Вибори в Болгарії перенесли: політична криза поглиблюється

Заплановані на 20 жовтня чергові дострокові парламентські вибори у Болгарії не відбудуться і наразі невідомо, на коли їх перенесуть. Президент Болгарії Румен Радєв у понеділок відмовився призначити тимчасовий уряд, запропонований кандидаткою на посаду наступного тимчасового прем'єр-міністра Горіцею Гранчаровою-Кожарєвою.  Про це пише Politico.

Причиною відмови глави держави стало рішення Кожарєвої залишити на чолі МВС чинного міністра внутрішніх справ Каліна Стоянова. Радєв попросив кандидатку в прем'єри запропонувати йому іншу кандидатуру замість Стоянова, однак та відмовилася. Зрештою президент заявив, що не призначатиме її кабінет, тож чинний тимчасовий уряд Дімітара Главчева залишився при владі.

У проекті Кабміну пропонувалося залишити на посадах більшість діючих міністрів, зокрема Стоянова, який обіймає посаду міністра внутрішніх справ із червня 2023 року.

"Після відмови пані Ґранчарової-Кожарєвої скористатися наданою можливістю я не підпишу запропонований указ про призначення тимчасового уряду, і її зобов'язання щодо його формування закінчилися. Завтра присяги в парламенті не буде, а нинішній тимчасовий уряд продовжить виконувати обов’язки до формування нового тимчасового уряду", – написав Радєв у Facebook. 

Президент і парламентська опозиція вважають Стоянова креатурою Деляна Пеєвського, болгарського олігарха, проти якого США та Велика Британія впровадили санкції за корупцію. У понеділок у Facebook Радєв заявив, що стабілізація політичної ситуації та проведення чесних виборів є «очевидно неможливими», якщо Стоянов залишиться на своїй посаді.

Стоянова, серед іншого, критикують за насильство з боку поліції під час політичних протестів.

Він, у свою чергу, звинуватив реформістську опозицію, альянс "Ми продовжуємо зміни/Демократична Болгарія", у змові з президентом, щоб нібито позбутися його. У Facebook він написав, що не відступить від свого "у той час, коли робиться спроба взяти під контроль систему".

ВАС ЗАЦІКАВИТЬ

Президент Болгарії назвав перемогу України «неможливою»

Стоянов довгий час був скалкою в оці Радева, як і Пеєвскі, медіа-магнат і один із найпотужніших олігархів Болгарії. Пеєвскі також є головою етнічної турецької партії країни DPS.

В останній суперечці між ними Пєєвскі звинуватив президента у тиску на Ґранчарову-Кожарєву щодо формування тимчасового уряду. Водночас критики Стоянова, зокрема колишній прем'єр-міністр Кіріл Пєтков, звинуватили його в тому, що він виконує вказівки  наказом Пеєвскі.

"Пеєвскі зламав Кожарєву! Калін Стоянов став прикладом захопленої країни. Радєв діяв правильно, не втік від відповідальності і використав свої повноваження за Конституцією", – написав Пєтков у Facebook, звинувативши потенційну прем'єрку в тому, що вона виконує забаганки олігарха.

Міністерство внутрішніх справ Стоянова нещодавно закрило сатиричний веб-сайт, який висміював Пєєвського. Божидар Божанов, депутат від опозиційної коаліції "Ми продовжуємо зміни/Демократична Болгарія", назвав цей крок спробою цензури.

Ґранчарова-Кожарєва заявила, що подасть заяву до прокуратури щодо політичного тиску з метою змусити її звільнити Стоянова з посади.

Жодна з політичних сил країни за останні три роки не змогла створити стабільний уряд, відтак  болгарські виборці за цей час шість разів ходили на вибори.

Президент Болгарії Румен Радєв відмовився доєднатися до делегації країни на Вашингтонському саміті НАТО, оскільки не згоден із певними пропозиціями щодо підтримки України у протидії російській агресії.

Радєв є категоричним противником надсилання військової допомоги Україні, хоча під час його тимчасового уряду (2021-2022) Болгарія через посередників експортувала до Києва зброю.