БЮДЖЕТ ЯК ПОЧАТОК СТАБІЛЬНОСТІ?

В автономії почалася розробка основ фінансового документа на 2003 рік

Питання про бюджет на 2002 рік у Криму став тим пробним каменем, що показав якісну відмінність «нової» і «старої» кримської влади: наскільки запекло — майже чотири місяці виключно з метою ускладнити роботу уряду! — опирався його прийняттю колишній склад Верховної Ради Криму, настільки легко й охоче ухвалили бюджет у середу цього тижня новообрані парламентарії. Можна сказати, що нова ВР узагалі розпочала свою діяльність із затвердження бюджету.

Подаючи документ, міністр економіки Арсеній Яценюк наголосив, що бюджет на 70 відсотків — як і сам парламент Криму — обновлений, наближений до вимог часу і є максимально соціальним. Понад 80 відсотків доходів спрямовується на соціальні виплати. І все ж парламентарії не могли не знайти предмета для суперечок.

Наприклад, депутат Андрій Сенченко побачив у бюджеті прихований дефіцит приблизно в 150—160 млн. гривень, а також неправильний розрахунок надходжень від акцизного збору. Проте 92 народні обранці з 95 присутніх проголосували за затвердження документа. На думку пана Яценюка, бюджет напружений, але він не має прихованого дефіциту. Водночас, особливого значення йому надає те, що він уперше розроблений, виходячи з нормативних методів розрахунків. Що виходить на практиці? Обсяг бюджету зріс на 26,8 відсотка, збільшено витрати на освіту, культуру, медицину в середньому від 7 до 15 відсотків. Уперше за кожним рівнем бюджету закріплено конкретні види доходів, бюджети міст і районів, як і всюди по Україні, перейшли на прямі відносин з держбюджетом країни...

Здавалося б, такий підхід назавжди знімає питання про кримські претензії на одноканальний бюджет, але насправді це не зовсім так.

По-перше, використання стандартних формул призводить до... заниження норми витрат по Криму на одного жителя. Причина проста: влітку в Криму, як у жодному іншому регіоні країни, з’являється 4—5 млн. курортників, тобто «тимчасових жителів», які на цей період значно — утричі-учетверо! — збільшують навантаження на транспорт, іншу інфраструктуру, соціальну сферу. І якщо це навантаження не компенсувати відповідним збільшенням фінансування, то галузі будуть швидко доведені до кризи. Виходить, що по Криму не можна робити розрахунки, відштовхуючись від «штатної» чисельності 2,3 мільйона людей. Проте й особливої формули для автономії бюджетна резолюція не передбачає. Як бути?

Нинішнього року ситуацію вдалося певним чином пом’якшити: Криму залишили більше податків, ніж іншим областям. Наприклад, на півострові залишається весь акциз, надпланові надходження від податку на прибуток зараховуються Криму також у повному обсязі, хоча за іншими регіонами — лише 50 відсотків. Кабінет міністрів виділяє для півострова деякі додаткові дотації і субвенції, як і Рада міністрів Криму — місцевим бюджетам. Наприклад, установлена цільова субвенція на закачування питної води для населення в сумі 3 млн. гривень. Проте ці заходи навряд чи можна назвати науково розрахованими або абсолютно справедливими щодо інших регіонів — просто іншого виходу поки немає.

Зрозуміло, що такий підхід серйозно підриває нормативно-формульні дослідження, хоча вони і «закладені» в основу процесу. Тому фахівці здійснюють пошук об’єктивних, науково обгрунтованих критеріїв розробки бюджету. І думки тут розділилися. Частина фахівців вважає за необхідне удосконалити формули, а інша повертається до старої ідеї —бюджет 2003 року потрібно розробляти на основі залишення в Криму всіх доходів, крім загальнодержавного ПДВ. Але ще невідомо, наскільки це виявиться для автономії вигіднішим, адже цілком може статися, що через брак податкових надходжень навіть такий варіант не забезпечить необхідних витрат. А тому удосконалювання формул — варіант незрівнянно перспективніший...

Питання про бюджет-03 було обговорено, як повідомляє прес-служба Радміну Криму, на зустрічі керівників автономії Бориса Дейча і Сергія Куницина з прем’єр-міністром України Анатолієм Кінахом. Вирішено, що принципові позиції буде визначено в новій бюджетній резолюції. Але цього разу її розробкою займеться робоча група Кабінету міністрів України і Ради міністрів автономії. З боку українського уряду групу очолить міністр фінансів Ігор Юшко, від кримського Радміну до неї увійдуть міністр економіки Арсеній Яценюк і новий міністр фінансів Олександр Гресс.

Як повідомив глава уряду автономії Сергій Куницин, оптимальне рішення має бути віднайдене вже до 1 червня. Причому не лише щодо автономної республіки, а й України загалом. «Це відправна точка майбутнього бюджету, його визначальні параметри. Якби зараз ми прогаяли цей украй важливий момент, далі було б дуже складно довести свої претензії на фінансову самостійність республіки», — сказав пан Куницин. За його словами, під час зустрічі з Анатолієм Кінахом керівники автономії обговорили можливість залишення в Криму чотирьох основних податків — прибуткового, податку на прибуток, плати за землю й акцизного збору. Отже, «нагору» піде тільки ПДВ. Повідомляється, що «підтримку і розуміння в цьому питанні висловили Президент України Леонід Кучма і прем’єр-міністр Анатолій Кінах»...

Проте, цілком очевидно, що «залишення всіх податків» — хоч і відправна точка, але Київ, як і раніш, з таким підходом не погоджуватиметься. І робочій групі доведеться на практиці шукати оптимальний варіант.