Врятувати рядового мажоритарника від "гречкосійства"-2

Як уже зазначалося в нашій попередній публікації (див. №26 від 6 липня 2019 р.), існують ілюзії, що відмова від мажоритарної системи дасть змогу вирішити питання "гречкосійства" та політичної корупції.

Хоча насправді і обраний за партійним списком та закріплений за округом або територією нардеп буде з не меншим завзяттям "засівати гречкою", ніж його попередник-мажоритарник. Більш того, якщо у мажоритарника мала би бути хоч якась орієнтована на місцеві проблеми програма або принаймні обіцянки, то політична сила буде позбавлена відповідних зобов'язань, а відповідно, наділена значно більшою свободою у виборі, що варто лобіювати, а що ні. Тож на суттєве зменшення дискреції при обранні об'єктів для фінансування коштом "депутатських" субвенцій, принаймні найближчим часом, навряд чи варто очікувати. Також відкритим залишається питання, які проблеми мають бути у "порядку денному" нардепа від округу - обраного чи закріпленого партією. Так само, як і питання критеріїв для оцінювання впливу пролобійованих коштів держбюджету на вирішення конкретних проблем.

Святе місце порожнім не буває?

Навіть у разі відмови від мажоритарної системи через високий рівень залежності місцевих бюджетів від трансфертів із державного все одно питання процедур виділення коштів з держбюджету на вирішення проблем певних округів чи територій не зникне. Не варто забувати, що є ще й місцеві вибори. І так чи інакше, до округів "прив'язуватимуться" депутати місцевих рад - обласної, районної та міських передусім. Відповідно, "допомога" коштом держбюджету розглядатиметься як важлива можливість для місцевих депутатів показати власні добрі справи для виборців.

Як свідчить практика інших країн, у тому числі з розвинутою демократією, лобізм коштів із держбюджету на капітальні видатки все одно буде. Питання лише в тому, яким чином каналізувати цей лобізм. І відмова від мажоритарки кардинально не змінить логіки "гречкосійства", якщо не буде змінено підходів до визначення проблем, які мають бути у "порядку денному" народного депутата. Питання, які це мають бути проблеми та як їх визначати, ми вже теж розглядали в попередній публікації. Паралельно з цим мала би бути забезпечена публічність процедури формування депутатських пріоритетів, звітування про їх виконання та перегляду у міру виконання та зміни ситуації. Краща регламентація процедур і критеріїв прийняття рішень щодо визначення переліку проблем та об'єктів, які мають бути профінансовані коштом "депутатської" субвенції, на часі. Правда, якщо вистачить політичної волі.

Звично політичні сили, які не мають "своїх" мажоритарників на округах, практикують "закріплення" конкретних депутатів-списочників за конкретними округами чи областями. І причина тут цілком банальна - наступні вибори, зокрема місцеві, тож, аби отримати електоральну підтримку у конкретному окрузі, місті чи області, політичні сили все одно будуть змушені робити багато добрих справ за рахунок державного бюджету. Саме тому відмова від мажоритарки не є панацеєю від "гречкосійства".

Культура "споживання" політичної пропозиції

Одними з важливих ліків від "гречкосійства" може стати підвищення рівня політичної культури виборців, їх більш критичне та вимогливе ставлення до передвиборних обіцянок. Виборці мають навчитися оцінювати нардепа-мажоритарника не на основі реалізованих "гречкосійських" проектів, а за прозорою та обґрунтованою програмою та питаннями його реального "порядку денного". А саме: за сформованими пріоритетами з проблем, які мають фінансову та нефінансову природу, потребуючи або переважно ні коштів.

На жаль, для передвиборних програм кандидатів по мажоритарних округах характерним є використання загальних фраз, які у рідкісних випадках містять зазначення конкретних проблем округу. Для проблем "порядку денного" депутата-мажоритарника, які потребують грошей із держбюджету (передусім коштів "депутатської" субвенції), можна застосовувати як соціально-економічні критерії оцінки їх впливу, так і неекономічні.

