Такі дешеві і такі непотрібні кредити

Аналіз реалізації інвестиційних проєктів міжнародних фінансових інституцій в Україні виявив проблеми їх впровадження - невикористаними залишаються близько 5 млрд дол. США дешевих кредитних ресурсів.

Україна співпрацює з багатьма міжнародними фінансовими організаціями (МФО), що надають кредитні і грантові ресурси на підтримку її економіки. Крім ресурсів до загального фонду державного бюджету та до резервів НБУ, міжнародні фінансові організації надають Україні фінансові кошти на інвестиційні проєкти, які реалізовуються в державному секторі. Використання таких коштів залишається на незадовільному рівні, оскільки однією з важливих проблем, з якою стикається Україна в процесі співпраці з МФО, є затримки в імплементації або взагалі не розпочата імплементація міжнародних договорів по проєктах міжнародних фінансових інституцій. Протягом кількох років значна частина коштів для інвестиційних проєктів, що є підписаними і ратифікованими, не надходить в Україну чи надходить із значними затримками.

Міжнародний банк реконструкції та розвитку (МБРР) відповідно до свого мандата кредитує державний сектор і надає державні гарантії. На сьогодні в Україні реалізовуються вісім інвестиційних проєктів МБРР у сферах соціальної політики, охорони здоров'я, енергетики, інфраструктури, муніципального кредитування. Позики в сумі від 150 до 450 млн дол. надано на вигідних умовах (з одноразовою комісією 0,25%, терміном кредитування 17–30 років і пільговим періодом 4–10 років).

Проєкт "Поліпшення охорони здоров'я на службі у людей" передбачає підвищення якості медичних послуг у восьми регіонах України. Загальна сума позики - 214,7 млн дол. Реалізацію проєкту розпочато в 2015 р., і на сьогодні вибірка коштів становить близько 35% від суми позики. Закінчення проєкту передбачено у вересні 2020-го, тобто фактично залишився рік, протягом якого необхідно виконати проєкт і вибрати всі кошти відповідно до Угоди про позику.

Проєктом "Передача електроенергії-2" передбачається отримання кредиту МБРР у сумі 330 млн дол. і Фонду чистих технологій у сумі 48,4 млн дол. для реабілітації передавальних станцій, оновлення мережі передавання електроенергії та посилення інституціональних можливостей НЕК "Укренерго". Проєкт працює в Україні з 2015 р., і на сьогодні вибірка становить 9,1% по коштах МБРР і 0,5% від суми позики Фонду чистих технологій. Компанія "Укренерго" активно працює над впровадженням проєкту, але термін його офіційного завершення - 30 червня 2020 р.

За ще двома проєктами рівень вибірки коштів також є дуже низьким: за чотири роки реалізації проєкту "Розвиток міської інфраструктури-2" він становить 17,8%, за "Проєктом з підвищення енергоефективності в секторі централізованого теплопостачання" - 21%. Проєкти спрямовано на надання допомоги комунальним підприємствам України. Їх реалізація передбачає фінансування робіт з відновлення систем водопостачання, водовідведення, переробки твердих відходів, з реконструкції систем централізованого теплопостачання та ін. Здійснення проєктів проходить важко, частину позик було анульовано. Проєкти розпочато наприкінці 2014 р., і 2020-го їх буде завершено. За проєктом "Розвиток міської інфраструктури-2" загальна сума позики МБРР після анулювання її частини становить 292,1 млн дол., позики Фонду чистих технологій - 50 млн. Кредит отримують комунальні підприємства - водоканали міст Коломия, Харків, Житомир, Кропивницький, Київ, Тернопіль, Вінниця, Черкаси. За проєктом підвищення енергоефективності в секторі централізованого теплопостачання позика МБРР становить 180 млн дол., Фонду чистих технологій - 50 млн. Кредит отримують підприємства теплопостачання міст Харків, Кам'янець-Подільський, Миколаїв, Херсон, Дніпро і Тернопіль.

Наступного року всі діючі проєкти з кредитного портфеля МБРР буде закінчено, окрім двох, термін дії яких спливає в 2021-му і 2022 р. Кредитний портфель інвестиційних проєктів МБРР становить близько 2,2 млрд дол., невибраними залишаються кошти в обсязі майже 1,5 млрд. Тобто за рік, що залишився, необхідно вибрати близько 70% коштів за проєктами, що є фактично неможливим. Невибрані кошти буде анульовано.

Європейський інвестиційний банк (ЄІБ), що є банком Європейського Союзу, останні три роки надає Україні найбільші обсяги інвестиційного кредитування серед міжнародних фінансових інституцій. Кредитує в основному енергетику, інфраструктуру та муніципальний сектор, допомагає відновити муніципальну та соціальну інфраструктуру в регіонах України, що постраждали внаслідок воєнного конфлікту. ЄІБ надав кредити на завершення будівництва метрополітену у містах Дніпро та Харків (відповідно 152 та 160 млн євро). Кредитні кошти надано на 25 років, що дає можливість реалізувати цей проєкт і вчасно повернути кредитні кошти. ЄБРР також надав кредит на цей проєкт в аналогічному обсязі (152 і 160 млн євро, відповідно).

