Європейські експерти: Орган, котрий призначає голів судів в Україні, не захищений від політичного впливу

Вища рада юстиції, котра, у відповідності до чинного українського законодавства, наділена широкими повноваженнями з підбору суддівських кадрів, водночас є незахищеною від політичного впливу.

Такі твердження містить експертний висновок стосовно закону України «Про судоустрій і статус суддів». Висновок підготували Штефан Ґасс, професор Університету прикладних наук Північно-Західної Швейцарії, заступник голови Апеляційного суду Базеля-Ландшафта (Швейцарія), і Поль Лемманс, член Державної ради Бельгії, професор Католицького університету в Лейвені (Бельгія).

«Закон передбачає, що голів і заступників голів усіх судів, за винятком Верховного суду, на посади призначає і звільняє з них Вища рада юстиції за поданням відповідної ради суддів. Надання повноважень призначати голів судів окремому органові може бути прийнятним за умови, що такий орган захищений од політичного впливу. Однак у випадку Вищої ради юстиції це не так», - зазначили експерти.

При тому вони дали рекомендації щодо можливостей приведення діяльності Вищої ради юстиції у відповідність до міжнародних стандартів.

«З метою приведення Вищої ради юстиції у відповідність до міжнародних стандартів, зафіксованих, наприклад, у Європейській хартії про закон «Про статус суддів», більшість - або принаймні половина - членів Ради мають бути не тільки суддями, а й суддями, яких обрали судді, або судді, які входять до її складу за їхньою посадою в судовому органі. Але, звичайно ж, не судді, призначені політичними органами.

Окрім того, експерти ще раз наголосили, що частина перша статті 19 закону про судоустрій, згідно з якою «суди загальної юрисдикції утворюються і ліквідовуються президентом України за поданням міністра юстиції України на підставі пропозиції голови відповідного вищого спеціалізованого суду», суперечить європейським принципам судочинства

«Трохи тривожно бачити, що основне правило стосовно створення (і - що не менш проблематично - ліквідації) судів формально видається таким, що суперечить основному принципові, вже давно схваленому керівними органами Європейського суду з прав людини. Формулювання ч. 1 ст. 19 створює помилкову думку. Якщо президент відчуває, що суд винесе несприятливе рішення, то він може навіть ліквідувати такий суд, аби лише справу розглядали інші судді», - впевнені експерти.

Детальніше читайте в матеріалі «Щоб так, то ні? Попередні висновки Веніціанської комісії» у свіжому номері «ДТ».