Інновації у фінансовому секторі... Україна все ще може бути лідером

Міністр фінансів України Олександр Данилюк у своїй статті "Про що говорили у Вашингтоні. Висновки для України" зазначив, що Україна повинна стежити за світовими трендами і не втрачати шансу використати нові технології та інновації у фінансовому секторі. Сказано це було про криптовалюту, але інновації у фінансовому секторі не обмежено лише криптовалютою. Серед останніх трендів варто зазначити посилення ролі податків на споживання порівняно з оподаткуванням доходів.

Така тенденція є результатом багаторічних досліджень, які встановили, що будь-яка система оподаткування доходів в остаточному підсумку погіршує довгострокове економічне зростання, обмежуючи спроможність заощаджувати та стимулювати споживання в короткостроковій перспективі. На противагу цьому істотною економічною перевагою системи оподаткування споживання є стимулювання економічного зростання, оскільки така система забезпечує можливість заощаджувати гроші, заохочуючи майбутні витрати та негайні інвестиції. У свою чергу, інвестиції стимулюють економічне зростання у короткостроковій перспективі. Можна також стверджувати, що система податків на споживання принципово більш справедлива, ніж система податків на доходи, тому що розмір податку залежить від витраченої (спожитої) суми.

Нині багато держав розглядають питання про скорочення ставок або скасування податків на доходи фізичних та юридичних осіб при підвищенні ставок податків на споживання - перш за все йдеться про непрямі податки. Податкова система, що базується на споживанні, стимулює економічне зростання і створює більш сприятливий клімат для залучення іноземних інвесторів у конкретну державу.

У цьому аспекті варто згадати про регулюючу роль податків. Держава може формувати бажану поведінку платників податків з допомогою податкової політики. Конкуренція економік приводить до того, що держави Євросоюзу, маючи обмежені можливості в сфері непрямих податків (у силу гармонізації), експериментують у сфері прямих податків. Наприклад, Латвія з 2018 р. запроваджує податок на розподілений прибуток замість податку на прибуток. У Грузії цей податок працює з 2017 р., в Естонії - з 2000-го, уже 17-й рік підтверджуючи свою ефективність і привабливість для інвесторів. У США багато штатів значно скоротили ставки податку на доходи для фізичних та юридичних осіб, і дедалі серйозніше йде дискусія про звільнення від оподаткування інвестованих у бізнес фінансових ресурсів, а в більш довгостроковій перспективі розглядається можливість обкладати податками тільки ті кошти, які споживаються.

Які завдання стоять сьогодні перед економікою України? Для відповіді слід подивитися на дані пояснювальної записки до законопроекту про держбюджет на 2018 р.

З наведених рис. 1 і 2 випливає, що зростання нашої національної економіки в 2017 р. становитиме менш як 2%, на 2018-й прогноз менш як 3%. Україна також має від'ємний торговельний баланс. Причому наш експорт - це в основному природні ресурси. Сюди ж варто додати відплив робочої сили на рівні 2 млн чоловік за останні кілька років, яка є найціннішим ресурсом для будь-якої держави. І все це на тлі щорічної втечі капіталу на рівні 11 млрд дол. на рік.

Виходячи з наведеної інформації, завдання на поверхні: залучення інвестицій, у тому числі за рахунок зниження відпливу капіталу, збереження й повернення трудового ресурсу та, як наслідок, зростання економіки. Зростання ВВП вище за 3% є узагальнюючим показником успішності в досягненні зазначених цілей. Таке зростання може забезпечити прийняття законопроекту про податок на виведений капітал. Законопроект було побудовано за принципом оподаткування споживання - обкладають податком тільки ті кошти, які виводяться з бізнесу, а також за принципом адміністрування непрямих податків - базою для оподаткування є вартість операції. Причому це саме ті операції, які сьогодні використовуються для виведення коштів з бізнесу без сплати податку на прибуток або сплати податку в мінімальному розмірі. У своїй аналітичній записці Міністерство економічного розвитку й торгівлі на етапі регуляторного узгодження законопроекту справедливо та по суті визначило податок як податок на виведений з-під оподаткування капітал. Перехід на запропоновану модель оподаткування і є інновацією у фінансовому секторі, що йде в ногу з часом.

Відповідно до розрахунків і Українського інституту майбутнього, і МЕРТ (базові принципи розрахунку було узгоджено на робочих зустрічах), у разі прийняття законопроекту про податок на виведений капітал економіка України отримає додатково 1,5% ВВП. Схематично це зображено на рис. 3.

Документ з'явився на світ завдяки волонтерській активності експертів і представників бізнесу, підтримці народних депутатів і, зрештою, президента Порошенка. Ініціатива пройшла дворічний шлях від концепту в законопроекті №3357 до готового до прийняття документа, який відпрацьований у Мінфіні та пройшов узгодження в Кабінеті міністрів України.

