ТНК-ВР: Україна у 2011 році ризикує стати повністю залежною від імпорту нафтопродуктів

Якщо не вирівняти умови роботи для всіх учасників ринку нафти і нафтопродуктів, то у 2011 році Україна ризикує стати повністю залежною від зовнішніх поставок. Про це виконавчий директор ТНК-ВР в Україні Фелікс Лунєв пише у своїй статті для «ДТ. Україна».

Якщо не вирівняти умови роботи для всіх учасників ринку нафти і нафтопродуктів, то у 2011 році Україна ризикує стати повністю залежною від зовнішніх поставок. Про це виконавчий директор ТНК-ВР в Україні Фелікс Лунєв пише у своїй статті для «ДТ. Україна».У цьому випадку, за його словами, забезпечення українського ринку нафтопродуктів буде відбуватися за залишковим принципом, а держава втратить контроль над стратегічним сектором економіки і втратить нафтопереробну галузь як таку. «Початок повномасштабного функціонування Єдиного економічного простору РФ, Білорусі та Казахстану ставить під питання саме існування української нафтопереробної галузі. Негативна економіка переробки нафти в Україні найближчим часом закриє НПЗ, які ще залишилися в строю», - відзначає автор. Фелікс Лунєв пояснює, що наші сусіди по СНД мають преференційне ціноутворення на сировину. У грудні 2010 року експортне мито на російську нафту становило 303,8 дол за тонну, світлі нафтопродукти -217 дол, темні - 116,9 дол за тонну. «Тобто, мита на нафту значно перевищували мита на нафтопродукти. У грудні 2010 року уряд РФ затвердив нову формулу розрахунку мит на нафтопродукти, яка передбачає поступове підвищення ставок для темних сортів і зниження - для світлих. Таким чином влада стимулює прискорену модернізацію НПЗ, експорт готової продукції, а не сировини і порівняно дешевих темних продуктів», - пише Фелікс Лунєв. Він підкреслює, що це довгострокова державна політика, а не ринкова кон'юнктура. У попередні роки російські НПЗ отримували нафту за внутрішніми цінами - без мита. У такій же ситуації знаходилися казахстанські переробники. Заводи Білорусі отримували сировину за зниженими цінами - за рахунок застосування так званих знижуючих коефіцієнтів, а у 2010 році без мита було здійснено поставки 45% від загального обсягу переробки нафти. «Українським НПЗ сировина дістається з повним обсягом мита, тому вони не можуть на рівних конкурувати з виробниками імпортних палив. У січні 2011 року ситуація для вітчизняних переробників стає практично безвихідною: відповідно до Угоди про формування Єдиного економічного простору всі НПЗ країн - учасниць Митного союзу опиняються в умовах російських, тобто отримують нафту без мита», - підкреслює автор. За його словами, таке рішення дозволить залучити в економіку Білорусі лише протягом поточного року як мінімум 4 млрд дол. «Такої суми вистачило б для докорінної модернізації всіх українських НПЗ і приведення їх виробництв до європейських стандартів», - зазначає Фелікс Лунєв. Він підкреслює, що в рамках Митного союзу його учасники субсидують свої галузі і за рахунок цього проводять активну модернізацію своїх НПЗ, а українські заводи зазнають збитків і не можуть акумулювати кошти для технічного вдосконалення. Детальніше читайте у свіжому номері «ДТ. Україна» у статті Фелікса Лунєва «Спляча красуня».