Два роки знадобилися Верховній Раді, щоб нарешті виправити прикрі помилки, допущені при внесенні змін до закону «Про збір на обов’язкове державне пенсійне страхування». Хоча наміри в цілому тоді були благими: хотілося отримати якомога більше. Та вийшло, як завжди...
Якщо будуть гроші
Літо 1999 року. Заборгованість Пенсійного фонду (ПФ) перед пенсіонерами становить мільярди гривень. Надходжень від додаткового збору на ліквідні золото, автомобілі та валюту, що практикується з 1998 року, явно недостатньо. Терміново ще потрібні грошові джерела. Ініціативу проявив Президент, але справжнім благодійником став парламент. Відкинувши указ, Верховна Рада прийняла зміни до закону «Про збір на обов’язкове державне пенсійне страхування», які по суті нічим не відрізнялися від президентських. У результаті з’явився 5-відсотковий збір із тютюнових виробів. Причому з усіх одразу: вироблених, імпортованих і навіть експортованих. В останньому випадку виходить, що вітчизняний ПФ мали наповняти громадяни іноземних держав. Щоправда, тимчасово — поки ПФ не розрахується по боргах. Орієнтовно до 2000 року...
Літо 2001 року. У Пенсійному фонді запевняють, що ще рік тому повністю розрахувалися з пенсіонерами по старих боргах. Втім, це ні для кого не секрет. Більше того, значно зріс розмір пенсій. Принаймні номінальний. А з 1 серпня планується чергове підвищення пенсій — про це заявив голова правління Пенсійного фонду Борис Зайчук. І багатозначно додав: «Якщо, звісно, будуть гроші».
Резонне зауваження, чи не правда? Адже практично весь цей час ішов пошук компромісу між потребами бюджету й економічної доцільності. Та про це пізніше. А поки...
Експортери в ауті
Оптимістична тенденція двох останніх років до зростання експортних продажів тютюнових виробів віднедавна замінилася на протилежну. Обсяги реалізованої продукції українських тютюнових фабрик на зовнішніх ринках значно скоротилися. Немає сенсу перераховувати збитки, яких з цієї причини зазнали вітчизняні виробники, економіка країни в цілому і пенсійні надходження зокрема. Факт наявний: за нинішньої системи оподаткування тютюнової галузі вона втратила свою цінову конкурентоздатність не тільки на світовому ринку, а й у власній країні. Ідея парламенту зразка 1999 року — запровадити додатковий збір і таким чином змусити курців інших країн наповняти рахунки вітчизняного ПФ — тільки ще більше стимулювала пенсіонерів-українців (вимушених любителів дешевого «імпорту») підтримувати економіки сусідніх Росії та Молдови.
Пошук компромісу
Тут доречно повернутися до історії пошуку компромісних рішень і трохи ширше глянути на економічні реалії так званого перехідного періоду, що триває вже більше десяти років.
Ще в середині 90-х законодавчі рішення, що поклали край давальницьким схемам і закріпили фіксований акцизний збір на тютюнові вироби, стали потужним каталізатором надходжень у держбюджет. Відпали різноманітні схеми уникнення податків, спровоковані обчисленням ставок від вартості (5 відсотків 99-го, до речі, відкрили такі можливості знову).
Після цього пошук поступок звівся в основному до визначення ставок акцизного збору. Однак «економіки» нам завжди було недостатньо, а значна «пенсійна» частина електорату диктувала політичне рішення про 5 відсотків.
Ідеальним варіантом, звісно, було б розумне підвищення акцизних ставок, що надавало уряду можливість частину зібраного в бюджет податку направляти на потреби пенсіонерів. Але ж акциз такий безликий, а виборчі кампанії накочують регулярно...
Як же можна скасувати настільки необхідний грошовий ресурс для вітчизняного пенсійного забезпечення? Парламент навіть погодився продовжити дію тютюнового пенсійного збору на 2002 рік. Та, слава Богу, здогадалися позбутися очевидних недоліків.
Від тягаря пенсійного податку звільнено експорт, річна віддача від якого на даний час стислася до скромних 11,5 млн. грн. Звідки візьмуться грошики, якщо тільки за один рік (із першого кварталу 2000-го по перший квартал 2001 року) обсяг зовнішніх продажів скоротився з 1,59 млрд. шт. сигарет до 970 тисяч?
