Нещадна бюджетна різанина

Поправки до держбюджету готували так довго і в такій кількості, що це починало бентежити. Насправді власних ресурсів у держави катма, сильно не перебиратимеш. Проблеми із наповненням держбюджету виникли ще до епідемії, а карантин їх лише посилив. Прогнозистів, які могли б чітко окреслити глибину падіння економіки та обсяг необхідних для порятунку ресурсів, - немає. Оптимісти у Світовому банку пророкують зменшення українського ВВП цьогоріч на 3,5%, Мінекономрозвитку стверджує, що економіка скоротиться на 3,9%, прем'єр - що на 4,8%. Дійсність тим часом шепоче: панове, будьмо реалістами, ми за чотири тижні карантину вже втратили 3% ВВП, і рік лише почався, а карантин іще не завершився. Саме тому незалежні аналітики вважають, що за умови подовження карантину ВВП цього року може скоротитися на 6–9%. І це дуже похмурий прогноз. Але на нього уряд не розраховує, хоча і власного оптимізму щодо майбутніх надходжень не пояснює.

Макропоказники, що закладені до оновленого держбюджету, такі:

- скорочення ВВП - 3,9%;

- зростання безробіття - до 9,4%;

- інфляція - 8,7%;

- скорочення реальної (з урахуванням інфляції) заробітної плати - 0,3%;

- середньорічний валютний курс - 29,5 грн/дол.;

- доходи держбюджету скоротяться на 11%, до 975,8 млрд грн;

- видатки держбюджету зростуть на 7%, до 1 266 млрд грн;

- дефіцит Держбюджету збільшиться в три рази, до 298 млрд грн.

Питання фінансування дефіциту, відповідно, стає ключовим, а вкупі із питанням виплати та обслуговування державних боргів цього року - тим паче. Бюджетний комітет, зокрема, не дозволив Мінфіну здійснювати понадпланові державні запозичення цього року, щоб унеможливити неконтрольоване зростання держборгу. Але навіть із плановими запозиченнями зараз можуть виникнути перші проблеми через втрату інтересу інвесторів до ризикованих боргових паперів, зокрема й українських. В останні місяці інвестори вивели з ринків, що розвиваються, близько 40 млрд дол. Але в уряду інша думка, тому показник запланованих на цей рік запозичень зріс з 365 млрд до 642 млрд грн, очевидно, з розрахунку як на надходження коштів МВФ, які ще потрібно отримати, так і на певний попит на цінні папери держави на внутрішньому рику, що до цього часу стабільно скорочувався. Тобто ризик не профінансувати навіть змінений держбюджет залишається стабільно високим, попри те, що під ніж пішла значна частина видатків.

Чим жертвуємо

Для балансування держбюджету фінансування скорочено майже за чотирма десятками видаткових статей.

Фінансування загальнодержавних видатків Міносвіти урізали більш як на 3 млрд грн за рахунок скорочення витрат на програму "Спроможна школа для кращих результатів", субвенції місцевим бюджетам для підтримки педагогічних працівників і реалізації в регіонах проєкту "Нова українська школа". Взагалі без фінансування залишилися Фонд розвитку закладів вищої освіти, президентський Фонд з підтримки освіти та спорту.

Мінсоцполітики позбавили 9,8 млрд грн видатків, на 8,2 млрд скоротивши видатки на субсидії та на 1,3 млрд грн - виплати допомог і компенсацій пільговикам.

Міністерство розвитку громад недоотримає 5 млрд грн, оскільки було скорочено на 2,6 млрд фінансування Фонду регіонального розвитку, Фонду енергоефективності та повністю зупинено фінансування субвенції у 2 млрд грн на підтримку розвитку ОТГ.

У Мінінфраструктури під ніж потрапили майже 1 млрд грн на будівництво міжнародного аеропорту у Дніпрі, кошти на відновлення аеропорту "Ізмаїл" і частина видатків на функціонування самого міністерства.

Мінфіну скорочено частково фінансування Бюро фінансових розслідувань, митної та податкової служб, Агентства з управління державним боргом і Служби з фінансового моніторингу. Загалом - трохи більше 1 млрд грн.

Мінекономрозвитку зупинить фінансування Фонду часткового гарантування кредитів, Фонду національного багатства, а також торгових представництв України за кордоном. І практично на дві третини скоротиться фінансування підтримки та просування українського експорту.