Європейський банк реконструкції та розвитку (ЄБРР) є третім найбільшим міжнародним банком за обсягами кредитування в Україну та, крім державного сектора, кредитує і приватний. Головні напрями кредитування: енергетика, інфраструктура та фінансовий сектор. Щорічно ЄБРР спрямовує в Україну від 600 млн до 1 млрд євро. На жаль, спостерігається значне зволікання із впровадженням проєктів ЄІБ та ЄБРР в Україні. Зокрема, за проєктом "Подовження третьої лінії метрополітену у м. Харків" з ЄІБ та ЄБРР 11 грудня 2017 р. було підписано Фінансову та Кредитну угоди на 160 млн євро кожна. До цього часу угоду з ЄІБ не ратифіковано Верховною Радою України, внаслідок чого кошти є недоступними для нашої країни. Передбачається, що останньою датою використання коштів буде 11 грудня 2021 р., тобто до закінчення проєкту залишилося трохи більше двох років. Сумнівно, що за такий короткий термін місто Харків зможе його реалізувати.

За проєктом "Реабілітація гідроелектростанцій", який фінансується ЄБРР, робота з Україною ведеться з 2012 р. Проєктом передбачено оновлення обладнання, що на 10% збільшить потужності гідроелектростанцій. У 2015 р. з метою покращення кредитування ЄБРР запропонував замінити суверенний кредит на кредит ПрАТ "Укргідроенерго", залучений під державні гарантії, на суму 180 млн євро. На кінець березня 2019 р. вибрано коштів в обсязі 22,94 млн євро, або 12,8% від суми позики. Закінчення реалізації проєкту - липень 2021 р. За проєктом "Зведеного будівництва метрополітену у м. Дніпро", на який виділено 152 млн євро, вибірка коштів становить 12% від суми позики, закінчення реалізації проєкту - 2021 р.

Кредитний портфель ЄБРР в Україні складається із семи проєктів на загальну суму 1,5 млрд євро, з яких невибраними залишаються близько 723 млн. Шляхом прискорення вибірки цих коштів Україна спроможна збільшити обсяги надходження інвестицій, які вкрай їй потрібні. Відповідно до мандата ЄБРР, банк працює в державному і приватному секторах країн-членів. Як видно з наведених прикладів, в Україні робота в державному секторі щодо впровадження кредитів ведеться вкрай повільно, хоча кошти ЄБРР спрямовуються до найважливіших секторів економіки країни - енергетики та інфраструктури. Водночас проєкти в приватному секторі реалізовуються набагато швидше й успішніше.

ЄІБ, який є одним із найбільших і найвпливовіших банків у світі, співпрацює з Україною відносно нетривалий період, - тільки в 2006 р. між Україною і банком було підписано Рамкову угоду (при тому, що Україна не є членом ЄІБ). Проте за цей час банк інвестував в економіку України майже 5,8 млрд євро і продовжує готувати нові проєкти.

Переговори України з ЄІБ щодо отримання коштів кредиту за проєктом "Розвиток водопостачання та водовідведення в м. Миколаїв" відбулися в січні 2010 р. Фінансову угоду було підписано 2 лютого 2010 р. ЄІБ прийняв рішення надати кредитні ресурси комунальному підприємству "Миколаївводоканал" з метою забезпечення європейського рівня екологічної безпеки підприємства, приведення системи очистки та подачі споживачам питної води до європейських стандартів. Сума позики становила 15,54 млн євро, сума гранту, наданого в 2011 р. підприємству, - 5,1 млн євро. Угода за проєктом була ратифікована і набула чинності 12 вересня 2012 р., у 2014-му підприємство вибрало кошти в обсязі 5,0 млн євро, і відтоді проєкт не працює. У процесі узгодження перебуває прохання України щодо подовження проєкту до кінця 2020 р., вибірка за ним становить 32,18% від суми кредиту. Вочевидь у Миколаєві немає проблем з очисткою та подачею споживачам питної води, і підприємство не зацікавлене в реалізації проєкту, кошти кредиту і гранту залишаються невикористаними протягом семи років.

Не розпочато вибірку коштів за проєктом "Міський громадський транспорт в Україні": сума позики становить 200 млн євро, мета проєкту - оновлення парку міського транспорту та реконструкція трамвайних і тролейбусних ліній. А також за проєктом "Модернізація та реконструкція магістрального газопроводу Уренгой-Помари-Ужгород", сума позики ЄІБ - 150 млн євро.

