InvestUkraine — крок до реформ

У будь-якій справі найважче зробити перший крок. Тим більше, якщо це — шлях до світлого майбутнього, а мова йде про регресивну країну з безглуздим управлінням і ще багатьма відомими невиліковними хворобами.

Напевно, зараз деякі громадяни пов’язують свої надії з виборами президента, інші сприймають це з іронією, а ще інші — з роздратуванням. Однак стає очевидним: великих змін уже не уникнути. Система державного управління не підлягає модернізації, а лише заміні.

З розваленою і знеціненою політичною, законодавчою, військовою, транспортною, освітньою та іншими інфраструктурами, але з безсумнівним високим потенціалом Україна першою в Європі досягла межі, коли латати проблеми вже немає сенсу. Однак, як кажуть в Україні, немає лиха без добра. Саме тепер з’явився справжній шанс створити найсучаснішу модель держави в Європі. Адже все, що не вбиває нас, робить нас сильнішими!

Ми ще не знаємо сьогодні, хто здійснюватиме майбутні реформи, через які катаклізми нам іще треба пройти і які ще випробування чекають суспільство у боротьбі за консолідацію влади, без якої зміни неможливі. У пошматованій кризою і політичним протистоянням країні навіть посада президента перетворилася з привілею на виклик. Але для успіху нової України вже недостатньо ідеологічних декларацій — потрібні чіткий план, стратегія і влада. І поки ми з’ясовуємо, хто отримає останню, необхідно серйозно задуматися над першим. Це — єдиний шлях уникнути помилок і розчарування зразка 2004 року.

З чого почати?

Прямі іноземні інвестиції (ПІІ) — ключовий ресурс для прискореного розвитку всіх перехідних економік, незалежно від їх географії, суспільного устрою та потенціалу внутрішнього ринку. В усьому світі — від Китаю, Бразилії і Південної Кореї до країн Центральної та Східної Європи — радикальні реформи потребували унікальної модернізації управління, але жодна з них не обходилася без критично важливої передумови — різкого збільшення обсягу залучених ПІІ. Дослідження Міжнародного валютного фонду довели, що збільшення прямих іноземних інвестицій на 1% веде до зростання ВВП на 0,4%!

Завдання створити найліберальнішу в Європі економіку — а лише за таких обставин Україна має шанс на «прорив» — є дуже складним навіть без урахування політичних ризиків. Світовий досвід показує: найсміливіший план структурних реформ на ліберальній основі може бути реалізований лише протягом трьох-п’яти річних бюджетних циклів. Адміністративно-територіальна, податкова, пенсійна та судова реформи, децентралізація управління, монетизація соціальної сфери, уникнення дотацій збиткових галузей і державних програм, створення ринку землі, підвищення цін на енергоносії та інше нерозривно пов’язані між собою і можуть мати лише системний характер, тобто здійснюватися за чітко спланованими, синхронізованими і нерозривно пов’язаними між собою графіками.

Особливо важливим є і розуміння того, що реалізація чіткого плану реформ має неперервний характер, і тому для цього необхідно акумулювати значний обсяг ресурсів — не менш як 5% ВВП кожного року. Здійснення структурної складової реформ можна порівняти з бізнес-планом, який має свій період окупності, але й потребує дисциплінованого графіка інвестицій.

Для додаткового накопичення таких ресурсів необхідно застосувати нестандартні рішення. Об’єктивним джерелом ресурсу можуть бути запозичені кошти, переважно від міжнародних фінансових організацій (МФО), та різке зростання обсягу прямих іноземних інвестицій. Очевидно, що для реалізації амбітного плану реформ у стислі строки ресурсу МФО буде недостатньо, а тонкий механізм збільшення ВВП за рахунок ПІІ потребує особливої стратегії. Виникає замкнуте коло: без реформ не буде іноземних інвестицій, без іноземних інвестицій не буде реформ.

