Борг — не вирок

Восени в процедурі банкрутства настануть історичні зміни: стане можливим визнати банкрутом фізичну особу або відновити її платоспроможність з використанням процедури, передбаченої Кодексом України з питань банкрутства.

Дотепер таку можливість мали тільки юридичні особи та фізичні особи-підприємці.

До цього існував певний період, коли фізичні особи реєструвалися підприємцями з метою ініціювати процедуру банкрутства та з використанням передбачених законом механізмів захиститися від кредиторів. Наразі можливість фізичної особи врегулювати питання з кредиторами в одному судовому процесі та відновити платоспроможність встановлено на законодавчому рівні. Тож як відновити платоспроможність боржника - фізичної особи у разі потреби?

Для цього Кодексом передбачено процедуру реструктуризації. Хоч би як банально це звучало, але перед проведенням реструктуризації та відновлення платоспроможності боржник на стадії відкриття провадження повинен приділити пильну увагу підготовці документів. Слід зазначити, що подати заяву про відкриття провадження може виключно сам боржник. Однак не гарантовано, що після порушення справи буде запроваджено процедуру реструктуризації. Втім, якщо ви розпочнете реструктуризацію заборгованості, я пропоную звернути увагу на деякі моменти.

Разом із заявою подається декларація про майновий стан боржника та пропозиція щодо реструктуризації боргів (проект плану реструктуризації). Декларація подається боржником за три роки (за кожен рік окремо), що передували поданню до суду заяви про відкриття провадження у справі про неплатоспроможність. Вона повинна містити інформацію щодо майна, доходів і витрат боржника та членів його сім'ї, що перевищують 30 мінімальних розмірів заробітної плати.

Після порушення провадження у справі судом призначається керуючий реструктуризацією. Він перевірятиме декларацію про майновий стан і звітуватиме на зборах кредиторів про результати перевірки. В свою чергу суд приймає рішення про закриття провадження у справі за клопотанням зборів кредиторів, сторони у справі або з власної ініціативи, якщо боржником у декларації про майновий стан зазначена неповна та/або недостовірна інформація та якщо боржник упродовж семи днів після отримання звіту керуючого реструктуризацією не надав суду виправленої декларації з повною та достовірною інформацією щодо майна, доходів і витрат боржника та членів його сім'ї.

Пам'ятайте, від повноти та достовірності інформації, яку ви надасте в декларації про майновий стан, залежить можливість процедури реструктуризації в цілому. Не можна нехтувати жодним документом.

На зборах кредиторів розглядається проект плану реструктуризації боргів боржника. В разі його схвалення керуючий реструктуризацією звертається до суду із заявою про затвердження плану реструктуризації. Прогнозувати, що запропонований боржником проект плану реструктуризації влаштує кредиторів, які мають більшість голосів на зборах кредиторів, неможливо. В будь-якому разі потрібно знайти компроміс, який влаштовував би як кредиторів, так і боржника.

Якщо план було схвалено кредиторами та боржником, то Господарський суд зобов'язаний затвердити план реструктуризації боргів боржника. Проте він має право за вмотивованим клопотанням боржника чи кредиторів змінити план погашення боргів: змінити строк його виконання або розмір суми, яка щомісяця виділяється для погашення вимог кредиторів або залишається боржникові і членам його сім'ї на споживання, але не менше розміру одного прожиткового мінімуму на боржника та на кожну особу, яка перебуває на його утриманні.

Теоретично план реструктуризації, який додавався до заяви про відкриття провадження, в процесі може зазнати значних змін. Ці зміни не завжди можуть бути погоджені боржником.

План реструктуризації може передбачати продаж частини майна боржника, відстрочку чи розстрочку або прощення боргів, виконання зобов'язань боржника третіми особами тощо. Перелік заходів, спрямованих на відновлення платоспроможності боржника, не є вичерпним, а тому в кожному конкретному випадку вирішуватиметься, в який спосіб буде досягнуто компромісу між боржником і кредиторами.

Боржник пропонує свій варіант плану реструктуризації, а якою мірою цей варіант може влаштувати кредиторів, питання риторичне.