Акцизні принципи пенсійного збору
Виробників сигарет позбавили маразматичних часових нормативів сплати пенсійного збору. Замість старих щоденних (потрібно ж було додуматися!) перерахувань тепер їм дозволено щомісячні. «Та найголовніше в іншому, — запевняє ініціатор законопроекту депутат В’ячеслав Сокерчак. — Сигаретний збір у ПФ переходить на акцизні принципи, тобто оплата залежатиме не від вартості, а від кількості реалізованої продукції». Відтепер виробників і імпортерів сигарет замість ставки пенсійного збору в 5% очікують дві фіксовані — 2,5 грн. за тисячу сигарет із фільтром і 1,5 грн. за тисячу сигарет без фільтра.
На думку авторів законопроекту народних депутатів В’ячеслава Сокерчака, Валерія Алешина, Василя Цушка, новий підхід дозволить піти від нині існуючої системи подвійного оподаткування. Як пояснили в парламентському Комітеті з питань фінансів і банківської діяльності, нині 5% збору стягується з вартості сигарет з урахуванням акцизного збору. Крім того, ці ж 5% потрапляють у базу оподаткування ПДВ. Як запевняють розробники, акцизний підхід дозволить поставити в рівні умови виробників і імпортерів сигарет. На додаток до цього у підприємців відпадає спокуса маніпулювати цінами на продукцію з метою зменшення сум пенсійного збору.
Підрахували і майбутні доходи ПФ. Якщо брати повний рік, виходить більше.
Пенсійний
фонд — «за»
Зайві гроші пенсіонерам не завадять, тому ПФ не проти нововведень. Тим більше що наближається чергове підвищення пенсій. В управлінні ПФ з надходжень запевнили, що в будь-якому випадку втрат не повинно бути, а адміністрування збору суттєво спрощується. Тепер можна буде чітко прорахувати надходження від збору на сигарети, оскільки сума вже не залежатиме від коливань цін на ринку. Не бачать підстав для занепокоєння й у департаменті Мінфіну, що курирує питання пенсійного та соціального забезпечення.
Так оцінює поточну ситуацію Ольга Горбач, заступник начальника управління Пенсійного фонду:
— Закон, прийнятий Верховною Радою й отриманий нами ще раз перед тим, як його розглядатиме Президент, уже завізований головою правління Пенсійного фонду. Ми провели аналіз, заснований на нових ставках і на статистиці випуску сигарет 2000 року з урахуванням втрат від звільнення експорту. За нашими розрахунками, надходження залишаться приблизно на тому ж, що й раніше, рівні. Якщо ж відбудеться прогнозоване зростання виробництва, то суми надходжень не дуже зростуть. Йдеться про кілька мільйонів гривень. Реальних втрат Пенсійного фонду від зміни ставки не передбачається.
В’ячеслав Сокерчак, народний депутат:
— Запевняю вас, бюджет не постраждає. Він навіть одержить більше. Ось погляньте. Адже нині підприємства фактично платять підвищений акциз, що суттєво стримує реалізацію. Та й процедура сплати спрощується. Тепер не треба буде щодня бігати з декларацією і доповідати про перерахування грошей у Пенсійний фонд.
Компенсація Пенсійному фонду забезпечується завдяки точно підібраним нами ставкам і в оцінці реального річного виробництва сигарет за видами. Надходження в ПФ збільшаться ще й від того, що закон перекриє лазівки для нечесних виробників й імпортерів. Гадаю, вам відомі випадки заниження відпускних цін і митної вартості. Створювалися «свої» фірми і через них реалізовувалися сигарети, що відпускалися ніби для своїх. І таким способом уникали тих 5%.
Головне, що ми звільнили експорт, а збільшиться експорт — з’явиться сенс збільшувати виробництво. Ми ж цими 5% самі позбавили український товар цінової конкурентоспроможності. Знімаючи податок з експорту, ми стимулюємо виробництво. Й отримуємо набагато більше, у тому числі й у Пенсійний фонд. Гадаю, виробники будуть задоволені змінами. Їхня оцінка була позитивною. Закон також підтримують Мінфін і Мінекономіки. Вони ж розуміють, що раніше була в принципі порушена система оподаткування. Тепер усе стане на свої місця.