Надзвичайний «План дій-2010»

Оскільки кожному «уряду реформ» потрібні план і гроші, передумовою інтенсивної терапії економіки України має стати реанімація — швидкий і сміливий комплекс заходів, спрямований на акумуляцію ресурсів для здійснення «ривка». Виникає необхідність у спеціальному плані дій. В основу його розробки закладено такі базові припущення:

1. Радикальне збільшення ПІІ є передумовою будь-яких системних змін, оскільки вирішує питання соціальної стабільності та акумулювання ресурсу для подальших реформ.

2. Україна має несприятливий інвестиційний клімат, але високий потенціал і великий ринок, що є чи не єдиним аргументом для інвесторів, щоб зберігати свою присутність на ринку.

3. Наступного календарного року в Україні не відбудеться системного поліпшення інвестиційного клімату на рівні законодавства.

4. Реалізація будь-якого плану дій має сенс і перспективу, якщо одночасно відбуватиметься концентрація політичної волі для майбутніх системних реформ.

5. Державна підтримка інвестиційних проектів за обмежених ресурсів повинна відбуватися лише там, де вона найбільш потрібна, — у заздалегідь визначених секторах економіки.

Гострий дефіцит бюджетних ресурсів кризового 2009 року стимулював зусилля уряду України на пошук нових ідей і підходів для наповнення бюджету за рахунок найбільш продуктивного ресурсу — залучення ПІІ. Для цього в січні 2009-го на основі спеціально розробленої стратегії за ініціативи прем’єр-міністра був створений спеціальний центральний орган виконавчої влади з прямим підпорядкуванням КМУ — Національне агентство України з іноземних інвестицій та розвитку (Укрзовнішінвест).

Укрзовнішінвест застосувало принципово нові підходи до роботи центрального органу виконавчої влади. Було запроваджено принцип проектного менеджменту та створено систему InvestUkraine, яка здійснює заходи з розробки конкретних інвестиційних проектів та їх цільове просування на ринку, узагальнення і систематизацію відкритої інформації про наявні інвестиційні можливості, комплексну підтримку інвестора за принципом «єдиного вікна» та просування інвестиційного іміджу України за кордоном.

Ідея створення такого органу влади принципово не нова. Вона була реалізована у ряді держав, що переживали активну трансформацію (Польща, Румунія, Туреччина, Чехія та ін.), і забезпечила різке зростання ПІІ (див. рис.).

Ключова функція Укрзовнішінвесту полягає у виконанні конкретного плану екстрених заходів, який передбачає досягнення чітко декларованих результатів протягом 2010 року:

1. Затвердження урядом десяти стратегічних проектів та залучення коштів на їх фінансування у розмірі не менш як 7 млрд. дол. США у 2010 році.

2. Підготовка не менш як 40 значних інвестиційних проектів та залучення коштів на їх фінансування у розмірі щонайменше 5 млрд. дол. США у 2010 році.

3. Створення фонду фінансування проектної документації у розмірі не менш як 15 млн. дол. США, з допомогою якого фінансуватиметься розробка проектної документації для великих інвестиційних проектів.

4. Створення «Біржі проектів» — бази даних інвестиційних проектів і нерухомості за стандартом UNIDO (не менш як 5 тис. проектів), відкритої для іноземних інвесторів.

5. Створення «єдиного вікна» — системи повного цільового супроводу іноземних інвесторів на ринку за рахунок координації роботи ключових урядових структур.

6. Проведення презентацій у 42 світових фінансових центрах для цільового залучення інвестицій під приблизно десять стратегічних проектів уряду та 40 значних інвестиційних проектів, а також просування інвестиційних можливостей України.

7. Проведення щорічного Національного інвестиційного форуму високого рівня, починаючи з червня 2010 року, з участю високопосадовців і бізнесменів багатьох країн для обговорення стратегії розвитку та залучення інвестицій під стратегічні проекти уряду.

8. Створення базового інтернет-ресурсу для систематизації всієї інформації про інвестиційні можливості і проекти в Україні, що буде інтегрований з базою даних проектів та інвестиційної нерухомості.

