«Дельта Банк» на роздоріжжі…

Нещодавно парламент ухвалив Закон «Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо врегулювання правових відносин між кредиторами і споживачами фінансових послуг». Ключовим моментом законопроекту є впровадження заборони на надання споживчих кредитів в іноземній валюті.

Цю новацію підтримує Національний банк. Так, перший заступник голови НБУ Ю.Колобов заявив: «Національний банк України вважає за доцільне заборонити кредитування фізосіб в іноземній валюті».

Буквально днями на Інститутській повідомили, що готують нові нормативи для банків, які видають споживчі кредити. Так, резервування щодо них здійснюватиметься у розмірі 200% від обсягу виданих позичок плюс запровадять новий спеціальний норматив, що обмежує видачу роздрібних позик сумою, яка не перевищує трьох капіталів установи-кредитора. У результаті ставки за такого виду позиками підскочать приблизно в 1,3-1, 5 разу. Це, звісно, значно уповільнить темпи їх зростання. Але позитивних моментів у цьому має бути вочевидь більше, ніж негативних. Зараз завдяки легкості й доступності одержання споживчих кредитів значна частина позичальників перестала реально оцінювати свої фінансові можливості. Наведемо кілька цифр, які наочно характеризують ситуацію із споживчими кредитами в нашій країні:

- Україна посідає перше місце серед країн Європи за співвідношенням споживчих кредитів до ВВП - 33%;

- у середньому на кожного українця припадає 800 євро споживчих позик (в еквіваленті), або 3,5 середньомісячної зарплати (в Європі вищі борги тільки у греків - чотири зарплати).

Треба сказати, що істотну лепту в стимулювання цього процесу внесли банки, які будували модель свого бізнесу на освоєнні ринку споживчих кредитів.

Протверезіння після «хмільного» споживчого буму, який підживлювався масовою видачею роздрібних валютних позик, настало наприкінці 2008 року, коли курс гривні до долара і євро впав на 65%. При цьому за рахунок виниклої курсової різниці борги позичальників (номіновані переважно в інвалюті) протягом одного місяця збільшилися приблизно в півтора разу в гривневому еквіваленті.

Багато людей тоді гірко пошкодували про те, що спокусилися на пропозицію взяти валютний споживчий кредит. Відповідно, виникли проблеми з поверненням цих позик, від чого серйозно постраждали й банки. Ну а Нацбанк одержав потужний тиск на гривню, який збивав з величезними зусиллями, витрачаючи валютні резерви.

Власне, надто агресивне нарощування споживчого кредитування загрожує економічній безпеці країни. З чим згодні і багато експертів. Так, аналітик інвесткомпанії Phoenix Capital Олександр Лозовий заявив: «Для економіки України, для її стабільності обмеження споживчого та заборона валютного кредитування є позитивними факторами. Споживчий попит забезпечується за рахунок імпортних поставок. Споживче кредитування збільшує споживчий попит і, як результат, збільшує імпорт в Україні. Зараз сильно виріс дефіцит платіжного балансу - до рівня майже 4% від ВВП».

Наслідком збільшення дефіциту платіжного балансу є ослаблення гривні. Забороною валютного споживчого кредитування держава прагне приборкати інфляцію та вплинути на зниження імпорту товарів в Україну. Цей захід спрямований на поліпшення платіжного балансу і недопущення девальвації гривні.

Отже, держава виграє від заборони валютного споживчого кредитування. Але банки програють. Треба чимось жертвувати. Чим? Прислухаємося до думки О.Лозового: «Те, що деякі банки, на кшталт «Дельта Банку», які активно займаються споживчим кредитуванням, можуть від цього постраждати - у цьому нічого дивного немає. Але такі банки мусять переглядати свою політику».

