СВІТЛАНА СТОЛЯРОВА: «ДО АУДИТУ НАЦІОНАЛЬНИХ БАНКІВ ЗА МІЖНАРОДНИМИ СТАНДАРТАМИ ЗА 2003 РІК ВІТЧИЗНЯНІ АУДИТОРИ ГОТОВІ»

Для участі в проектах із залучення іноземних інвестицій українські банки сьогодні мають надавати звіти про аудит за 2003 рік, складені відповідно до міжнародних стандартів. Але вітчизняні банкіри зайняли в цьому питанні очікувальну позицію. Вони не надто активно укладають контракти з вітчизняними аудиторськими фірмами, певне, побоюючись, що ті до аудиту з міжнародних стандартів ще не готові. Світлана Столярова, голова спостережної ради Аудиторської палати України (АПУ), член Спілки аудиторів України та президент аудиторської фірми «Зовнішінформаудит» вважає: причин для таких побоювань немає.

— Голова НБУ Сергій Тігіпко поставив АПУ жорстку умову: якщо українські аудитори не будуть готові, усі комерційні банки укладуть контракти з міжнародними аудиторськими фірмами (так званою «великою четвіркою»), котрі працюють на ринку України. Природно, Аудиторську палату це не влаштовує. І річ тут не лише в національній гордості. Ми хочемо, аби українські національні компанії розвивалися, а гроші, заплачені за аудит, залишалися в Україні.

Міжнародні стандарти аудиту було прийнято в нас і перекладено на українську мову порівняно недавно. АПУ постаралася довести їх до кожного аудитора. Зарубіжні експерти також перевірили всі документи, які підтверджують: Україна справді переходить на міжнародні стандарти аудиту.

Із одного боку, міжнародні організації зацікавлені в тому, аби Україна перейшла на міжнародні стандарти обліку й аудиту. Єдиний професійний підхід до аудиту у всьому світі дозволить реальніше оцінювати фінансову звітність підприємств. Проте, на жаль, українським аудиторам досі не надано ні фінансову, ні технічну допомогу, раніше обіцяну міжнародними фінансовими інститутами для переходу на прийняті в світі стандарти.

Сьогодні в Україні відкрито 11 тренінгів-центрів, де аудиторів навчають за програмою, складеною на основі міжнародних стандартів і затвердженою АПУ. Змінено порядок проведення сертифікації аудиторів, розроблено нові положення та кваліфікаційні вимоги. Так, приміром, іспит нині складається з двох частин — тести і три-чотири ситуаційних завдання з практики аудиту, які розроблюють комісії АПУ з залученням аудиторів-практиків. Важливе і знання англійської мови, оскільки деякі фахові терміни неможливо перекласти на українську чи російську. Перший в Україні такий екзамен пройшов 31 травня.

Уже нині аудит банків за міжнародними стандартами можуть проводити понад десяток національних українських фірм, зокрема, аудиторська фірма «Зовнішінформаудит», аудиторська компанія BDO «Баланс», Київська аудиторська група, фірма «Аналітик» тощо.

Надати звітність із міжнародних стандартів на сьогодні готові всі банки. Проте тут важлива оцінка їхнього бухгалтерського обліку. Якщо він здійснюється не за міжнародними стандартами, то у висновках із фінансової звітності за 2003 рік аудитори будуть змушені робити певні обмовки. Наступного року, коли банки повністю перейдуть на міжнародні стандарти й у бухгалтерському обліку, в аудиторських висновках можна буде робити глибші висновки.

Перехід на міжнародні стандарти обліку й аудиту вигідний і для самих банків. Раніше надавати висновки, підготовлені за міжнародними стандартами, зобов’язані були лише ті з них, котрі хотіли працювати за рубежем, співпрацювати з міжнародними організаціями чи брати в них кредити. А відповідно до українського законодавства, усі банки мають також проводити аудит і за національними стандартами. Таким чином, їм доводилося платити двічі. Нині буде потрібен лише один аудиторський висновок.

Проте, на думку Світлани Олександрівни, крім аудиту з міжнародних стандартів, комерційним банкам додатково слід проводити податкове обстеження їхньої фінансової діяльності — адже аудит не звільняє від податкового обліку. До речі, сьогодні комісія зі стандартів Аудиторської палати розробляє положення з практики аудиту з урахуванням національних особливостей бухгалтерського обліку й обліку фінансів у банках. Така практика існує в усьому світі.