9. Просування інвестиційних можливостей України у ключових регіонах світу та провідних ЗМІ (промо-ролики в найбільших світових супутникових мережах ВВС та CNN, залучення авторитетних друкованих ЗМІ: Financial Times, The Economist, FDI Magazine та ін.).

10. Затвердження урядом єдиного стандарту підготовки інвестиційних проектів на основі стандартів UNIDO.

Важливо зазначити, що реалізація запропонованого комплексу заходів не передбачає додаткових бюджетних витрат, формуючи новий потік доходів. Ключове ж завдання стратегії полягає у тому, щоб уже в 2010 році забезпечити повернення до обсягу залучених ПІІ докризового 2008 року на рівні 11 млрд.
дол. США. Таким чином, Укрзовнішінвест стало координатором нової стратегії, яка була представлена на засіданні Кабінету міністрів України 16 вересня 2009 року.

Уже 7 жовтня 2009 року уряд України прийняв розпорядження «Про інвестиційні проекти, які мають стратегічне значення для економічного розвитку держави» (№1432-р від 07.10.2009 р.), яке й стало основою для виконання стратегії.

Система InvestUkraine: ідеї та механізми реалізації

В ідеологічну основу «перехідного» плану дій закладене розуміння того, що навіть негайно розпочаті системні реформи не зможуть забезпечити умов для значного збільшення припливу ПІІ раніше 2011 року. Тому запропоновані ним технологічні рішення не потребують поліпшення законодавства, реформи управління чи збільшення фінансування з боку держави, а базуються на оптимізації внутрішніх ресурсів, на уже прийнятих рішеннях і політичній волі уряду.

Відповідним чином побудована й організаційна структура системи InvestUkraine та механізми здійснення плану.

Запровадження інституту «стратегічних проектів» на основі рішення уряду. Це безпрецедентне нововведення означає, що Україна щорічно, до 20 грудня, має формувати чіткі секторальні пріоритети свого розвитку, виражені у підготовці 10—15 конкретних стратегічних інвестиційних проектів з чітко визначеним обсягом необхідних інвестицій, передбачаючи для цього необхідне сприяння всієї системи виконавчої влади. Таке рішення передбачає цільове просування визначених урядом інвестиційних ініціатив, для яких, на відміну від наявної практики, буде підготовлена необхідна проектна документація, бізнес-плани та рішення, які не лише забезпечують урядову підтримку і багаторазово скорочують «час до ринку», а й гарантують уникнення ризиків, пов’язаних із правами власності.

Важливо, що відбір стратегічних проектів здійснюється за винятково прозорою процедурою з участю всіх зацікавлених структур і найбільш авторитетних міжнародних партнерів України, зокрема Світового банку, Американської торговельної палати в Україні, Європейської бізнес-асоціації, Агентства США з міжнародного розвитку, Українсько-Японського центру та ін. Такі пропозиції для КМУ, обсягом не менш як 7 млрд. дол. США, прийняті Укрзовнішінвестом цього тижня, стосуються переважно проектів розвитку інфраструктури, а також національних комплексних програм переробки твердих відходів, будівництва індустріальних парків тощо. Відбір проектів здійснюється на основі заздалегідь визначених критеріїв: стратегічність, реалістичність, економічна доцільність, термін реалізації та обсяг інвестиції.

Уніфікація процедури підготовки інвестиційних проектів. Згідно з розпорядженням уряду, процедура підготовки інвестиційних проектів вперше стала уніфікованою для всіх органів виконавчої влади в Україні. Досі ця проблема була однією з ключових, оскільки попередня практика свідчила про надзвичайно низьку якість українських інвестпроектів та їх невідповідність міжнародним стандартам, що, в свою чергу, не дозволяло більшості міжнародних інвесторів приймати позитивні рішення щодо роботи в Україні.

Нова процедура буде запроваджена ще до кінця 2009 року, а якість підготовки пропозицій контролюватиметься Укрзовнішінвестом. У близькій перспективі це допоможе скоротити інвестиційні підрозділи в усій системі виконавчої влади, що приведе до економії майже 60 млн. грн. бюджетних коштів.

