Із 10 квітня Нацбанк змінив механізм оцінки банками своїх кредитних портфелів, підвищивши норми резервування під роздрібні кредити.
Відповідна постанова НБУ (№83 від 19.03.07 р. про внесення змін до «Положення про порядок формування і використання резерву для відшкодування можливих втрат по кредитних операціях банків») набрала сили через десять днів після реєстрації в Мін’юсті (30 березня).
Цим документом регулятор увів нове поняття — портфель «однорідних споживчих кредитів», обсяг кожного з яких не має перевищувати 20 тис. грн. Банки зобов’язують почати формувати резерви під кредитні ризики під увесь портфель загалом, а не під кожен із мікрокредитів окремо, через 30 днів після набрання постановою чинності, тобто з 10 травня. А резерв для відшкодування можливих втрат за кредитними операціями з урахуванням змін вони повинні сформувати до 1 жовтня нинішнього року.
Про намір підвищити норми резервування під роздрібні кредити виконавчий директор НБУ Олександр Кірєєв повідомив ще місяць тому. Тоді ж він роз’яснив основну суть нововведень: «Під портфель однорідних кредитів (споживчих) резерви формуватимуться в підвищених обсягах — десь у подвоєному розмірі від норм, що діють нині». За словами пана Кірєєва, така сама шкала формування резервів пропонується за валютними кредитами для позичальників, які не мають надходжень у інвалюті.
При цьому пан Кірєєв визнав, що такі заходи з боку НБУ збільшать витрати банків на формування резервів, однак припустив, що мають скоротитися витрати на проведення оцінки позичальників.
Своєю чергою, на думку ряду фінансистів, нововведення Нацбанку звузить кредитування, а також ускладнить процедуру одержання роздрібного кредиту. Дехто з них припускає, що ціни на такі кредити (у міру формування резервів у підвищених обсягах) можуть зрости на 2—4% річних.
Окремі спостерігачі навіть заявляють, що заходи НБУ можуть бути пов’язані не так з прагненням упорядкувати кредитування, як з наміром керівництва Нацбанку посилити тиск на комерційні банки.
Нагадаємо, раніше Нацбанк в особі Олександра Кірєєва вже звертався до комерційних банків із вимогою розкривати клієнтам реальну процентну ставку, не замовчуючи всіляких прихованих плат.