АНТИСОНЯ ТА ІНШІ...

У конференції зв’язківців у Києві брав участь відомий московський радіофізик академік РАН Юрій Гуляєв. На початку вісімдесятих минулого століття він, тоді ще молодий учений, звернув на себе увагу тим, що, мабуть, одним із перших разом із професором Едуардом Годіком, узявся за дослідження так званих парапсихологічних явищ. Через його лабораторію пройшли ледь не всі екстрасенси, відомі в 80-ті роки минулого століття. Серед них і легендарна на той час Джуна...

На прохання розповісти, чим нині займається його лабораторія, яка колись наробила стільки галасу, учений передусім назвав прилад для запобігання аварій на транспорті. Як вважає Ю.Гуляєв, чимало відомостей про стан організму дає вимір електричного опору шкіри. На цій підставі виготовили прилад, який можна назвати «антисонею». Така «антисоня» у вигляді браслета негайно виявить машиніста, який заснув у кабіні електровоза, і відразу сповістить про це. Нині він упроваджується на залізницях Росії.

Не секрет, що праця у водіїв, машиністів, далекобійників та інших операторів, які працюють на відповідальних постах, дуже монотонна та одноманітна. Тому вони під час роботи мимоволі можуть заснути. І хоча за станом таких людей ведеться спостереження, воно не завжди буває ефективним. Новий же прилад контролює стан оператора щомиті. Щойно машиніст чи автомобіліст починає засинати, прилад миттєво реагує, будить сплячого й посилає сигнал до диспетчерської.

Європейські вчені розробляють аналогічний пристрій із більш ширшими можливостями. Вони збираються за аналогією з введенням ременів безпеки серійно встановлювати такі пристрої на всіх нових автомобілях. Адже сон за кермом, як алкоголь і швидка їзда, — головні причини аварій на шляхах світу.

Автомобіль найближчими роками обладнають сенсорами, які почнуть визначати як стан водія, так і поведінку автомобіля, приміром, заїхав він на зустрічну смугу чи ні. Якщо система спостереження за станом водія виявить, що той засинає, вона подасть звукові сигнали. Крісло і ремені безпеки почнуть вібрувати, і сон — як рукою зніме. У реалізацію цього проекту включені нанотехнології. Перевагою його є і те, що, на відміну від таких ідей, розроблених раніше, водій не обплутаний системою проводів. Маленькі сенсори ненастирливо здійснюють свої спостереження і сигналізують про всі відхилення від норми...

Та й це лише дещиця того, що обіцяє новий напрям. Створено надчуттєві криогенні (тобто охолоджені до наднизьких температур) прилади, що ловлять дуже слабкі сигнали. Років п’ятнадцять тому вчені з Фізико-технічного інституту низьких температур (ФТІНТ) дуже ефектно демонстрували відвідувачам, на що спроможні створені ними установки. «Бачите ворон, що кружляють над проводами, — показав мені на зграю чорних птахів працівник ФТІНТу. — А тепер дочекаємося моменту, коли вони почнуть сідати на проводи, і подивимося на дисплей приладу»... Справді, коли чергова ворона торкалася проводів, на приладі виникав імпульс — виявляється, він фіксував хвилі, що посилаються в простір від проводів, що розгойдуються... у магнітному полі землі».

Ще більш вражаючий експеримент мені продемонстрували в Інституті ядерних досліджень у Москві. Тут навчилися визначати електромагнітні хвилі, що поширюються від коронарних судин серця. Неважко уявити, куди вели ці дослідження — у такий спосіб можна було визначити місцезнаходження, приміром, людини в густому лісі або яка ховається в гірській місцевості за сотні метрів…

Подібні дослідження велися й в інших містах Союзу. Нині всі серйозні вчені, які працювали за цією тематикою, з тих, кого я знав, роз’їхалися по різних країнах. Вони працюють у Європі, США, Південній Кореї. Лише один із цієї високопрофесіональної когорти продовжує працювати в Києві. Він із колегами розробляє прилад для медичної діагностики. Скажу без натяків, йому нелегко — грошей на експерименти майже немає. Перебивається на грантах. Чи довго протягне тут?..

Природно, що академіку Ю.Гуляєву, який прибув у столицю України на наукову конференцію, оглядач «ДТ» поставив запитання:

— В якому стані знаходяться такі дослідження в даний час і чи була наукова і практична користь із настільки великих і тривалих експериментів? Чим займається професор Е.Годік?

— Едуард Еммануїлович, — сказав Юрій Васильович, — уже шість років живе і працює в США. Він приїжджає іноді. Роботи тривають, уже створено дистанційні неінвазивні системи для діагностики. Як я вже вкотре підкреслював, так звані екстрасенсорні спроможності — це, в основному, питання психіки, виключно психотерапія, психічні ефекти.

— А читання букв у закритих конвертах з допомогою пальців, дослідженням якого ви займалися років двадцять тому?

— З цим ми розібралися. Деякі люди спроможні своїми терморецепторами визначити, що в конверті. Та це читання — набагато тонкіша річ, ніж може здатися на перший погляд. І тут може приховуватися тонкий обман. Тому такий експеримент слід проводити лише в спеціально обладнаній лабораторії.

Нині наше основне заняття — вимір фізичних полів, що випромінюються людиною, і розробка методів ранньої медичної діагностики на цій основі. Чимало робиться з інфрачервоного випромінювання людини — ми знімаємо картину розподілу температури поверхнею шкіри з точністю до однієї сотої градуса. На цій основі нині досить швидко розвивається діагностика захворювань. До речі, контроль за SARS у китайських аеропортах, який стільки показувало телебачення, здійснювався саме таким шляхом.

Крім того, ми вивчаємо радіовипромінювання, що йде з глибини організму. Вже виявлене випромінювання завдовжки в 20 см, метрові хвилі, тобто людина випромінює сигнал у теледіапазоні. Ауру дають оптичні хвилі. Все це різноманіття випромінювань відбиває роботу наших внутрішніх органів.

— А приладом, який ви створили для визначення стану операторів, не пробували досліджувати будь-які інші незвичні стани людини?

— Цей прилад (поки що єдиний у світі!) дозволяє визначати стани, що дотепер не піддавалися об’єктивному контролю і вважалися чимось на кшталт містичних надздібностей. Наприклад, він дає можливість на відстані проконтролювати зміни в організмі... йога під час медитації.

Коли йог занурюється в такий стан, наш прилад установлює зменшення шкірно-гальванічної реакції і посилає сигнал, що організм перебуває (чи ні) у такому стані.

— Мабуть, із його допомогою ви могли визначити й інтимніші речі, наприклад, чи грає актор «за Станіславським» чи лише імітує переживання. До речі, і в Палаці одружень ваш прилад, напевно, міг би відкрити партнерам очі на силу переживань об’єкта кохання і, відповідно, показати ступінь щирості його почуттів?

— Це зовсім нескладно... Хоча не думаю, що актори, як і молоді, захочуть скористатися такими приладами. Мистецтво, як і кохання, — річ тонка, і тут точні виміри навряд чи можуть бути комусь до смаку. Давайте залишимо людям хоча б деякі сфери, де вони можуть щиро помилятися задля свого задоволення...