«Єдине вікно» є засобом розв’язання проблеми, з якою стикається іноземний інвестор при виході на український ринок. Механізм передбачає діяльність єдиного урядового центру, який забезпечує комплексне і персональне обслуговування — від першого контакту і протягом усього періоду інвестиційної діяльності. Крім того, передбачено безплатну розробку «дорожньої карти» дій і рішень, необхідних інвестору для реалізації ідеї в Україні.

Інтерактивна «біржа проектів». Запропонований механізм покликаний стати систематизованим джерелом інформації (на рівні адаптованих до світових стандартів готових бізнес-планів та інвестиційних пропозицій, у тому числі щодо інвестиційної нерухомості незалежно від форми власності), а також унікальним майданчиком, де зібрано весь масив інформації, необхідної для ведення бізнесу в Україні.

Фактично реалізація цієї ідеї передбачає можливість налагодити ефективну комунікацію між інвестором та українським власником ідеї чи активу, які потребують інвестиції, а також капіталізувати і примусити працювати наявні активи незалежно від їх форм власності і способу набуття. Функціонування «біржі проектів» також передбачає перевірку достовірності інформації про права власності та визначає доброчесність партнерів.

Агресивна інформаційна кампанія для просування інвестиційних проектів та можливостей України. Тут особливий інтерес може викликати ідея цільового просування проектів за кордоном, яка включає презентації портфеля підготовлених проектів у 42 провідних фінансових центрах світу, проведення щорічного Інвестиційного форуму та адресну роботу з провідними світовими засобами масової інформації.

Для виконання визначених завдань на базі Укрзовнішінвесту створено систему установ, яка діє під єдиним брендом InvestUkraine, об’єднуючи ефективну команду висококваліфікованих інвестиційних банкірів і фахівців, які мають реальний досвід роботи у комерційному секторі.

Застосування нових принципів і підходів одразу не зустріло достатнього розуміння в усій системі виконавчої влади, але отримало негайну підтримку серед багатьох прогресивних урядовців. Його успішна реалізація є викликом для системи радянського управління, оскільки демонструє переваги проектного менеджменту і неминуче провокує його мультиплікацію в системі виконавчої влади.

Реалістичність «Плану дій-2010» забезпечується тим, що він враховує і всі наявні ризики та проблеми: недостатньо чітко визначені гарантії прав власності, політичну та правову нестабільність, неефективну податкову систему, нерозвинений фондовий ринок, погане управління та наявну регуляторну політику, некваліфікований державний менеджмент при його широких повноваженнях тощо. Попри це, запропонований план є практичним і реалістичним механізмом виходу з кризової ситуації економіки України, якому на сьогодні немає альтернативи. Його підготовка враховувала й аналіз публікації у «ДТ» 21 лютого 2009 року «Кому муляють лаври Рузвельта. Інвестиційні проекти-2009: мало грошей, багато слів».

Великий за обсягом внутрішній ринок, географічна приналежність до Європи, розташування на перетині основних транспортних коридорів, наявність перспективних секторів економіки — від сільського господарства до сфери високих технологій — досі втримує значний інтерес інвесторів до України, незважаючи на всі вищезазначені ризики і проблеми. На сьогодні для більшості іноземних компаній це — робота на перспективу. Однак можна не сумніватися: вже перші сигнали політичної волі та зрозумілий план дій, реалізований владними структурами, відразу трансформують цю політику у стратегію та ідеологію розвитку.

Саме тому у співпраці з іноземними інвесторами сьогодні потрібна персональна опіка і цільова підтримка. Формування сприятливого інвестиційного клімату та ефективного законодавства — це складова подальших системних реформ. Але вже перші заходи, підтримані жорсткою політичною волею і скоординованими діями виконавчої влади, можуть дати дуже швидкий результат.

Насамкінець слід зазначити, що викладена тут концепція не має стосунку до жодної політичної кон’юнктури. Це — спроба у вирі політичного протистояння та ірраціональних рішень внести практичну пропозицію на підтримку неминучих перетворень.