За винятком фондового, українські фінансові ринки поки що спокійно відреагували на політичну кризу, яка різко загострилася після оголошення про розпуск президентом Верховної Ради. Вітчизняні, як, втім, і іноземні фінансисти, котрі активно цікавляться нашим ринком, поки що зберігають зовнішній спокій: мовляв, до перманентних політичних чвар в Україні усі вже більш-менш звикли. І навіть адаптувалися. Усі вони одностайні в оцінках: ситуація у фінансовій сфері і всій економіці стане непередбачуваною у разі, якщо конфронтація зайде у глухий кут і неабияк затягнеться. Ще небезпечніші загрози виникнуть, якщо, боронь боже, боротьба за владу вийде за рамки мирного протистояння.
Валюта і ресурси
Головний і найнадійніший на сьогодні індикатор настроїв як бізнесу, так і простого населення — це, мабуть, ситуація на валютному ринку. Саме його котирування, про які більшість простих обивателів судять за вивісками роздрібних обмінних пунктів, поряд із вартістю ресурсів на міжбанківському ринку служать головним індикатором стійкості вітчизняної фінансової системи.
Слід зазначити, що вже майже два роки — із квітня 2005-го — ці котирування залишаються досить стабільними. Та й зараз, на думку більшості експертів, ризики для національної валюти поки що мінімальні. Навряд чи Нацбанк, котрий є одним із найефективніших регуляторів у країні, вирішить раптом заощадити на своїх золотовалютних резервах і почне сам провокувати паніку населення.
Головне монетарне відомство вже має досвід боротьби за утримання курсу в екстремальних умовах осені 2004-го. На початку 2006-го своє уміння належним чином управлятися із золотовалютними резервами довела і команда нинішнього глави НБУ Володимира Стельмаха, яка всупереч рекомендаціям міжнародних експертів витратила на валютному ринку понад два мільярди доларів.
Правильність цієї тактики підтвердили подальші події: під кінець року Нацбанк із лишком поповнив і навіть наростив свої золотовалютні запаси. З початку нинішнього року вони теж уже збільшилися більш як на мільярд, сягнувши майже 23 млрд. дол.
У березні сальдо інтервенцій НБУ на міжбанківському валютному ринку було достатнім і становило 505,7 млн. дол.
Готовність дотримуватись успішно випробуваної раніше тактики Нацбанк підтвердив і цього разу. За інформацією «ДТ», уже у вівторок керівники практично всіх найбільших банків одержали з НБУ неофіційне нагадування про те, що спроби скористатися політичною нестабільністю і заробити на розхитуванні готівкових курсів і грі на нервах співвітчизників можуть обернутися значно більшими втратами для всієї банківської системи. Банкіри беззастережно підтримали цю ініціативу регулятора, давши своїм регіональним підрозділам команду «не гратися з вогнем» і підтримувати стабільність готівкового курсу.
Справді, котирування київських обмінників із 2 квітня зросли неістотно: ціна продажу готівкового долара підскочила усього на 1—2 коп. (до 5,065—5,080 грн./дол.).
Примітно, що минулого місяця вітчизняні банки вперше з червня минулого року викупили в населення більше валюти, ніж продали. Причому червень 2006-го теж був лише епізодом: більш-менш тривала перевага попиту на гривню на готівковому валютному ринку спостерігалася лише з лютого по липень 2005 року (із перервою в травні).
Після опублікування президентського указу про розпуск парламенту перший заступник голови НБУ Анатолій Шаповалов в інтерв’ю одному з ділових видань заявив, що «у населення й учасників фінансового ринку немає підстав для занепокоєння, оскільки ніяких економічних передумов для змін на валютному ринку немає». Нагадавши про значні обсяги нинішніх золотовалютних запасів Нацбанку і позитивну динаміку їхнього нагромадження в першому кварталі, пан Шаповалов спрогнозував, що буквально через кілька днів курс на готівковому ринку повернеться до звичних значень 5,0—5,05 грн./дол. І порекомендував населенню не кидатися скуповувати валюту за завищеним курсом.
