ПІСЛЯ БІЙКИ

Здавалося б, чотирьох років, протягом яких законопроект про недержавне пенсійне забезпечення перебував у Верховній Раді чи періодично доопрацьовувався в Кабміні, цілком досить, аби зважити всі за й проти і виписати найбільш прийнятні формули. Ба ні. Не встиг документ надійти на підпис Леоніду Даниловичу, як із закликом не підписувати до нього звернувся народний депутат Віктор Пинзеник. Представників фондового ринку дуже здивували й самі аргументи, й те, що їх озвучив відомий реформатор.

Безумовно, ситуація на інвестиційному ринку України непроста. Робота з будь-якими фінансовими інструментами вимагає професіоналізму та високої відповідальності, а отже, від помилок і, на жаль, певних фінансових утрат не застрахують жоден — навіть найкращий! — закон і жоден — навіть найдосвідченіший! — регулятор ринку. Але якщо хочеться уникнути будь-якого, навіть виправданого ризику... У такому разі слід, мабуть, ініціювати законопроект про матрац (або як варіант — про скляну банку) як інструмент безпечного накопичення грошей на пенсію. Одне погано — на дохідність таких «інвестицій» сподіватися складно. А коли ще, не дай Боже, інфляція…

З точки зору «ДТ», нинішня дискусія є надто абстрактною. З цифрами в руках нічого нікому довести неможливо. Нові НПФ почнуть залучати гроші не раніше, ніж за півтора року. На той час томи нормативної бази будуть розроблені Держкомісією з регулювання ринку фінансових послуг та Держкомісією з цінних паперів. Можливо, до цього терміна вдасться нарешті збалансувати оподаткування роботодавців і самих учасників недержавної пенсійної системи. Але навіть і тоді розмови про мільйони втягнутих у цю систему українців, м’яко кажучи, — утопія.

Втім... Коли є бажаючі озвучити власні позиції і ще раз нагадати про інвестиційні ризики — ми охоче надаємо їм слово.