Варто пов'язувати вартість залучених із держбюджету грошей із внеском у збільшення валового регіонального продукту (ВРП) у розрахунку на душу населення та зростання надходжень ПДФО, а отже, у підвищення офіційних зарплат і створення нових робочих місць. Серед інших критеріїв слід зазначити збільшення надходжень:

- єдиного податку (а отже, зростання кількості ФОПів та їх оборотів);

- від акцизу шляхом активізації економічної діяльності і споживання та зменшення тіньового обігу підакцизних товарів;

- від земельного податку та оподаткування нерухомості завдяки покращенню економічної ситуації та привабливості території, а відповідно, зростанню вартості землі та нерухомості;

- від пайових внесків забудовників, що звично пов'язано із активізацією економічної діяльності, тощо.

Серед неекономічних критеріїв оцінювання нардепа та пролобійованих ним рішень слід брати до увагипрогрес у вирішенні конкретної суспільно важливої проблеми, підвищення комфортності та безпеки проживання або ж підвищення якості публічних послуг чита безпеки громадян тощо.

Окремо варто оцінювати внесок депутата у вирішення проблем округу через його активність у рамках реалізації його права законодавчої ініціативи та залучення до врегулювання питання шляхом використання ним контрольних повноважень. Через часту бездіяльність чи імітацію діяльності щодо проблем "порядку денного" округу, які потребують застосування права законодавчої ініціативи та контрольних повноважень, внесок депутата у їх вирішення передусім варто оцінювати з точки зору досягнутого прогресу та його конкретних дій у цьому напрямку.

Не менш важливим для оцінювання діяльності мажоритарника є дотримання ним процедур публічних консультацій щодо свого "порядку денного" та звітування перед виборцями. Використання процедури публічних консультацій і регулярного звітування перед виборцями є важливим для формування довіри до депутата та легітимізації його лобістської діяльності через усвідомлення обмеженості можливостей вирішити проблему силами місцевої чи обласної влади або шляхом залучення приватних інвестицій.

Протягом п'яти років депутатської каденції одні проблеми можуть втрачати актуальність , а інші - з'являтися. Очевидно, що щорічне звітування депутата перед виборцями стало б доброю нагодою не тільки оцінити стан вирішення кожної із проблем "порядку денного", але й переглянути перелік пріоритетів з проведенням відповідних публічних консультацій.

Оцінювання внеску депутата у вирішення проблем округу з точки зору ризиків політичної корупції є окремою історією, яка потребує окремої уваги. Очевидно, що перед кожним мажоритарником у парламенті виникатимуть спокуси "тушкування" та "правильного" голосування в обмін на гроші для округу, конфлікту інтересів або освоєння коштів "своїми" підрядниками, завищення чи заниження вартості вирішення проблеми, маніпулювання внеском у їх вирішення або бездіяльності щодо задекларованих пріоритетів. Але це вже інша пісня, і щоб її почати "співати", варто сформулювати та обговорити депутатський "порядок денний" округу, аби мати хоч якусь точку відліку.

Так, усе це непросто і ускладнює гру, в якій депутат має дуже загальну передвиборну програму, орієнтується на місці, щось обіцяє, потім щось робить чи не робить, і знову, чи то "засіваючи гречкою", чи то спекулюючи на партійному бренді, заходить до парламенту. У всій цій кухні можуть допомогти виборцю розібратися експертні організації, журналісти та блогери. Очевидно, що без раціоналізації дискурсу щодо ролі та функцій нардепа на окрузі та підвищення вимог виборців ми навряд чи вирвемося з "гречкосійського" кола.

* * *

В умовах слабкої політичної волі до кардинальних змін панацеєю від "гречкосійства" може стати принаймніпідвищення прозорості та підзвітності депутата перед виборцями щодо формування "порядку денного" для округу, та його щорічний перегляд протягом п'ятирічної каденції. А головне, покращення розуміння виборцями, чим саме мають займатися депутати місцевої, районної, обласної та Верховної Ради. Без цього розуміння та відповідного суспільного запиту ми й надалі навряд чи врятуємо "рядового мажоритарника" від спокус "гречкосійства". Переможцям виборів чи кандидатам ніколи не пізно проявити добру політичну волю та приєднатися до громадської ініціативи "За прозорі та обґрунтовані "порядки денні" депутатів-мажоритарників", що підтримується платформою "Сікора HUB - Центр громадського представництва".