Аналогічної точки зору дотримуються більшість керівників провідних вітчизняних банків. Приміром, голова правління Укрсоцбанку Борис Тимонькін заявив, що рішення про розпуск ВР не призведе до курсової нестабільності. «Якщо зіставити розмір валютних резервів НБУ з обсягом готівкової гривневої маси, то Нацбанк за бажання може викупити всю готівкову гривню, і в нього значуща частина резервів ще залишиться, — таку думку пана Тимонькіна поширила прес-служба банку. — Жодних підстав говорити про тривожні тенденції для курсу немає. У банків тривалий час була довга позиція, адже населення активно продавало валюту. Крім того, за необхідності у нас є можливість швидкого завезення готівкових доларів з-за кордону. Тож для занепокоєння людей немає жодних підстав. Я хочу порадити українцям завжди пам’ятати, що паніка — дуже поганий порадник, хто панікує — той втрачає».
На міжбанківському ринку ситуація поки що теж під цілковитим контролем регулятора. Значне зростання котирувань спостерігалося лише в середу. Але після того, як НБУ задекларував свою готовність задовольнити попит на американську валюту за курсом 5,06 грн./дол., гарячі голови швидко заспокоїлися: курс повернувся в звичний для нього діапазон (5,0—5,06 грн./дол.), і Нацбанку поки що так і не довелося продавати на ринку валюту.
За словами заступника голови правління Укрексімбанку Юрія Храмова, жодних відчутних змін у надходженнях валютної виручки у межах банку не відбулося: валюта за зовнішньоекономічними контрактами надходить на рахунки клієнтів банку — експортерів у колишніх обсягах.
«Звичайно, виникла певна настороженість іноземних інвесторів, — сказав пан Храмов. — Проте якщо резюмувати загальну думку, висловлену нашими іноземними партнерами під час проведених з нами консультацій, доти, доки кризові явища намагаються врегулювати в залах засідань, а не на вулицях, а економіка зберігає хороший потенціал подальшого зростання, особливих приводів для занепокоєння немає».
Як повідомило «ДТ» джерело в Нацбанку, що побажало залишитися неназваним, іноземні власники вітчизняних держоблігацій поки не те що не зменшували, а навпаки, нарощували свої вкладення в урядові зобов’язання. «Можливо, причина цього в тому, що ще не зупинився інерційний приплив за ордерами, які були розміщені раніше, проте досі ми бачимо досить великі надходження на купівлю держоблігацій», — зазначив наш співрозмовник.
За даними НБУ, станом на 2 квітня 2007 року у власності нерезидентів перебувало облігацій внутрішньої державної позики на суму 2,52 млрд. грн.
Котирування вітчизняних євробондів на зовнішніх ринках знизилися теж поки що неістотно. Премія в їхній дохідності до держзобов’язань США (EMBI+ Україна спред) зросла усього на 11 базисних пунктів (із 133 до 144). Варто нагадати, що в період формування нинішньої коаліції ця різниця була значно більшою — минулого літа вона сягала 250 пунктів.
Звичайно, політична криза не може не позначитися на ціні запозичень українських підприємств і фінансових установ. Проте в щотижневому огляді ринку облігацій України департаменту інвестиційного бізнесу Укрсиббанку прогнозується, що (за мирного сценарію розвитку подій) подорожчання зовнішніх ресурсів становитиме лише 0,5—1%, що не зможе значно вплинути на життєдіяльність українських компаній.
Також в Укрсиббанку вважають, що у зв’язку з тим, що приплив депозитів у банківську систему зменшиться, протягом місяця можуть зрости ставки на внутрішньому ринку. Проте навряд чи можливий масовий відхід іноземних інвесторів: через низьку ліквідність українських фінансових ринків одночасний вихід нерезидентів супроводжуватиметься чималими фінансовими втратами останніх, тому більша частина іноземців волітиме взяти на себе підвищені політичні ризики, ніж фіксувати великі суми збитків. Підвищення ставок на внутрішньому ринку не набуде кризового характеру: з початку року в банківській системі спостерігався значний надлишок ліквідності.
Справді, залишки на коррахунках українських банків у НБУ перевищують 16 млрд. грн., причому приблизно лише чверть цієї суми припадає на банківські резерви. Тому обсяг вільної ліквідності більш ніж достатній. Середньозважена ставка за кредитами «овернайт» на міжбанківському ринку поки що не перевищує 1,5% річних.