Строк виконання плану реструктуризації боргів боржника у справі про неплатоспроможність не може перевищувати п'яти років. У разі погашення боргів за кредитами, отриманими боржником на придбання житла, строк виконання плану не може перевищувати десяти років.

Однак зазначений вище строк судом може бути подовжений за умови, що боржником погашено 80% боргів перед кредиторами.

З дня затвердження судом плану реструктуризації вимоги, які включені до такого плану, можуть бути задоволені лише у порядку і в спосіб, визначені у плані реструктуризації боргів.

Тепер про деякі обмеження, які діють під час процедури реструктуризації.

Крім договорів, які передбачені планом реструктуризації, боржник протягом реструктуризації не має права здійснювати відчуження або обтяження свого нерухомого та рухомого майна, вартість якого становить більш як десять мінімальних заробітних плат. Він також не може укладати договори позики, довічного утримання, уступки вимоги, переведення боргу. Передавати в довірче управління своє майно і виступати поручителем за зобов'язаннями інших осіб. До того ж боржник повинен повідомляти кредиторів про істотні зміни у своєму майновому стані, а також про отримання позик і кредитів (у т.ч. про придбання товарів у кредит).

Цікава річ, з одного боку, законодавець заборонив боржнику укладати договір позики, а з іншого - зобов'язав останнього повідомляти про укладення таких договорів. Цілком очевидно, що тлумачення такій невідповідності надасть судова практика. Іншими словами, такі прогалини в законі залишають місце для маніпуляцій.

А якщо боржник порушує план реструктуризації, кредитори мають право звернутися до суду з клопотанням про закриття провадження у справі. У разі задоволення такого клопотання вимоги кредиторів, які мають бути прощені (списані) на умовах плану реструктуризації, відновлюються в повному обсязі.

Утім, не підлягають реструктуризації борги щодо сплати аліментів, відшкодування шкоди, завданої каліцтвом, іншим ушкодженням здоров'я або смертю фізичної особи, щодо сплати єдиного внеску та інших обов'язкових платежів на загальнообов'язкове державне соціальне страхування. Якщо ж такі борги у фізичної особи існують, то план може бути затверджено судом лише після їх повного погашення.

Податковий борг, який виник протягом трьох років до дня постановлення ухвали про відкриття провадження у справі про неплатоспроможність боржника, визнається безнадійним і списується у процедурі реструктуризації.

Слід зазначити, що протягом п'яти років з дня введення в дію Кодексу діють особливості реструктуризації заборгованості, що виникла за кредитом в іноземній валюті, який забезпечений іпотекою квартири або житлового будинку, що є єдиним місцем проживання сім'ї боржника. Розмір заборгованості визначається в національній валюті за курсом, установленим Національним банком України на дату відкриття провадження у справі. До заборгованості не включаються штрафні санкції та пеня. Визнані судом вимоги такого кредитора погашаються боржником у розмірі ринкової вартості квартири або житлового будинку, яка визначена оцінювачем, визначеним кредитором. Залишок заборгованості такого кредитора підлягає прощенню (списанню).

У разі, якщо площа квартири не перевищує 60 кв. м. або житлова площа такої квартири не перевищує 13,65 кв. м на кожного члена сім'ї боржника, а площа будинку не перевищує 120 кв. м, на реструктуризоване зобов'язання боржника встановлюється відсоткова ставка у розмірі українського індексу ставок за 12-місячними депозитами фізичних осіб у гривні, збільшеного на 1%. Строк погашення вимог забезпеченого кредитора становить 15 років.

В інших випадках на реструктуризоване зобов'язання боржника встановлюється відсоткова ставка у розмірі українського індексу ставок за 12-місячними депозитами фізичних осіб у гривні, збільшеного на 3%. Строк погашення вимог забезпеченого кредитора становить десять років.

Цілком очевидно, що Кодекс України з питань банкрутства містить певні прогалини, невідповідності, які так чи інакше буде врегульовано судовою практикою. Проте поява інституту банкрутства фізичної особи, на мій погляд, має позитивно вплинути на стан розрахунків із кредиторами.