ЗОЛОТИЙ ПЕРЕРІЗ ДЛЯ ПДВ

Дискусія навколо реформи системи адміністрування ПДВ в Україні, що розгорілася після появи президентських указів про запровадження ПДВ-рахунків, і не думає вщухати. Минулого тижня парламентський комітет із питань фінансів і банківської діяльності так і не зміг вирішити, який із трьох законопроектів на цю тему взяти за основу для подальшого розгляду. Враховуючи, що Президент уніс свій проект як першочерговий, тобто розглянутий він повинен бути ще на поточній сесії, парламенту дуже скоро доведеться повернутися до питання ПДВ.

Нагадаємо, окрім президентського проекту закону №5333-2 «про окремі поточні й окремі реєстраційні рахунки» платників ПДВ, зареєстровано ще два документи зі схожими назвами — №5333 від 29 березня, розроблений депутатами Віталієм Хомутинником і Сергієм Буряком, і №5333-1 за авторством Сергія Терьохіна.

В останні два тижні обговорення просунулося настільки далеко, що проекти вже не тільки мають мало спільного зі злощасною постановою Кабміну, а й значно різняться від власних початкових текстів.

Голова комітету з питань фінансів і банківської діяльності Сергій Буряк припускає, що базовим стане президентський проект, на основі якого розроблять компромісний варіант. Експерти зазначають, що він має багато спільного з проектом Хомутинника і Буряка: проекти практично збігаються як за структурою, так і за змістом. Вони обидва передбачають запровадження окремих ПДВ-рахунків (у Буряка—Хомутинника вони називаються «податковими рахунками») паралельно з касовим методом нарахування ПДВ. Саме паралельне із заснуванням податкових рахунків запровадження касового методу ведення податкового обліку замість правила «першої події» аналітики трактують як ледь не найзначніший пункт серед запропонованих удосконалень системи адміністрування ПДВ.

Суть касового методу — сплата ПДВ не за фактом відвантаження, а за фактом сплати за товар/послуги. Касовий метод обліку, на думку розробників проекту, має поставити хрест на штучній недоїмці у продавців товарів у разі затримання оплати чи відсутності коштів у неплатоспроможного клієнта. Передбачається, що він унеможливить таку тіньову схему, як виведення ПДВ через фірми-фантоми.

Щоправда, між цими проектами є й суттєві відмінності. І, як показало обговорення в парламентському фінансовому комітеті, те, що зниження ставки ПДВ до 15% у президентській версії пропонується не з 2005 року, як у депутатів, а на рік пізніше — із 2006-го, — не найболючіша з них. Найбільшій критиці піддано саме ті положення президентського проекту, які, як припускають експерти, з’явилися в документі під впливом ДПАУ.

Лазівки для податківців

При запровадженні ПДВ-рахунків, мабуть, найбільше хвилювання у підприємців викликала перспектива «заморожування» на них оборотних коштів. Щоб пом’якшити проблему, і в президентському, і в депутатському законопроектах передбачається можливість повернення грошей із податкового рахунку на поточний. За проектом Хомутинника—Буряка платник податків зможе повернути з податкового рахунку на власний поточний рахунок суму, еквівалентну перерахованій величині ПДВ у тому разі, якщо у нього немає заборгованостей по сплаті ПДВ.

Президентський проект передбачає, на перший погляд, ще більше послаблення: кошти зі спецрахунків можна буде переводити в окремих випадках за узгодженням із ДПАУ. «По суті, таке нововведення нівелює саму ідею ПДВ-рахунків: знову з’являться «відкоти», незаконне відшкодування ПДВ і так далі», — вважає координатор проектів Інституту конкурентного суспільства Ксенія Ляпіна.

Найпростіша схема незаконного повернення ПДВ виглядає таким чином. Створюється мережа фірм, в кінці якої знаходиться фірма-фантом. Вона і пред’являє заявку на відшкодування ПДВ із бюджету, а після отримання грошей зникає. По ідеї, ПДВ-рахунки повинні ліквідувати можливість існування подібних фірм-фантомів саме тому, що з ПДВ-рахунку гроші зняти неможливо. А якщо зберегти для ДПАУ можливість на власний розсуд давати дозвіл на зняття коштів із ПДВ-рахунків, то навіщо тоді всю катавасію затівали?

Ще одна новація президентського законопроекту — солідарна відповідальність учасників торгових операцій. Тобто, якщо в ланцюжку розрахунків виявиться фірма-«метелик» чи недостатньо порядний або ж просто неакуратний у веденні звітності партнер, то постраждають усі суб’єкти, що брали участь у даних розрахунках, оскільки вони не зможуть включати ці операції у свій податковий кредит. Таким чином, господарським суб’єктам наказується бути пильними з партнерами. Життя податківців це, можливо, і полегшить. Але тоді дискредитується сама ідея індивідуальної відповідальності підприємств за сплату ПДВ, чого і передбачається досягти запровадженням спецрахунків. Хоч і списана ця норма з болгарського законодавства, але й у Болгарії від солідарної відповідальності зрештою відмовилися на користь уведення спецрахунків.

