Дах очистять радіохвилі

Безглуздо, на перший погляд, писати влітку про бурульки. Та при тих фокусах, які виробляє погода, будь-якої хвилини очікується «локальне обледеніння» і снігопад де завгодно і коли завгодно, навіть улітку. І не забуватимемо про прислів’я щодо саней улітку... У даному випадку сани — це система антиобледеніння, яку розробили в московському міжгалузевому впроваджувальному центрі «Імпульс».

Розроблювачі подбали не лише про двірників, яким доводиться забиратися на дахи й шкребками та лопатами чистити їх від льоду та снігу. А й про те, кому ці бурульки і шари льоду так і хочуть звалитися на голову.

В основу дії системи покладене явище, відкрите кандидатом технічних наук Ігорем Левіним. Фізична його суть досить складна, та й не цілком ще вияснена, зате зовнішній бік наочний. До того ж, спостерігати його може будь-який перехожий, якщо опиниться взимку рівно о 23 годині поблизу станцій нещодавно побудованої монорельсової дороги в районі ВДНГ.

Отже, рівно о 23.00 над дахом станції починають злітати вгору фонтанчики снігу та дрібних шматочків льоду, причому злітають досить високо — метрів на три. Видовище фантастичне, але триває недовго — кілька хвилин. При цьому й злежаний сніг, і крижана кірка миттєво перетворюються на дрібний порошок, що абсолютно безпечно для оточуючих, сповзає з даху й розноситься вітром.

— Працює наша система так, — пояснює Ігор Анатолійович. — Безпосередньо під дахом ми розмістили мережу невеличких пристроїв, які випромінюють короткий, у мільйонну частку секунди, але дуже потужний радіоімпульс. У результаті накладення імпульсів від кількох генераторів, які одночасно спрацьовують, виникає сильне електромагнітне поле, яке перетвориться на межі поділу «дах—сніг» на потужне поле прискорення. Воно з величезною силою відриває сніжно-крижану кірку, розбиває її і підкидає догори, перпендикулярно напрямку імпульсу. Сніг і лід немов вибухають і скочуються донизу. А дах залишається зовсім чистим. Причому все це відбувається автоматично, на станції роботою системи управляє комп’ютер.

Щоправда, виникає запитання, чи не небезпечні ці електромагнітні імпульси, скажімо, для обладнання метро, радіозв’язку або тим паче людей? Автори стверджують, що небезпеки немає. По-перше, імпульси надзвичайно короткі. А по-друге, працює пристрій на частоті близько 1 кГц, у той час як довжина хвиль, скажімо, стільникового зв’язку, на кілька порядків менше — для них характерні частоти в діапазоні МГц. Нарешті, пристрій спеціально перевірили, і з’ясували, що він зовсім нешкідливий.

Нині автори розробляють аналогічну систему для захисту від зледеніння невеличких літаків. Там схожі датчики видалятимуть з крил лід, якщо той стане намерзати. А нещодавно засновану на тому самому принципі систему зробили для одного з молокозаводів! Там вона чистить зовсім навіть не дах, а ємності, в яких роблять сухе молоко, розпиляючи й миттєво висушуючи молоко звичайне, рідке. Схожі на гігантські каструлі казани доводиться регулярно очищати від налиплого зсередини прошарку сухого молока. Раніше це робили вручну, нині — за допомогою електромагнітних імпульсів.