Харківських школярів зустріли неймовірними оплесками на міжнародному турнірі. Чому і як це було?

08 серпня, 2022, 13:00 Роздрукувати
Відправити
Відправити

Про перемоги і надії

Харківських школярів зустріли неймовірними оплесками на міжнародному турнірі. Чому і як це було?
© Фото, надане автором

Від редакції. Під час війни Харків асоціюється в нас не тільки з тривогою, бомбардуваннями, але й із незламною мужністю, гордістю, вірою та надією. І ось недавно додався ще один привід. Незважаючи на війну, команда харківських школярів поїхала на Міжнародний турнір юних фізиків і привезла срібні медалі. Їхній керівник доктор фізико-математичних наук, фізик-теоретик, викладач ХНУ ім. Каразіна Захар Мейзеліс написав для ZN.UA, як це було. Сам у минулому переможець міжнародної олімпіади, він підготував не одне покоління чемпіонів.

До війни Захар Олександрович давав інтерв′ю для ЗМІ, як готує своїх учнів до міжнародних турнірів. Але розповідь, яку він надіслав нам зараз, — особлива. За скромними , буденними і трішки по-науковому сухими фразами фізика-теоретика прориваються зворушливі до сліз моменти. Прочитайте і відчуйте, як далася юним українцям цьогорічна перемога. Як викладачі та студенти пораненого бомбами, але незламного ХНУ ім. Каразіна допомагали дітям підготуватися до олімпіади. Хай це дасть нам ще один привід для гордощів.

Читайте також: Українці зайняли третє місце на Міжнародній студентській олімпіаді з теоретичної фізики

Щороку у світі проходить одне з найпрестижніших міжнародних змагань з фізики для школярів — Міжнародний турнір юних фізиків. Наша країна тривалий час є його учасницею, і, навіть попри війну, 2022 рік не став винятком.

Концепція турніру дуже схожа на справжню наукову діяльність: учні отримують 17 складних завдань, пов'язаних із фізичними явищами, розв'язують їх упродовж року і потім презентують на самому змаганні, де їх аналізують інші команди та, звісно, науковці. Окрім власного дослідження, вони повинні вміти розібратися в розв'язках суперників.

Фото, надане автором

Цього року Україну представила команда харківського ліцею №161 «Імпульс». До турніру вона почала готуватися ще в серпні 2021 року. На початку до складу команди входили Іван Бортновський, Єлизавета Кумечко (10 клас), Анна Бєляєва, Антон Бухтатий і Єлизавета Савельєва (9 клас). Майже щодня вони збиралися, робили експерименти, презентації і, взагалі, працювали не покладаючи рук. Уже в листопаді перемогли в міському відборі, після чого розпочали підготовку до Всеукраїнського етапу, який мав відбутися у 2022 році.

Але в розпал підготовчої роботи почалася війна. Майже вся команда роз’їхалася по різних куточках світу: до Польщі, Німеччини, Ізраїлю, Чехії. Спочатку здавалося, що можливості закінчити роботу взагалі не буде: Єлизавета Савельєва через проблеми з місцем проживання і виїздом за кордон змушена була залишити команду, інші ж теж займалися пошуком постійного житла. Лише наприкінці березня команда змогла відновити підготовку, та й то у форматі онлайн. На заміну Єлизаветі прийшов Роман Малахов, якому довелося наздоганяти інших.

На жаль, проведення Всеукраїнського етапу виявилося неможливим, проте потрібно було обрати команду на міжнародний турнір. Вибір упав саме на харківський ліцей «Імпульс», адже торік на міжнародному турнірі команда цієї школи отримала срібло.

Фото, надане автором
 

Тепер команда перейшла на навчання англійською і продовжила підготовку на новому рівні. Кількість перешкод, із якими зіштовхнулися юні фізики, приголомшувала: частина дітей навчалася у двох школах одночасно, капітан команди Іван Бортновський готувався ще й до міжнародної олімпіади з математики. Часу не вистачало, проте вони не здавались і працювали. Навіть змогли провести експерименти, незважаючи на те, що все обладнання залишилося в школі. Дуже допомогли команді доктор фізико-математичних наук, професор ХНУ Олексій Андрійович Голубов і ветерани олімпіадного руху Ілля Хорошко і Григорій Овчаренко.

