Щоб хвіст не виляв собакою

На початку серпня Міністерство фінансів України презентувало проект закону "Про внесення змін до Податкового кодексу України". Маємо надію, що цього року парламент чи не вперше затвердить запропоновані податкові зміни не під новорічну ялинку, причому вони вперше відображатимуть позиції та побажання насамперед бізнесу, а не податківців. З огляду на це керівництво ДФС наразі активно лобіює неприйняття проекту закону в нинішній редакції.

Ключова ідея вищезгаданого законопроекту - реформування податкової системи має починатися з реформування ДФС. Через це документ містить ряд новел, які дадуть змогу це зробити. Серед них:

- надання права уповноваженим особам (а не виключно керівнику і заступнику) відповідного контролюючого органу приймати рішення в межах їхньої компетенції. Ця норма є підґрунтям для реорганізації близько 200 окремих ДПІ і створення єдиної структури ДФС. Окрім того, зазначена зміна дасть можливість оптимізувати перерозподіл трудового ресурсу всередині ДФС;

- зміна організаційної структури ДФС. Так, законопроектом пропонується передати повноваження щодо здійснення податкових перевірок на обласний рівень, тоді як місцеві податкові інспекції виконуватимуть сервісну функцію. На мій погляд, зазначена зміна сприятиме підвищенню якості проведення податкових перевірок;

- ліквідація податкової міліції та економічних підрозділів МВС і СБУ та створення фінансової поліції. За твердженням міністра фінансів О.Данилюка, ці положення буде включено в проект Податкового кодексу і одночасно буде подано законопроект "Про фінансову поліцію". Законопроект передбачає створення нового аналітичного органу фінансових розслідувань через вісім місяців після ухвалення закону. До цього моменту діятиме податкова міліція.

З огляду на позицію експертного середовища саме цих змін найбільше очікує бізнес.

Проект містить ряд надзвичайно важливих змін щодо адміністрування податків. До таких належать:

- передача інформаційних баз даних до Мінфіну, чим ДФС позбавляється інструменту корупційної складової. Зазначена новела є особливо актуальною в світлі останніх новин про виявлення випадків маніпулювання представниками ДФС показниками в Системі електронного адміністрування ПДВ і зловживання щодо одностороннього розірвання договорів про визнання електронних документів;

- оприлюднення на сайті ДФС плану-графіку планових податкових перевірок;

- створення єдиного рахунку для сплати всіх податків і зборів (окрім ПДВ та акцизного податку на пальне) з 2018 р. Ця ідея була запозичена з досвіду Швеції та в разі успішної імплементації у нас зможе оптимізувати сплату податкових зобов'язань платниками податків і виключить необхідність подачі податкової звітності не за основним місцем обліку;

- ведення єдиної бази індивідуальних податкових консультацій на сайті ДФС. І хоча консультації надаватимуться як контролюючими органами обласного рівня, так і ДФС, правильність таких консультацій у кожному випадку перевірятиметься в ДФС. Відтак, усувається проблема різного тлумачення норм законодавства обласними контролюючими органами.

Найболючішим питанням для бізнесу залишається питання ПДВ, а тому проектом пропонується ряд позитивних змін щодо такого:

1. Бюджетного відшкодування. Так, запроваджується Єдиний реєстр заяв про повернення суми бюджетного відшкодування і скасовується висновок ДФС для здійснення Державним казначейством України бюджетного відшкодування.

Зазначені новели зможуть усунути зловживання з боку ДФС, оскільки казначейство зможе відшкодовувати ПДВ на підставі даних з єдиного і публічного реєстру відшкодування цього податку.

Так, з аналізу статистики бюджетного відшкодування цього року були виявлені зловживання, коли окремі суб'єкти господарювання подали заяву на бюджетне відшкодування 17 березня 2016 р., а вже 27 квітня отримали висновок ДФС щодо виплати, але інші підприємства, незважаючи на подання заяви раніше -
22 лютого 2016 р., отримали висновок про бюджетне відшкодування лише 24 червня.

2. Неможливості скасування податкового кредиту, адже зареєстрована податкова накладна стане безумовною підставою для його отримання. Навіть у разі виявлення контролюючими органами порушення податкового законодавства у контрагентів податковий кредит не може бути скасований.

Ця норма дасть змогу не допустити десятків тисяч надуманих перевірок платників податків співробітниками ДФС.

3. Збільшення терміну для реєстрації податкової накладної, що мінімізує відплив обігових коштів у підприємств.

4. Заходів, пов'язаних з боротьбою з конвертаційними центрами на етапі реєстрації податкової накладної. З цією метою пропонується можливість блокувати реєстрацію податкової накладної в ЄРПН, яка підпадає під критерії ризиків, що встановлені Мінфіном, на строк до п'яти днів. Протягом цього строку платник податків або його представник може особисто надати конкретний перелік документів ДФС для проведення реєстрації податкової накладної.

5. Запровадження обов'язкової вимоги відображення чотирьох цифр коду УКТ ЗЕД/послуг у податковій накладній для всіх операцій. Цей інструмент суттєво ускладнить ухилення від оподаткування шляхом "скруток", адже контролюючі органи зможуть в автоматичному режимі бачити, який товар/послуга постачаються.

У контексті змін щодо ПДФО варто особливо відзначити розширення переліку витрат ФОП від провадження господарської діяльності, чого вже кілька років очікували ФОП, які перебувають на загальній системі оподаткування.

Проект закону містить низку положень, щодо яких досі тривають дискусії і з якими я особисто погодитися не можу. До таких належать запровадження здійснення індивідуальної діяльності без реєстрації ФОП і надання податкових канікул новоствореним підприємствам. На мій погляд, зазначені зміни не мають під собою будь-якої стратегічної мети.

Загалом проект можна вважати хорошою базою законодавства для поліпшення умов ведення бізнесу та зменшення тиску фіскальної служби на платників податків.

Окремо триває дискусія з Міністерством фінансів щодо запровадження з 2018 р.:

- податку на виведений капітал, що має стати головним інструментом детінізації економіки і має на меті стимулювати інвестиції в розвиток підприємств і збільшення кількості робочих місць. Запровадження цієї норми з 2018 р. є компромісною позицією як для бізнесу, який при запровадженні податку потребуватиме реструктуризації, так і для Мінфіну, що висловлює занепокоєння з приводу зменшення бюджетних надходжень на початковому етапі запровадження податку на виведений капітал;

- подальшого зменшення навантаження на фонд оплати праці шляхом скасування єдиного соціального внеску та військового збору і запровадження єдиної ставки ПДФО з фонду оплати праці, з подальшим перерозподілом надходжень від цього податку між місцевими бюджетами і Пенсійним фондом України.