УКРАЇНСЬКИЙ АУДИТ У ВСЕОЗБРОЄННІ МІЖНАРОДНИХ СТАНДАРТІВ

В Україні сталася знаменна подія загальнодержавного масштабу — перехід вітчизняного аудиту на міжнародні стандарти. Донедавна українські аудитори-практики керувалися у своїй діяльності 33-ма національними стандартами, включно з Кодексом етики аудиторів. Та інвестори, які приходять на український ринок, вимогливі, їм хочеться, щоб оцінювання фінансової звітності про діяльність підприємства виконувалося за звичними для них канонами. Відтак Аудиторська палата України й ухвалила рішення про перехід на міжнародні стандарти.

Важливим елементом цього процесу став вихід у світ збірника «2001 МФБ. Стандарти аудиту та етики» українською мовою. Видання містить повну основну й оновлену інформацію про Міжнародну федерацію бухгалтерів (МФБ) та чинні на сьогодні стандартні положення з аудиту й етики, опубліковані МФБ станом на 1 липня 2001 року.

— Ми побували в Нью-Йорку в Міжнародній федерації бухгалтерів, де уклали Меморандум про взаєморозуміння й отримали письмовий дозвіл на переклад міжнародних стандартів державною мовою України, — розповідає голова Спостережної ради АПУ, член Спілки аудиторів України, президент аудиторської фірми «Зовнішінформаудит» Світлана Столярова. — Переклад, виконаний нами, піддався кільком експертизам — технічній, мовній, фаховій, і тепер кожний практикуючий український аудитор має книжку, яку по праву вважають настільною всі наші колеги в інших країнах.

Вихід нового видання став сигналом Аудиторській палаті України до ухвалення рішення про запровадження міжнародних стандартів аудиту як національних. У палаті працює комісія зі стандартів, що розробляє національні положення з практики аудиту. Як і в інших країнах, у нас є свої особливості — в оподаткуванні, праві, які аудитори-практики мають брати до уваги. Отже їм необхідно знати не лише міжнародні стандарти аудиту, а й ці національні положення.

Виданню книжки передувала велика підготовча робота. Аудиторська палата по всій Україні провела науково-практичні конференції. Три з них відбулися в столиці, решта — в обласних центрах. На конференціях розглядали теоретичні та практичні питання, такі, як робочі документи аудитора, оформлення аудиторських перевірок, корпоративні права, інвестиційні проекти в економіці України. До активної участі залучили вчених-теоретиків і практиків у сфері аудиту.

— Природно, користь від цих конференцій була дуже велика, — каже Світлана Олександрівна. — Нам вони допомогли дізнатися, які насущні проблеми є у практиці аудиту, що слід змінювати, як узагальнювати позитивний досвід.

Нині ми впроваджуємо в Україні контроль за якістю аудиторських послуг. Без цього неможливо бути впевненим у тому, що фінансова звітність, підтверджена аудитором, відбиває неспотворену діяльність підприємства, яке звітує перед українським суспільством. Проводимо ще таку цікаву роботу, як моніторинг аудиторських фірм. Це теж нове явище для України. Я побувала в багатьох країнах. Скрізь аудитові вже по 100, 150 років, нашому ж — лише 10. Та нам усе-таки легше, оскільки є зразки для наслідування, позитивний і негативний досвід. І з усього цього ми здобуваємо уроки.