проблема. Можна розглядати два шляхи її вирішення: вибрати одну домінуючу мову — «глобалізовану» англо-американську — і віднині спілкуватися нею; або ж зробити ставку на підтримання плюралізму, щоразу підкреслюючи сенс та важливість відмінностей, що є єдиним способом реально полегшити спілкування між мовами та культурами. «Європейський словник філософій: лексикон неперекладностей» базується саме на другій точці зору…».

Україномовний переклад «Європейського словника філософій...» — це не просто довідник, розрахований на вузьких фахівців у царині філософії та перекладу гуманітарної літератури. Радше маємо говорити про книжку з історії ідей, що може зацікавити навіть тих, хто ніколи у своєму житті не мав справи зі сферою гуманітарного знання. Це видання, як неодноразово зазначали на його презентації в Києво-Могилянській академії перекладачі та упорядники, — захоплююча розповідь про бурхливу, часом драматичну історію виникнення різноманітних філософських термінів, понять та їхніх значень. Це, зрештою, символічна форма перекладу, що для всіх охочих торує шлях до створення ясної і загалом зрозумілої української мови гуманітарної науки, зокрема філософії.

На минулорічному Львівському книжковому форумі книговидавців «книгою, що змінила свідомість українців», було визнано переклад «Думок» французького філософа Блеза Паскаля. Виявилося, що українці нині потребують філософських текстів. А філософські тексти потребують, у свою чергу, не лише читабельного, а й коректного щодо вживання термінів перекладу.

Поява першого тому «Європейського словника філософій...» стала кроком до створення новітнього канону українського наукового гуманітарного перекладу. Нарешті в українських перекладачів з’явився взірець того, як можна думати, писати, зрештою — перекладати, а ще — можливість побачити, які тексти є прикладом несмаку та непрофесіоналізму, а які — високої культури і майстерності перекладача. Хочеться сподіватися, що відтепер термінологічній анархії в перекладах, коли так звані неперекладності у філософській термінології передаються українською мовою за принципом «кожний пише, як він дише», буде покладено край.

Будь-який переклад повертає нас до питання про ресурси і потужність рідної мови. Часом видається, що лише українська мова не має адекватних відповідників на позначення певних специфічних філософських термінів, як-от dasein або veritas. На щастя, це ілюзія: французи, наприклад, не мають адекватного відповідника для перекладу зі слов’янських мов поняття «класика», а в англійській мові важко знайти повний відповідник на позначення істини. Але саме подібність проблем залишає простір для діалогу мов і націй, для порозуміння між ними та інтеграції на науково-теоретичному рівні.

«Європейський словник філософій…» — це амальгама розвитку філософської думки від витоків (антична грецька філософія, гебрейська філософська традиція, арабська філософська система тощо) до сьогодення. Окреслюючи завдання «Словника...», автори-упорядники зазначають: «Ми хотіли осмислити філософію різними мовами, розглянути філософії так, як вони висловлені, і подивитися, що такий підхід змінює у наших манерах філософувати. Саме через це ми створили… «Європейський словник філософій», побудований навколо слів, узятих у сумірній відмінності мов, принаймні основних мов, якими написано європейську філософію — після Вавилонського стовпотворіння».

Чи не вперше в історії українського перекладу над виданням працювали науковці з різних царин знань: філософи, філологи, історики ідей, культурологи, політологи… Результатом спільних зусиль є, зокрема, створення узгодженого покажчика імен відомих людей.

Костянтин СІГОВ, кандидат філософських наук, директор видавництва «Дух і Літера», науковий керівник проекту:

— Цей проект — приклад того, що спільна велика праця цілком можлива в нинішній гуманітарній мережі України. І це свідчить на користь такого феномену, як універсальність думки різних галузей, різних напрямів, різних генерацій: із нами працюють надзвичайно зрілі й відомі філософи і водночас дуже талановиті аспіранти і магістри Могилянки.

Видання «Словника...» — це подвійний проект: науково-дослідницький і перекладацький. Так само, як університет має бути науково-викладацьким закладом, так само і цей «Словник...» — по-перше, дослідження, а по-друге — переклад.

Андрій БАУМЕЙСТЕР, кандидат філософських наук, доцент кафедри філософії Київського національного університету
ім. Т.Шевченка, перекладач:

— Від роботи над першим томом «Європейського словника філософій: лексикон неперекладностей» залишилися позитивні враження. Одразу наголошу, що це — перший в Україні гуманітарний продукт такого рівня, який зацікавить не тільки філософів-фахівців. Ця подія підтверджує нашу спроможність бути частиною гуманітарного простору Європи.

Вадим СКУРАТІВСЬКИЙ, культуролог, перекладач:

— Сучасна філософія розвивається в такому напрямі, що самі філософи часто забувають про її «мовність». Але ж кожна лексема, навіть кожний знак пунктуації у певній мові має специфічний національно-історичний контекст. Тому оперування філософськими міжмовними категоріями часто перетворюється на абстракцію, за якої втрачається початковий зміст. А цей словник елегантно й точно нагадує нам про мовне коріння філософського мислення. Це лінгвістичний підручник до проблем філософування, він — унікальний, про нього довго говорили, але не могли зробити в Україні. Видавництво «Дух і літера» здійснило справжній науковий подвиг, видрукувавши його! Хочу зазначити, що саме для нашої країни подібне видання є особливо прикметним, адже ми маємо безліч своєрідних контекстів довкола ледь не кожного слова: чи це філософська абстракція, чи це конкретний художній образ. Саме з цього словника кожен, хто хоче займатися філософією, має тепер починати свої зусилля, та й фахівцям-філософам він буде цікавий. А коли вийде в повному, п’ятитомному складі, то, на мій погляд, заслуговуватиме національної премії. Це — бездоганна книжка!

Олег ХОМА, професор, завідувач кафедри філософії Вінницького національного університету, перекладач:

— Найбільшою чеснотою словника є те, що цей проект здійснюється на потужному верифікаційному тлі. Його можна назвати українським, але він набуває міжнародного звучання за своїм форматом. Наразі видаються національні версії проекту в різних країнах світу: в Америці — англомовна, в Мексиці — іспанською мовою, в Марокко — арабською… Ми здійснили найважливіший початок, і ця ініціатива розвиватиметься далі, отримуватиме міжнародну оцінку. Тепер маємо новий високий критерій, для орієнтування на який старого багажу не вистачить. Видання хоча й задумане як суто філософський проект, але є справжньою скарбницею для всіх гуманітаріїв. Ми свідомо видамо чотири томи почергово, а тільки потім узагальнюючий п’ятий, адже під час роботи над кожним із них накопичується унікальний досвід філософування, який ми будемо відразу застосовувати практично, працюючи над черговою частиною, а не зберігати його на теоретичному рівні.