За його словами, середовище нафтогазового сектору «продовжуватиме лишатися живильним для корупційних схем, шахрайських оборудок з вимиванням коштів бюджету, неефективним та нецільовим використанням матеріально-технічних та енергетичних ресурсів».
У зв’язку з цим експерт наголошує на необхідності запровадження в Україні Ініціативи по забезпеченню прозорості у видобувних галузях, або ІЗПВГ (англійською - Extractive Industries Transparency Initiative або скорочено EITI).
Він нагадав, що ІЗПВГ являє собою незалежний та добровільно підтримуваний на міжнародному рівні стандарт розвитку прозорості у видобувних галузях (передусім, у нафтовидобувній, газовидобувній та гірничовидобувній галузях). За своєю суттю ІЗПВГ спрямована на забезпечення прозорості, з одного боку, платежів, здійснюваних видобувними компаніями на користь держави, та, з іншого боку, отримуваних урядами країн доходів, пов’язаних із розробкою корисних копалин.
Ініціатива по забезпеченню прозорості у видобувних галузях була проголошена прем’єр-міністром Великобританії Тоні Блером у жовтні 2002 року на Світовому саміті зі стабільного розвитку у Йоханнесбурзі (ПАР), у якому приймала участь і делегація України на чолі з президентом Леонідом Кучмою.
Загалом, зобов’язання впровадити ІЗПВГ взяли на себе більше 40 держав. 25 держав є країнами-кандидатами ІЗПВГ.
М.Гончар зазначив, що приєднання до Ініціативи по забезпеченню прозорості у видобувних галузях дозволить, серед іншого:
- забезпечити більш раціональне використання вуглеводневих ресурсів;
- забезпечити збільшення надходжень до державного бюджету від діяльності, пов’язаної з видобутком в першу чергу, нафти та газу;
- покращити інвестиційний імідж та інвестиційну привабливість країни;
- забезпечити участь громадянського суспільства у контролі над повнотою надходжень до державного бюджету від діяльності, пов’язаної з видобутком корисних копалин;
- створити передумови для зниження рівня корупції та підвищення рівня прозорості у видобувних галузях;
- підвищити рівень довіри громадськості до органів державної влади, які здійснюють управління видобувними галузями.
Крім того, за словами експерта, участь в ІЗПВГ може бути врахована у методиці розрахунку суверенного кредитного рейтингу країни.
М.Гончар також нагадав, що 30 вересня 2009 року уряд ухвалив постанову №1098 та заяву, якими висловив намір України приєднатись до ІЗПВГ.
Про необхідність імплементації ІЗПВГ урядом України йдеться у п. 13 Меморандумупро економічну та фінансову політику, підписаному між чинним урядом України та МВФ.
«Хоча МВФ перед виділенням другого траншу відзначив прогрес України у питанні реформи енергетичного сектору, це не стосується проблематики впровадження ІЗПВГ в Україні, де прогрес у виконанні постанови у 2010 році відсутній, хоча вже чинний уряд через Міністерство палива та енергетики висловлював готовність продовжувати розпочате попередниками», - підкреслив М.Гончар.
За його словами, проаналізований досвід тих країн, які вже приєдналися до ІЗПВГ та впроваджують її принципи на практиці, показує, що імплементація ІЗПВГ потребуватиме внесення змін та доповнень до ряду чинних нормативно-правових актів, а також розробки нових нормативно-правових актів. Загалом зміни та доповнення стосуються 21 нормативно-правового акту.