Рада скасувала 50-відсоткову квоту української музики на ТБ і радіо

Відповідний законопроект Олени Бондаренко (Партія регіонів), зареєстрований навесні 2010 року, у першому читанні підтримали 240 народних депутатів. На думку автора, музичні твори українських авторів чи виконавців належать до категорії «Європейські твори», а значить, стосовно них не можуть бути встановлені окремі квоти, пише «Коммерсантъ-Украина».

На вчорашньому засіданні парламенту у народних депутатів не відразу вийшло підтримати законопроект Бондаренко. Голова Верховної Ради Володимир Литвин запропонував прийняти його «за основу», але інформаційна система «Рада» зафіксувала всього 225 голосів при необхідних 226. «Не спрацювали картки голосування! Колеги, прошу повернутися. Якщо є голоси, то вони є, а якщо немає, то їх немає», - заявив Литвин і поставив документ на повторне голосування, яке показало підтримку 240 депутатів.

В Індустріальному телевізійному комітеті (ІТК) схвалили рішення народних депутатів. «Зі скасуванням квот у теле-і радіоефірах буде звучати тільки якісний продукт, на який є попит», - вважає виконавчий директор ІТК Катерина Котенко.

На думку представників вітчизняних музичних медіа, прийняття такого закону активізує розвиток вітчизняного шоу-бізнесу. «Артисти змушені будуть створювати конкурентоспроможний український продукт, щоб потрапити в ефір. Український глядач хоче бачити якісний національний продукт, а це значить, що наші хіти ніколи не зникнуть з ефіру», -переконаний директор музичного каналу Enter Music Юрій Молчанов.

Разом з тим, продюсер і телеведучий Ігор Кондратюк вважає, що після скасування квот зарубіжні та російські виконавці витіснять з ефіру український національний контент. «Квотування - один із небагатьох прикладів державної підтримки національних виконавців. Українські музичні медіа без національного продукту - це нонсенс! І це розуміють всі, окрім представників Партії регіонів. Напевно тому, що шансону українською не буває, - зазначив пан Кондратюк. - Думаю, закон пролобійований російськими авторськими агентствами, які хочуть повністю і безроздільно збирати роялті в Україні».

На думку співачки Руслани Лижичко, державне регулювання програмного продукту радіо-і телеефірів повинно бути мінімальним. «Чим менше буде держава втручатися, тим швидше у нас стабілізується суспільство. Ніхто не може вказувати артистові, якою мовою йому творити. Це дуже тонкі матерії: чому автори пишуть пісні, будучи голодними, і не можуть нічого створити, спочиваючи на лаврах? Ніяким законом не можна стимулювати або заборонити творчість», - підсумувала співачка.

Це не перша спроба оскаржити 50-відсоткову квоту на національний аудіовізуальний контент. У 2006 році власник радіокомпанії «Гала» Джозеф Лемір подав до Арбітражного трибуналу при Міжнародному центрі з вирішення інвестиційних спорів (ICSID) позов до уряду України. Пан Лемір, зокрема, хотів заперечити норми закону «Про телебачення і радіомовлення», квотуються музичні твори українських виконавців. Але своїм рішенням від 14 січня 2010 року трибунал відмовив йому в задоволенні цієї частини позову, визнавши право держави на підтримку національної культури.

За матеріалами «Коммерсантъ-Украина».