ІНФОМАГІСТРАЛЬ

Великий Вибух у прямому ефірі

Астрономи стверджують: одразу двом детекторам, встановленим в Антарктиці, вдалося впіймати слабкі відблиски Великого Вибуху, у результаті якого 14 мільярдів років тому утворився наш Всесвіт. Зафіксовані патерни випромінювання, за твердженням учених, виникли в результаті мікроскопічних процесів — енергетичних флуктуацій на квантовому рівні, що відбувалися в той час, коли вік нашого Всесвіту налічував лише незначні частки секунди, а його габарити не перевищували розміру людського кулака. За цих квантових флуктуацій виникли такі потужні хвилі, за своїм характером більш близькі до ударної звукової хвилі, що їхні сліди виявилося можливим зафіксувати навіть через такий тривалий термін.

Джон Карлстром, американський астрофізик, що очолює дослідження, проведені на станції в районі Південного полюса, дуже задоволений отриманими результатами. «Ми бачимо структуру Всесвіту в його дитинстві», — говорить він. А Майкл Тернер, космолог Чиказького університету, хоча і вважає, що точніші виміри тривалості даних флуктуацій вимагають додаткових спостережень, однак думає, що після коми, що відокремлює нуль цілих секунди, перед першою значимою цифрою можна сміливо ставити як мінімум ще 32 нулі.

Дослідженням відзвуків Великого Вибуху займається ще багато груп, які теж готові похвалитися успішними результатами. Так, наприклад, учені зі США, Італії, Канади та Великобританії, котрі спільно беруть участь у проекті під назвою «Бумеранг», проводять виміри в Антарктиці за допомогою спеціальних аеростатів, на яких закріплено високочутливі детектори. Тонкий прошарок сухого повітря, характерний для даного регіону, у найменшому ступені поглинає мікрохвильове випромінювання, тому Антарктика вважається найбільш вдалим місцем для проведення подібних робіт. Однак навіть там до останнього часу вченим удавалося зафіксувати лише основний тон акорду, що прозвучав у момент Великого Вибуху (передбачається, що квантові флуктуації зрезонували на кшталт гігантської органної труби, і основний тон мав супроводжуватися обертонами чи гармоніками). І ось нарешті наприкінці минулого місяця науковцям вдалося таки почути два перші обертони, що супроводжували Великий Вибух.

Таїнство народження планети

Ще одній групі вчених, що працює на Hubble Space Telescope, вдалося вперше отримати прямі свідчення процесу народження планети з пилу й газу. Цей процес дуже нагадує утворення сніжних грудок з окремих сніжинок, і, як виявилося, таким планетним «зародкам» доводиться вести дуже жорстоку боротьбу за виживання. Спостереження проводилися за районом Небули Оріона, розташованим на відстані 1500 світлових років від Землі. Саме там розташований найближчий до нас планетний «пологовий будинок».

Генрі Труп, який очолював одну з двох груп науковців, котрі проводили це спостереження, сказав, що «вперше стали видимими ростучі зерна протопланетних дисків. Ми змогли побачити найперші стадії формування планети, що відбувалися буквально на наших очах».

Формування планети розпочалося з концентрації хмари дрібних частинок, які нагадують дим від звичайної сигарети, у грудочки розміром із піщину. Потім ці піщинки злипаються між собою, а тяжіння найближчих зірок запекло намагається перешкоджати цьому процесу. Час, котрий іде на те, щоб зачаток планети «доріс» до розміру снігової грудки, у тисячу разів перевищує час формування «піщини». Зате потім процес росту відбувається вже не так болісно, і в «снігових грудок» набагато більше шансів перетворитися на повноцінну планету, аніж у «піщин». Припускається, що саме за таким сценарієм розвивалися події 4,5 мільярда років тому, коли аналогічним шляхом виникла й наша Земля.

Джон Беллі з Колорадського університету, котрий також брав участь у спостереженнях, говорить, що процес утворення планет носить занадто випадковий характер. Тому планети, можливо, значно рідкісніше явище, аніж астрономи звикли вважати останнім часом. Учені стверджують, що зі ста протопланетних дисків 90 піддається процесу руйнації. Доля решти десяти може виявитися не менш драматичною.