Проєкт "Вища освіта України" передбачає охоплення енергоаудитом 147 будівель, здійснення заходів з енергозбереження в 20 нових та існуючих лабораторіях у семи університетах України. Сума позики - 120 млн євро відповідно до угоди, яку підписано у 2016 р. Мета проєкту - надання університетам допомоги в ефективності використання енергії, енергозбереження та оптимізація управлінських процесів енергоспоживання - не виконується, кошти кредиту не вибираються. Не надходять в Україну й інвестиції за проєктом "Вища освіта України", де кредитором є Північна екологічна корпорація. Фінансову угоду було підписано наприкінці 2017-го на суму 30 млн євро. Вибірку коштів по обох проєктах не розпочато. Україна має реальну можливість реалізувати ці проєкти і не зачиняти двері університетів з грудня по березень, коли нестерпно холодно в їх аудиторіях.

У грудні 2016 р. між Україною та ЄІБ було підписано Фінансову угоду за проєктом "Основний кредит для аграрної галузі України" на загальну суму 400 млн євро. Проєктом передбачається фінансування аграрного сектора економіки, а саме - за напрямками вирощування зернових та олійних культур, рибного господарства і аквакультури в Україні. Для реалізації проєкту було визначено Укрексімбанк фінансовим агентом для допомоги в його імплементації. ЄІБ виділив грантові кошти Міністерству аграрної політики та продовольства для допомоги в імплементації. Фінансова угода між Україною та ЄІБ набула чинності 2016-го, але до цього часу вибірку коштів за проєктом не розпочато. Складається враження, що уряду не потрібні інвестиції, які спрямовані на розвиток конкретних галузей економіки, а не надходять до загального фонду державного бюджету, як транші МВФ.

Кредитний портфель України з ЄІБ сьогодні становить 14 діючих проєктів на загальну суму близько 3 млрд євро, з них невибраними залишаються кошти в обсязі майже 2,5 млрд.

Таким чином, аналіз реалізації кредитних портфелів трьох найбільших МФО, що працюють в Україні в державному секторі, засвідчує, що існують великі за розміром потенційні кредитні ресурси за інвестиційними проєктами, яких Україна не вибирає і за які часто сплачує комісію за резервування. В той час як наша країна конче потребує інвестицій у розвиток інфраструктури, енергетики, комунального господарства, державна система не працює на повну силу для того, щоб забезпечити ефективне використання зовнішніх фінансових ресурсів, до яких має доступ. Частина згаданих МФО, відповідно до своїх мандатів, працюють в Україні з приватним сектором, і за цими проєктами рівень вибірки кредитних коштів значно вищий. Які причини того, що кредитні кошти залишаються невикористаними?

Ціна кредитних коштів МФО дуже вигідна, терміни кредитування достатні для того, щоб реалізувати проєкти. У процесі підготовки нових проєктів між делегаціями України та МФО проводяться переговори щодо визначення напрямів, умов, етапів реалізації кредитів, тобто банки надають кредити, які потрібні державі й спрямовані на найважливіші напрями розвитку економіки. Виконавці проєктів (бенефіціари) часто скаржаться на існування в Україні жорстких бюрократичних процедур щодо співпраці з МФО та на жорсткі бюрократичні процедури самих МФО. Між тим проєкти МФО, які працюють у приватному секторі України, долають ці труднощі і успішно використовують кредитні кошти.

Ми подивилися кредитні портфелі тільки по трьох МФО (МБРР, ЄБРР та ЄІБ) і лише по інвестиційних проєктах у державному секторі і побачили, що невикористаними залишаються значні кредитні ресурси, які за обсягами можуть бути порівнянні з програмою МВФ для України:

- за проєктами МБРР невикористаними залишаються 1,5 млрд дол.;

- за проєктами ЄБРР - 723 млн євро;

- за проєктами ЄІБ - 2,562 млрд євро.

Загальна сума невикористаних коштів становить близько 5 млрд дол.

Зазначені кредити спрямовані на реалізацію проєктів у сферах енергетики, інфраструктури, комунального господарства тощо, і низький рівень використання цих коштів викликає стурбованість діями (чи бездіяльністю) уряду й підвищує ризики нашої економіки і національної безпеки, створює негативний імідж в очах світової економіки. МФО готують нові вигідні проєкти й готові співпрацювати з Україною в рамках нових стратегій, проте потребують доказів, що ця співпраця потрібна нашій державі. Найкращим таким доказом буде прискорена реалізація проєктів, як тих, що сьогодні є в кредитних портфелях, так і тих, що перебувають на стадії підготовки. Україна має доступ до великих обсягів кредитних ресурсів і не використовує всіх можливостей, хоча фахівцям відомо, як це зробити.

І насамкінець. На сайті Міністерства фінансів України з'явилося повідомлення: "Україна нарощує темпи вибірки спільних з МФО інвестиційних проєктів". За інформацією Мінфіну, показник вибірки за позиками Світового банку становить 39,1%, за позиками Європейського інвестиційного банку - 17,7%. Тобто ситуація, яка склалася з вибіркою кредитів МФО, сприймається Міністерством фінансів як позитивна...