Міністерству культури пощастило менше, його видатки скорочено більш як на 7,2 млрд грн. Фінансування обмежили практично за всіма програмами, які курує міністерство: на 100% припинено фінансування субвенцій регіонам на реконструкції та ремонти басейнів і палаців спорту, на розвиток туризму тощо. Практично вдвічі скоротилося фінансування Інституту національної пам'яті та Агентства з питань кіно.

Також скорочення видатків, втім, не таке значне, торкнулося ЦВК, Фонду держмайна, ДБР, Національного антикорупційного бюро, Рахункової палати, секретаріатів уряду та парламенту тощо.

Заради чого жертви

Основний бенефіціар бюджетної різанини - Фонд боротьби з коронавірусом з обсягом фінансування у 64 млрд грн. Ці кошти мають піти на:

- доплати до заробітних плат медичним працівникам, які протидіють COVID-19;

- одноразову допомогу родинам медиків, які померли від коронавірусу;

- грошову допомогу населенню, яке опинилося у складних умовах;

- додаткові трансферти соціальним фондам держави - ПФУ, страхування на випадок безробіття, соцстраху.

Додатково зростуть видатки Національної служби здоров'я (+15,7 млрд грн) і майже мільярд виділено на розвиток системи екстреної медичної допомоги. Додатково уряд профінансує пільгову іпотеку для переселенців та учасників АТО, допомогу ФОПам, які не працюють через карантин, субсидії для громадян, які втратили роботу через карантин. Як уся ця система соціальної підтримки працюватиме, насправді зараз сказати важко. Як працюватиме виділення допомоги, за якими критеріями, хто безпосередньо розподілятиме кошти - основні питання наразі. І після того, як ми отримаємо на них відповіді, важливо уважно слідкувати за руками, бо у цій каші вкрадуть навіть сокиру.

Втім, із уже озвучених намірів уряду зрозуміло, що "зажиріти" за рахунок держави прості громадяни не зможуть. Навіть значні суми, розподілені серед численних українців, які опинилися у складних обставинах, перетворюються на мізерні виплати. Сподівання лише на те, що основною метою створення спеціального Фонду боротьби з коронавірусом було залучення допомоги від міжнародних фінансових організацій та урядів інших країн. На них усі сподівання.

Крім цього, після перегляду держбюджету зросло на мільярд фінансування Державної судової адміністрації, МВС, прикордонників. Нічого не втратило і навіть на 95 млн грн збільшило свої видатки Державне агентство автомобільних доріг.

На переконання уряду, саме інвестиції у будівництво доріг допоможе країні створити необхідні робочі місця та втримати ВВП від падіння на більш як 4%. І якби йшлося не про Україну, а про країну із розвиненим правовладдям, це дійсно була б хороша стратегія мінімізації втрат. На жаль, в Україні будь-яке будівництво, там паче доріг, окрім зростання капітальних інвестицій і нових робочих місць, несе й численні корупційні ризики. І всі ми потенційно готові, що наступної весни дороги, на які ми зараз у розпал кризи кидаємо 22 млрд грн, розтануть разом із снігом. І всі наші "інвестиції" буде втрачено, хоча паски заради них довелося затягнути суттєво.

Основний ризик навіть скороченого держбюджету у тому, що його все одно буде важко виконати. В бюджеті збільшили як могли "неподаткові" надходження та очікування від прибутків державних підприємств (із 41,3 млрд до 68 млрд грн). Але об'єктивно оцінити зараз вплив і тривалість карантину і збереження фінансової стійкості українськими підприємствами неможливо. Відповідно, важко очікувати стабільних податкових надходжень до державної скарбниці. Тож не виключено, що навіть у режимі надмірної економії країна зі значними труднощами виконуватиме нинішній кошторис.

Інший ризик такої нищівної різанини - відсутність видатків на "порізані" програми у бюджетах наступних років. Традиційно бюджет попереднього року в Україні стає чернеткою для бюджету поточного. Поява кожної нової статті видатків - складний бюрократичний і політичний процес. І якщо за дотації для сільгоспвиробників охочих боротися багато, то от зацікавлених у відновленні у кошторисі менш "прибуткових" програм може й не знайтися. Тобто частину скорочених цього року видатків ми можемо втратити назавжди.