Фондовий ринок
Практично моментально політична нестабільність позначилася на котируваннях фондового ринку. І хоча повноцінним ринком існуючу в Україні систему укладання угод з акціями назвати поки що складно, реакція фондових індексів виявилася цілком у дусі просунутих світових аналогів. Вранці у вівторок, 3 квітня, котирування найбільш ліквідних паперів — «блакитних фішок» — знизилися в ПФТС на 10—20%, а за підсумками всього дня — майже на 7%. За деякими акціями другого ешелону ціни купівлі впали наполовину.
Щоправда, незабаром ситуація дещо стабілізувалася, і в наступні дні індекс ПФТС змінювався різноспрямовано.
Наважимося припустити, що деяке психологічне потрясіння піде тільки на користь вітчизняному фондовому ринку, ключовий індекс якого встиг зрости на 63% тільки за перший квартал цього року. А надмірний інтерес закордонних гравців, чимало з яких управляють спекулятивними капіталами, порівнянними з активами, наприклад, усієї вітчизняної банківської системи, уже не раз закінчувався для фондових ринків, подібних вітчизняному, дуже сумно: слідом за ейфорією непомірного зростання відбувалися руйнівні обвали.
У провідних рейтингових агентств, позиція яких серйозно впливає на настрої іноземних інвесторів, думки поки що розійшлися. На початку тижня агентство Fitch Ratings заявило, що поточне посилення політичної напруженості в Україні призводить до підвищення політичного ризику в короткостроковій перспективі. «Однак країна має гарні економічні показники, а давні побоювання Fitch щодо політичного ризику уже відображені в рейтингу дефолту емітента України в іноземній валюті, котрий перебуває на рівні «BB-», прогноз «позитивний», тобто досить низький на тлі відносно сприятливих макроекономічних і фінансових показників», — зазначили аналітики агентства.
Водночас агентство Standard & Poor’s у четвер оголосило, що переглянуло прогноз рейтингів України зі «стабільного» на «негативний» у зв’язку з погіршенням політичної обстановки і пов’язаними з цим ризиками економічної політики.
S&P зазначає, що «економічна й податково-бюджетна політика ніколи не були пріоритетами уряду Януковича, але політична турбулентність даного моменту, як видно, призведе до зниження і без того помірних реформістських амбіцій».
На думку аналітиків агентства, якщо дострокові вибори все ж буде проведено, вони, ймовірніше за все, не приведуть до формування орієнтованого на реформи та ринок уряду, особливо якщо у владу повернеться лідер опозиції Юлія Тимошенко.
«Це може прискорити процес поступового на сьогодні збільшення цін на газ, імпортований із Росії, що, у свою чергу, завдасть удару по винятково енергоємній економіці України», — говориться в повідомленні агентства.
І хоча S&P поки підтвердило суверенні рейтинги України на поточних рівнях, кредитний аналітик S&P Моріц Крамер все ж підкреслив, що «прогноз «негативний» відображає зростаючі ризики того, що Україна може прийти до повномасштабної конституційної кризи, котра паралізує прийняття політичних рішень і значно зменшує перспективи економічного зростання». При цьому в S&P зазначають, що «політичні ризики доповнюються структурними слабкостями економіки», а «поглиблення або значне затягування політичної кризи піддадуть ризику економічні досягнення минулих років і призведуть до зниження суверенних рейтингів України».
ВВП та інфляція
Далекосяжні висновки про те, як нинішні чвари у верхах позначаться на показниках ВВП та інфляції, робити поки що зарано. На думку аналітиків Укрсиббанку, поточна політична напруженість не дуже позначиться на українській економіці.
«Ми припускаємо невелике (у межах часток відсотка) зниження темпів промислового виробництва і ВВП та прискорення темпів споживчої інфляції, — зазначають аналітики. — Темпи зростання промисловості можуть знизитися за рахунок того, що частину фінансових і інтелектуальних ресурсів українських компаній буде спрямовано в політичне русло, а фінансування виборів укотре збільшить доходи населення і споживчий попит, що може підштовхнути черговий виток інфляції. На даний момент ми зберігаємо прогнози (зростання) ВВП (5,5%), промвиробництва (5,25%) та споживчої інфляції (9,5%) на кінець року. Водночас ми розглядаємо можливість підвищення прогнозу зростання роздрібного товарообороту та ряду інших галузей економіки (транспорт, зв’язок тощо)».
