Категоричне небажання Брюсселя допустити на європейський ринок будь-які товари, що містять продукти життєдіяльності ГМО, істотно обмежують ринки збуту продукції американського сільського господарства, де нові технології використовуються з величезним розмахом. Особливої гостроти ця проблема набула після того, як навіть Замбія, що потерпає від жорстокого голодомору, відмовилася від американської гуманітарної допомоги, побоявшись «засмічення» свого сільського господарства генетично модифікованим зерном.
Враховуючи ситуацію, що склалася, ЄС наприкінці жовтня ухвалив нову постанову, яку кожен трактував так, як йому було зручно. З одного боку, в ній ішлося про більш жорсткі вимоги до маркування продукції, яка містить продукти життєдіяльності ГМО, і підвищення відповідальності фірм-виробників за ризики, що їх нові технології можуть становити як для здоров’я людей, так і для довкілля. З другого боку, у цьому документі говорилося, що заборона на доступ ГМО на європейський ринок може бути знята у тому разі, коли буде доведено їхню повну безпечність. Про всяк випадок противники ГМО з-поміж захисників прав споживачів та екологів поквапилися висловити стурбованість цими рішеннями, а американці вкотре порушили питання про надмірний протекціонізм у ЄС.
Втім, ці проблеми актуальні не лише для Західної Європи. Аналогічне рішення щодо генетично модифікованої гірчиці прийняв і уряд Індії. Представники підрозділу транснаціонального концерну Bayer AG, Pro Agro Seed Company Ltd., які протягом семи років займаються експериментальним розведенням ГМ-гірчиці в семи районах Індії, звернулися по офіційний дозвіл на вирощування її в комерційних масштабах. Нова технологія дозволяє збільшити врожайність гірчиці на 25 відсотків і давно вже використовується фермерами США, Канади та Мексики. Індія, що є четвертим за величиною експортером гірчичної олії (після Китаю, ЄС і Канади) і великим споживачем цього продукту, у підвищенні врожайності вкрай зацікавлена. Однак дати чітку відповідь індійський уряд усе ж таки не наважився, пообіцявши як слід «розібратися» й оцінити потенційні ризики. Проте у випадку з Індією надій на позитивне рішення цього питання значно більше. Оскільки навесні аналогічний вердикт уже був винесений щодо генетично модифікованої бавовни, яка відтоді стрімко завойовує індійські поля.