Основна проблема — відшкодування ПДВ

Однак не можна забувати основну мету реформи — вирішити проблему відшкодування ПДВ. Посилення податкового контролю шляхом запровадження податкових рахунків передбачається збалансувати паралельним упровадженням механізму автоматичного відшкодування ПДВ. Президентський і депутатський проекти вводять єдину систему бюджетного відшкодування ПДВ без розподілу на бюджетне (внутрішнє) і експортно-імпортне. Відшкодовує кошти Держказначейство за заявою платника податків протягом п’яти операційних днів по закінченні 30 календарних днів, починаючи з дня поштового відправлення заяви. При цьому, відповідно до обох законопроектів, ПДВ відшкодовуватимуть шляхом перерахування коштів на податковий рахунок платника.

Тобто скорочується і час відшкодування ПДВ (зараз навіть вимагати відшкодування можна тільки через місяць), і геть змінюється філософія відшкодування: не підприємець доводить податковій, що має право на відшкодування, а податкова протягом 30 днів повинна довести, що підприємець такого права не має. По суті, ДПАУ таким чином втрачає контроль над відшкодуванням, оскільки займається цим безпосередньо Держказначейство в безумовному режимі.

При цьому президентський законопроект передбачає посилити відповідальність держави перед платником податків шляхом уведення системи штрафів для податкових органів. А саме: суми, які держава не відшкодувала платнику податків, вважатимуться державною заборгованістю, і на них до дня погашення включно нараховуються відсотки на рівні 120% дисконтної ставки Національного банку. Крім того, платник податків має право звернутися в будь-який момент після виникнення бюджетної заборгованості в суд із позовом про відшкодування грошей із бюджету і притягнення до відповідальності посадовців, винних у її появі.

У документі Хомутинника—Буряка схема захисту бізнесу опрацьована ще чіткіше. Тут претендент на відшкодування подає декларацію й очікує 30 календарних днів — не більше. У разі виявлення за цей час порушень податковими інспекціями (ДПІ) процес відшкодування ПДВ може бути припинений ще на такий же період рішенням суду. Після чого платник або погоджується з висновками податкових органів, або оскаржує їх у судовому чи адміністративному порядку. В останньому разі платник податків інформує Держказначейство про оскарження рішення ДПІ. І вже ця заява є підставою для відшкодування ПДВ. Якщо платник податку виграє суд, йому відшкодовується ПДВ із відповідними відсотками, нарахованими за весь строк затримки відшкодування. Таким чином, процес відшкодування виписаний у депутатському законопроекті як більш «автоматичний». Чи буде він таким насправді, можна тільки гадати.

Тепер кілька слів про законопроект Сергія Терьохіна. Порівняльний аналіз у даному разі недоречний, бо в терьохінському документі жодного слова не сказано про введення спеціальних рахунків для ПДВ. Натомість депутат пропонує вирішити проблему, запровадивши автоматичний порядок бюджетного відшкодування, одночасно посиливши відповідальність за його незаконне отримання. А саме, з метою посилення боротьби з фіктивними фірмами і конвертаційними центрами депутат пропонує ввести правила, відповідно до яких бюджетне відшкодування даватимуть виключно компаніям, які мають належну податкову історію і не використовують схеми податкової мінімізації. Цікаво, як фірми стануть доводити в ДПАУ, що вони мають «належну податкову історію»?

Аналітики вважають, що пропозиції Терьохіна можуть виявитися більш привабливими для бізнесу з тієї точки зору, що податкові рахунки не вводяться взагалі. Але сам законопроект не вирішує ні проблему з відшкодуванням податку (воно не стає прозорим для всіх учасників ринку без т.зв. VIP-списків), ні проблему з незаконним відшкодуванням ПДВ, не допускає зниження ставки податку і перехід на касовий метод. А побажання посилити боротьбу з корупцією в податкових органах хоч і благе, але слабо реалізовуване.

З іншого боку, автоматичне відшкодування, касовий метод і зниження ставки ПДВ до 15 % — це ті положення, які бізнес давно і безрезультатно намагається пролобіювати. На думку Віталія Хомутинника, запровадження ПДВ-рахунків — плата за те, щоб вони нарешті пройшли. Він упевнений, що без уведення спецрахунків у найближчі п’ять-десять років на здійснення цих трьох дійсно важливих змін годі й сподіватися.

Втім, ситуація може стати ще більш інтригуючою. ДПАУ готує власний проект по боротьбі з незаконним відшкодуванням ПДВ, повністю заснований на ідеї солідарної відповідальності. Це мислиться як конкуренція запровадженню ПДВ-рахунків. Навряд чи ДПАУ розраховує на його прийняття. Але, за великим рахунком, для податкової досить просто зірвати запровадження трьох вищевказаних новацій разом із ПДВ-рахунками.