Проблеми з дохідною частиною балансу банків, які найбільш активно розвивали споживчі кредити, справді дуже ймовірні. Приміром, у того ж таки «Дельта Банку», який позиціонує себе як одного з лідерів споживчого кредитування, частка ринку становить близько 25%. Тепер його співвласнику і голові ради директорів Миколі Лагуну доведеться вирішувати, як і на чому далі заробляти гроші. Якщо жорсткі обмеження споживчого кредитування, як очікується, набудуть чинності у вересні, банку навряд чи варто сподіватися на масовий приплив клієнтів. Адже якщо видавати споживчі кредити в гривнях, то ставка становитиме мінімум 75-80% річних. Хто ж може собі дозволити кредити за такими ставками? «Споживчі кредити, на які зробив ставку «Дельта Банк», не можуть бути основним джерелом доходів для фінансової установи», - вважає народний депутат, заступник голови комітету ВР з питань промислової та регуляторної політики і підприємництва Ксенія Ляпіна.

Банк узагалі є яскравим прикладом концентрації ризиків споживчого кредитування в українському варіанті. Свого часу «Дельта Банк» став першою українською установою з чіткою спеціалізацією саме на цьому сегменті. На його базі намагалися побудувати фінансовий супермаркет, «заточений» під обслуговування роздрібних клієнтів. Щоправда, безуспішно - мережа іпотечних супермаркетів «Т.О.Ч.К.А» закрилася, не почавши працювати, недержавний пенсійний фонд «Дельта», який декларував активну роботу з населенням, уже давно не працює, про компанію з управління активами «Дельта-Капітал» теж не чутно.

Була спроба займатися будівництвом (мається на увазі котеджне містечко «Олімпік-Парк» під Києвом). Але й вона не принесла успіху і зараз асоціюється в основному зі скандалами з інвесторами, які купили там будинки. Начальник аналітичного відділу ІК «Брокеркредитсервіс» Максим Шеїн вважає: «Досить велика кількість проектів, які починав нинішній керівник «Дельта Банку» Микола Лагун, зокрема котеджне містечко «Олімпік-Парк», закінчилися доволі неоднозначно».

Багато запитань викликала і нещодавня угода, коли «Нафтогаз України» вибрав саме «Дельта Банк» для продажу облігацій внутрішньої державної позики (ОВДП) на умовах РЕПО (із зобов’язанням зворотного викупу) на суму 3,5 млрд. грн. (їх Кабмін вніс до статутного капіталу «Нафтогазу» для розрахунків з «Газпромом» за імпортований газ). Операція обійшлася «Нафтогазу» у 78,6 млн. грн. і залишила запитання, навіщо йому знадобився приватний банк, адже раніше ОВДП «Нафтогазу» викуповували лише державні Укрексімбанк і Ощадбанк.

Взагалі проблема якості кредитного портфеля банку стоїть дуже серйозно. Він уже має повернути НБУ борг за кредитом рефінансування у розмірі близько 3,5 млрд. грн. До того ж він відповідає за зобов’язаннями Укрпромбанку, що нині ліквідовується і активи якого, ліквідні й не дуже, перейшли «Дельті».

У пошуку ресурсів «Дельта Банк» планував розмістити на міжнародних ринках єврооблігації. Але й тут банк зазнав невдачі. Причому експертів здивував намір провести розміщення євробондів у цей період. «По-моєму, проводити такого роду розміщення євробондів у той час, коли впроваджуються підвищення нормативів на споживчі кредити і заборона валютного кредитування, з боку керівництва банку було необачним рішенням», - вважає нардеп К.Ляпіна.

Можливим виходом з нинішньої ситуації, на думку М.Лагуна, міг би стати продаж 30,11% акцій «Дельта Банку» американській фінансовій компанії Cargill Financial Services International Inc. Але угода застопорилася, оскільки була проведена без урахування інтересів іншого акціонера банку - фонду прямих інвестицій Icon Private Equity. У результаті неминучі тривалі судові процедури, які фактично відсікають банк від зовнішнього фінансування.

Хай там як, а Миколі Лагуну доведеться серйозно подумати про змушену перебудову бізнес-моделі свого дітища. Зворотного шляху до активного споживчого кредитування немає і не буде, про що заявив заступник голови НБУ Ю.Колобов. «Ми бачимо загрозу в процесі нарощування споживчого кредитування», - сказав він.

Чи вдасться «Дельта Банку» перебудуватися і стати класичною універсальною установою, покаже час. Якого у зв’язку з майбутнім посиленням правил гри на ринку у банку обмаль…