Інтелектуали з... курячим мозком

11 лютого, 2005, 00:00 Роздрукувати
Bипуск № 5, 11 лютого-18 лютого 2005р.
Відправити
Відправити

Зневажливе ставлення до інтелектуальних можливостей пернатих поширене не тільки серед пустопорожньої публіки, а й серед учених...

Зневажливе ставлення до інтелектуальних можливостей пернатих поширене не тільки серед пустопорожньої публіки, а й серед учених. Не в останню чергу завдяки старанням німецького нейробіолога Людвіга Едінгера, який понад століття тому заклав основи порівняльної анатомії. Не виявивши у пташиному мозку кори, яка з’являється тільки у ссавців, він зарахував птахів до істот примітивних і будь-які складні форми їхньої поведінки пояснював дією інстинктів.

Відтоді орнітологи назбирали безліч фактів, які свідчать про те, що поведінка птахів може бути не менш, а можливо, й більш розумною, ніж у мишей чи навіть у приматів. Учених не перестає зворушувати той факт, що шимпанзе здатні використовувати палиці й каміння як примітивні знаряддя праці у процесі добування їжі і навіть досить успішно добирають їх за формою. А ось Натан Емері та Нікола Клейтон із Кембриджського університету стверджують, що ворони не тільки використовують знайдені прутики та палички, а й відповідним чином обробляють їх, дзьобом і пазурами надаючи їм форми гачка, щоб дістати щось зі щілин. Помічено також, як вони відламували колючки з рослин, щоб потім використовувати їх у процесі полювання. Ще далі пішли ворони в одному з японських університетів. Вони терпляче сидять біля світлофора, очікуючи, поки машинам буде дано червоне світло. Як тільки потік автомобілів зупиняється, кмітливі птахи злітаються на проїжджу частину, розкладають на асфальті волоські горіхи й одразу віддаляються на безпечну відстань. Щойно машини проїдуть, ворони повертаються й підбирають розколоті колесами автомобілів горіхи.

Ці й інші аналогічні приклади змусили нейробіологів «ретельніше» придивитися до побудови пташиного мозку. Жодних ознак кори півкуль, яка, як вважається, й відповідає за здатність до вищої нервової діяльності у людини та вищих тварин, виявити так і не вдалося. Якщо у ссавців давніша частина головного мозку, представлена базальними гангліями, має кластерну структуру, а молодша характеризується шестишаровою будовою, то у птахів весь головний мозок має кластерну будову. Однак, як засвідчило докладніше вивчення, побудова цих кластерів у внутрішніх шарах мозку і на його периферії різна. Інакше кажучи, у птахів теж є молодша частина мозку, здатна виконувати винятково складні функції. Але без будь-яких звивин!

Ми повідомляємо тільки дійсно важливі новини. Долучайся до Telegram-каналу
Помітили помилку?
Будь ласка, виділіть її мишкою і натисніть Ctrl+Enter або Відправити помилку
ДОБАВИТЬ КОММЕНТАРИЙ
Текст содержит недопустимые символы
ДОБАВИТЬ КОММЕНТАРИЙ
Осталось символов: 2000
Отправить комментарий
Последний Первый Популярный Всего комментариев: 0
Показать больше комментариев
Пожалуйста выберите один или несколько пунктов (до 3 шт.) которые по Вашему мнению определяет этот коментарий.
Пожалуйста выберите один или больше пунктов
Нецензурна лексика, лайка Флуд Порушення дійсного законодвства України Образа учасників дискусії Реклама Розпалювання ворожнечі Ознаки троллінгу й провокації Інша причина Отмена Отправить жалобу ОК