За місяць до турніру команда зіштовхнулася з новими проблемами, пов'язаними з виїздом за кордон. Роман Малахов не зміг отримати дозвіл на виїзд, тому в складі команди залишилося четверо учнів. Окрім того, великою проблемою стали гроші на поїздку та купівля квитків. Щороку команді допомагав у цьому фізико-технічний факультет ХНУ. Але зараз у самого факультету великі проблеми: під час бойових дій дуже пошкоджено його корпус. На щастя, дітям допомагали Анастасія Васильченкова, яка відкрила краудфандинг, і Олексій Голубов, який разом із нею знаходив зручні та вигідні маршрути, аби добратися до місця проведення олімпіади.

Читайте також: Нобелівську премію з фізики присудили за дослідження складних систем

В середині липня вся команда з лідерами мала бути в Тімішоарі (Румунія). Проте навіть тут не все склалося ідеально, — Ілля Хорошко, який зустрічав капітана команди Івана Бортновського, не зміг залишити Угорщину через проблеми з паспортом, а Іван як неповнолітній не міг їхати сам. Тому мама Єлизавети Кумечко мусила їхати забирати його, і команда грала перший фізбій без нього, що, звісно, вплинуло на результат, і вони прийшли до фінішу одинадцятими.

Проте з кожним боєм команда ставала кращою й під кінець змогла вибратися на п′яте місце, обігнавши сильні команди Німеччини, Чехії та інших країн. І це попри те, що наша команда була менш чисельною (чотири учасники замість п′яти), набагато молодшою від суперників (українським юним фізикам по 1516 років, а їхнім суперникам — 17–19) і мала такі умови підготовки! Українців нагородили сріблом та неймовірними оплесками.

Related video

Наступного року турнір проводитиметься в Пакистані, і команда сповнена рішучості брати в ньому участь. Сподіваємося, жодні перешкоди не завадять нашим юним талантам, і маємо надію, що скоро саме Україна прийматиме в себе такі змагання!

Дивіться спецтему: Путін готовий пожертвувати Луганщиною заради утримання півдня України – ISW Проте на Херсонщині росіянам теж дуже складно утримувати фронт. Ядерна зброя — це шантаж Кремля, але він є небезпечним — глава МЗС Латвії Ймовірність ядерного удару зростає прямопропорційно до поразок російської армії в Україні. Інститут вивчення війни знайшов ще одну ознаку того, що ядерні погрози з Росії – це блеф Заклики завдати ядерного удару по Україні, на думку експертів, покликані справляти враження на самих росіян. Російська армія зазнала оперативної поразки під Лиманом, а в Росії шукають винних – ISW Кремлівські експерти та блогери причинами поразки називають прорахунки мобілізації і невчасно надане підкріплення. Резніков оцінив можливість отримання Україною танків та літаків в рамках ленд-лізу Закон про ленд-ліз офіційно вступив у силу з 1 жовтня.
Ми повідомляємо тільки дійсно важливі новини. Долучайся до Telegram-каналу
Помітили помилку?
Будь ласка, виділіть її мишкою і натисніть Ctrl+Enter або Відправити помилку
ДОБАВИТЬ КОММЕНТАРИЙ
Текст содержит недопустимые символы
ДОБАВИТЬ КОММЕНТАРИЙ
Осталось символов: 2000
Отправить комментарий
Последний Первый Популярный Всего комментариев: 0
Показать больше комментариев
Пожалуйста выберите один или несколько пунктов (до 3 шт.) которые по Вашему мнению определяет этот коментарий.
Пожалуйста выберите один или больше пунктов
Нецензурна лексика, лайка Флуд Порушення дійсного законодвства України Образа учасників дискусії Реклама Розпалювання ворожнечі Ознаки троллінгу й провокації Інша причина Отмена Отправить жалобу ОК