Кабмін мав передати законопроект у парламент до 1 липня 2017 р., але досі його не передано. Чому? Чому документ направляють на Національну раду реформ, якщо про його підтримку публічно заявили представники всіх гілок влади, включаючи прем'єр-міністра та міністра фінансів? Власне, Національна рада реформ уже висловила свою думку про необхідність прийняти законопроект. Під час виступу 23 жовтня
2017 р. в Українському інституті майбутнього секретар Національної ради реформ Дмитро Шимків заявив, що Мінфін і Кабінет міністрів України можуть передавати законопроект у парламент без іще одного рішення Національної ради реформ, і що процес розгляду може відбуватися паралельно.

Наскільки нам відомо, одним із аргументів для обґрунтування тяганини з передачею законопроекту в парламент є можливі втрати бюджету в розмірі 27 млрд грн. Саме такий показник (порядку 30 млрд, а не 40) визнано МЕРТ і Мінфіном. Невже держава не може собі дозволити вкласти в економіку 27 млрд грн, щоб одержати плюс 1,5% зростання ВВП? За умов накопичених по країні збитків по податку на прибуток у сумі понад 1 трлн 100 млрд грн, за умов переплати по податку на прибуток у сумі більш як 24 млрд грн (нібито скоротилася цього року до 14 млрд), яка не повертається роками, це виглядає як мінімум дивним.

Варто зазначити, що й ця сума в 27 млрд грн є дискусійною та ґрунтується лише на тих показниках і консервативному розрахунку, який визнає МВФ. Дана сума не враховує надходжень від ряду операцій, прирівняних до виведення капіталу, у зв'язку з відсутністю базових показників для розрахунку, про що вказують у своїх розрахунках і Мінфін, і Німецька консультаційна група. Також прийнятий у розрахунок показник детінізації економіки заснований на фактичному ефекті, отриманому за рахунок зниження ставки ЄСВ, який, поза сумнівом, є істотно заниженим порівняно з ефектом, що досягається переходом на податок на виведений капітал. Інакше кажучи, є всі підстави вважати, що 27 млрд - це завищена сума недобору бюджету, тоді як уже в перший рік бюджет збере більше, ніж прогнозується. Розрахунки Українського інституту майбутнього на середньострокову перспективу підтверджують, що вже на третій рік бюджет отримає бездефіцитне надходження податку, а доходи четвертого перекриють зменшення надходжень у перші два роки роботи моделі. А в наступні роки це дасть змогу отримувати значно більше податку за рахунок зростання економіки (а не витиснення фінансового ресурсу з бізнесу, як це відбувається з податком на прибуток). Це і є інвестиція держави в майбутнє. Законопроект про податок на виведений капітал створює передумови для ефективного реформування ДФС та економічні умови для зменшення відпливу капіталу.

П'ятдесят шість бізнес-асоціацій підтримали запровадження податку на виведений капітал із 2018 р. Бізнес готовий до цієї моделі, називаючи її економічним безвізом, готовий заплющити очі на порушення вимог Податкового кодексу про прийняття законопроектів не пізніше, ніж за півроку до початку бюджетного року (що, утім, звично порушується з року в рік). Який ще законопроект мав таку підтримку в бізнесу, пропонуючи реальну реформу та залишаючись при цьому фіскально відповідальною моделлю? Така підтримка бізнесу можлива завдяки значному спрощенню адміністрування порівняно з податком на прибуток та економічним стимулам, закладеним у моделі. І коли на засіданні Кабінету міністрів України звучать пропозиції доопрацювати законопроект і звільняти від оподаткування тільки кошти, витрачені на придбання конкретного переліку обладнання, то від таких пропозицій зашкалюють негативні емоції, оскільки кращого способу вбити ідею та концепцію законопроекту не придумаєш. Бізнес-асоціації, у тому числі Національна асоціація банків України, однозначно висловилися на підтримку саме того тексту, який пройшов робочу групу при Мінфіні. Усі пропозиції з доопрацювання законопроекту в стилі "совка" (давайте побільше врегулюємо) бізнес не підтримає, а в результаті такого "совкового" доопрацювання країна одержить ще одного виродка, який уб'є здорову ідею.

То яка ж справжня причина небажання Кабінету міністрів України передати законопроект у парламент? МВФ? Не віримо! Інші вимоги Фонду, не виконані Україною, тільки підтверджують таке невір'я.

Як автори-волонтери законопроекту, що вклали свій багаторічний досвід та інтелект у даний документ не для політиків, а для розвитку країни, в якій хочемо залишитися і створити умови для життя наших дітей та онуків, у зв'язку з явним зволіканням з боку Кабінету міністрів України маємо право ініціювати реєстрацію законопроекту народними депутатами, багато з яких уже кілька місяців рішуче налаштовані внести його в парламент. Ми дуже сподіваємося, що очолить цей процес голова комітету з питань податкової та митної політики Ніна Южаніна, завдяки якій стала можливою поява цього законопроекту. У вівторок, 24 жовтня, на засіданні ради регіонального розвитку нардеп присвятила частину своєї доповіді податку на виведений капітал, вказавши на необхідність його якнайшвидшого прийняття. Ми також будемо ініціювати внесення законопроекту в парламент безпосередньо президентом як невідкладного, оскільки глава держави неодноразово публічно підтримував цю ініціативу, а його торішній виступ на Національній раді реформ і рішення даного органу стали переломними в долі законопроекту.

Україна може бути лідером інновацій у фінансовому секторі вже з 2018 року!