Психологічна допомога: як відновитися після страшних новин

Підрив Каховської гідроелектростанції російськими військовим і його страшні наслідки шокували українців. Багато з нас досі не можуть відновитися після новин. Психологиня Катерина Тімакіна розповіла, як повернутися до звичного життя, пише NV.

ВАС ЗАЦІКАВИТЬ

Безкоштовна психологічна допомога: добірка корисних контактів

«У психології виділяють два типи травми: велика «Т» та мала «т». Війна — це велика травматична подія, яка «нашпигована» маленькими. І ці маленькі «т» — регулярні страшні новини — шмагають нас та забирають віру в те, що подальше життя можливе», — пояснила вона.

За словами психологині, наші базові реакції на сильне потрясіння — це бий або біжи. Мільйони років вони допомагали нам долати загрози. Організм мобілізується, і ми можемо довго триматися, рятувати себе та близьких. Проте, якщо жити в стресі занадто довго, або ж потрясіння надто потужні, сили на активну боротьбу закінчуються.

І коли наш мозок не знаходить сил далі продовжувати захищатися, він посилає сигнали: треба зупинитися й перечекати. Тіло може реагувати на це млявістю чи гіпертонусом м’язів. Зʼявляється так званий «мʼязовий панцир» — спазми в спині чи проблеми з травленням. Ми впадаємо в такий собі напіванабіотичний стан: не можемо по-справжньому розслабитися, відволіктися. Нескінченно гортаємо новини та переглядаємо фото та відео.

Як впоратися з наслідками травми

Найважливіше в цьому стані — зрозуміти, що з вами відбувається, та ставитися до себе зі співчуттям: це нормальна реакція на ненормальні події.

«Щоб вибратися з ями заціпеніння, потрібно почати рухатися. Робити що завгодно! Йти кудись, сортувати волонтерку, копати город. Діяти! Але, бажано, в компанії. Колись українські жінки збиралися разом, співали й вишивали. Насправді це дуже корисна практика. Так відчуваємо єдність, наші руки і мозок зайняті роботою, а завдяки співу дихаємо глибоко та правильно. Це дає віру, що попри все ми можемо якось впливати на цей світ»,- пояснила психологиня.

Австрійський психіатр Віктор Франкл, який вижив у нацистських концтаборах, казав, що живими звідти вийшли ті, хто сфокусувався на своїх справах, без очікувань визволення чи смерті.

Через війну українці втрачають своїх близьких. Безпорадність і неможливість щось змінити, щоб повернути близьку людину, – те, що мучить і не дає спокою. Нагадаємо, що допоможе пережити втрату та як підтримати інших.