Міністерство економіки прогнозує, що за результатами року рівень інфляції в Україні буде до 8%, а зростання ВВП — на рівні 6,5—7%. Про це повідомив його новоспечений глава Анатолій Кінах, висока публічна активність якого минулого тижня була цілком зрозумілою. Перебіжчику зараз доводиться ретельно відмивати власний політичний імідж, демонструючи інтенсивну діяльність на новій ниві.
Користуючись нагодою, що з’явилася минулого тижня, пан Кінах хвалив своїх нових колег по уряду за досягнуті результати: тут вам і 8-відсоткове зростання ВВП, і просто як бальзам на душу — низька інфляція, котра за підсумками першого кварталу становила в Україні 1,3%.
Нагадаємо, що при формуванні держбюджету на цей рік Кабмін виходив із прогнозу показника інфляції 7,5%, котрий тепер уже не виглядає винятково політичним рішенням першого віце-прем’єра. Та й прем’єр, обгрунтовуючи успішність свого уряду, неодноразово акцентував увагу в тому числі й на тому, що останні півроку в країні практично відсутня інфляція.
З іншого боку, Світовий банк прогнозує 2007 року інфляцію в Україні на рівні 10,7%, а за прогнозом Міжнародного валютного фонду вона сягне 12,9—13,6%.
Відповідно до оновленого варіанта макроекономічної програми уряду, прогноз розвитку економіки на 2007 рік погіршено з 7 до 6,5% (4,2% за песимістичним сценарієм). Такі темпи зростання ВВП, відповідно до кабмінівських прогнозів, мають зберегтися до 2011 року.
Однією з головних підстав сподіватися на стійке економічне зростання залишається сприятлива для українських експортерів кон’юнктура на зовнішніх ринках, яка, за прогнозами міністра економіки, має зберегтися до другого півріччя 2008-го.
«Ми повинні з максимальною ефективністю використати надану можливість для підвищення конкурентності української економіки та її адаптації до умов СОТ», — це висловлювання пана Кінаха було, мабуть, не лише банальним політичним гаслом, а й спробою зіграти на чутливих для президентської душі струнках.
Що ж, цим словам не відмовиш у логіці. Хоча, на жаль, загострення політичного протистояння в Україні, під час якого змінюються мешканці владних кабінетів, стають дедалі звичнішим явищем для суспільства. Втім, можливо, немає лиха без добра: у вітчизняної економіки почав вироблятися своєрідний імунітет до чехарди в коридорах влади.
З іншого боку, кожна із політичних криз, які спостерігалися за останні два з половиною роки, не мала аналогів у попередній вітчизняній історії. А тому щоразу досить складно спрогнозувати їхній вплив на діловий і споживчий клімат у країні. Адже хоч би яким сильним був імунітет, опірність будь-якого організму до згубного впливу інфекційних вірусів завжди має свою межу. Та й Україну, більше третини ВВП якої проходить через держбюджет, а багато ключових секторів економіки піддаються жорсткому адміністративному регулюванню, жодною мірою не можна поки що порівнювати з розвиненими державами, де правила гри в бізнесі вже давно і чітко склалися, а політичні кризи аж ніяк не позначаються на добробуті нації.
Тому складно не погодитися з думкою найбагатшого українця, що нестабільність руйнує «вартість країни». Коментуючи нинішню політичну кризу, Рінат Ахметов, зокрема, заявив: «Це дуже погано для всіх. Нестабільність і нескінченна політична боротьба перешкоджають економічному зростанню, а отже, погіршуватиметься життя кожного громадянина України. І мене це дуже засмучує».
Мабуть, не менше, ніж пана Ахметова, нинішні події засмучують і більшість українців, котрим теж є що втрачати, нехай і не в такому ступені, як Рінату Леонідовичу.
Тож посміємо все ж таки сподіватися, що в боротьбі за владу політики не забудуть про свою відповідальність перед суспільством. Адже хоч би якими важливими для українців були їхні права та свободи, нового погіршення свого матеріального становища фактично все ще жебрацька нація не подарує жодному з делегованих нею у владні кабінети борців за добробут.